Рішення

від 11.06.2014 по справі 427/1231/14-ц

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 427/1231/14-ц

Провадження № 2/427/920/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 року

Свердловський міський суд Луганської області в складі:

одноособово судді: Александриної І.О.,

при секретарі: Теплинської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану пережитими фізичними та моральними стражданнями у зв'язку з набуттям професійного захворювання в сумі 10000,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він з 24 червня 1976 року по 09 листопада 1999 року працював на ВП «Шахта «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит».

За висновком МСЕК від 21 травня 2002 року йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% безстроково у зв'язку з професійним захворюванням.

Через втрату працездатності він змушений систематично лікуватися в лікарнях, санаторіях, більшість за свій рахунок. На даний момент відчуває сильний біль у грудях, йому важко ходити, дихати. Він постійно кашляє та задихається, обмежений в рухах. Постійний прийом ліків, нестача коштів на лікування, до фізичного болю додаються душевні страждання від свого безсилля. Більшу частину часу він проводить в лікарнях, або лікується амбулаторно. Тому позивач вважає, що йому заподіяно моральну шкоду, так як внаслідок втрати професійної працездатності він позбавлений можливості працювати за фахом і в повній мірі забезпечувати сім'ю. З'явилось почуття неповноцінності, оскільки обмежений у фізичних навантаженнях, життя залежить від вживання ліків та лікування. Хвороби спричиняють біль та душевні страждання.

Професійне захворювання було спричинено тяжкими умовами праці на підземних роботах на вугільних підприємствах у сукупності з недосконалістю технологічних процесів видобутку вугілля, запиленістю повітря робочої зони, де він працював тривалий час, внаслідок чого в теперішній час його постійно турбує його фізичний стан: постійно триваючий кашель, болі в грудині при кашлі, задишка при ходьбі, слабкість, пітливість.

Позивач просить суд відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. завдану професійним захворюванням.

Позивач зазначає, що суд повинен врахувати, що максимальний розмір у відшкодування моральної шкоди 200 мінімальних заробітних плат при умові відсутності стійкої втрати працездатності на день постановлення рішення суду - 1102,00 грн. (у відповідність п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратній відповідності з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, суд у вирішенні цього питання повинен виходити із такого мінімального розміру заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи.

Також позивач вказує, що він вже звертався до суду з аналогічним позовом до ВВД ФССНВ у м. Свердловськ, рішенням Свердловського суду від 23 серпня 2012 року його позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, апеляційною інстанцією зазначене рішення скасовано, оскільки позов було пред'явлено до неналежного відповідача. Тому позивач звертається з зазначеним позовом до ДП «Свердловантрацит» про відшкодування моральної шкоди в рамках законодавства, яке діяло на час існування правовідносин.

Позивач у позовній заяві вказав про можливість розгляду справи в його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача державного підприємства «Свердловантрацит» позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, вказала, що оскільки у позивача стійка втрата працездатності у зв'язку з профзахворюванням встановлена у 2002 році, в період із 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, тому даний позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з державним підприємством «Свердловантрацит» з 24 червня 1976 року по 09 листопада 1999 року. Під час роботи у відповідача набув професійне захворювання - пневмоконіоз та 25 % втрати професійної працездатності, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК від 22 травня 2002 року.

Обставини професійного захворювання є доведеними, і сторонами не заперечуються.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 22 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФССНВ в м.Свердловську про відшкодування моральної шкоди, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, встановлено, що згідно виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 22.05.2002 року освідоцтво ОСОБА_1 проводилося повторно. Згідно відомостей, що містяться в матеріалах особової справи потерпілого ОСОБА_1, первинні документи, що стали підставою для нарахування страхових виплат останньому, знищено внаслідок пожежі, і станом на 01 квітня 2001 року він вже мав право на отримання таких страхових виплат як особа, що мала стійку втрату працездатності. Потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, якщо стійку втрату працездатності у зв'язку з травмою на виробництві або професійним захворюванням вперше встановлено у період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим таке право, а надані ВВД ФССНВ в м.Свердловську докази свідчать про встановлення стійкої втрати працездатності до 01 квітня 2001 року.

Відповідно до ст.61 ч.3 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні й справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 1 ч.2 ст.23 ЦК, ст. 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України, передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ч.1 ст.268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, позовна давність не поширюється.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Оцінюючи характер заподіяного збитку, з огляду на відсутність провини постраждалого, відсоток утрати працездатності, характер професійного захворювання, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд вважає за можливе задовольнити вимоги по відшкодуванню збитку на суму 5 000 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що моральну шкоду позивачу повинен відшкодовувати належний позивач - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, оскільки відповідно до пункту 1 абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону №717-У «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону №1105. Проте Конституційний Суд України в своєму рішенні №20-рп/2008 від 08.10.2008р. вказав на те, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу Законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Свердловантрацит» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Свердловантрацит» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.

Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит» судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на р/р 31210206700072, Код ЄДРПО суду: 05381461, МФО: 804013, Банк: ГУДКУ у Луганській області, Одержувач: УДК м.Свердловська, код ОКРО отримувача коштів: 24048566, призначення платежу: Свердловський міський суд Луганської області, судовий збір, код 05381461.

В решті вимог відмовити.

Повний текст рішення викладено 12 червня 2014 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ І.О.АЛЕКСАНДРИНА