Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/5279/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5279/14 10.06.14

За позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 дотовариство з обмеженою відповідальністю «Ерфол Стейт Групп» простягнення 22 066, 58 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник ОСОБА_3 (довіреність від 14.04.2014)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Київське відділення «Ерфол Стейт Групп» 22 066, 58 грн., (у тому числі: 19 700, 00 грн. - основного боргу, 374, 30 грн. - інфляційні втрати, 1 626, 35 грн. - пені, 365, 93 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за надані транспортні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 порушено провадження у справі № 910/5279/14 та призначено її розгляд на 22.04.2014.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське відділення «Ерфол Стейт Групп» надано суду відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги з мотиву відсутності заборгованості перед Позивачем.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 05.05.2014 представник Позивача подав клопотання про заміну неналежного відповідача, зазначаючи про те, що позов подано не до тієї особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 замінено неналежного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Київське відділення «Ерфол Стейт Групп» на належного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Ерфол Стейт Групп» та призначено розгляд справи на 10.06.2014.

Представник Позивача у судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем протягом липня 2013 року було надано Відповідачу транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажів.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 930 Цивільного кодексу України встановлюється, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Позивачем згідно заявок Відповідача було надано транспортно-експедиційні послуги на суму 21 700, 00 грн. Надані послуги Відповідачем прийняті без заперечень щодо якості та строків, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1-00000183 від 10.07.2013, № 1-00000187 від 12.07.2013, № 1-00000193 від 16.07.2013, підписані та скріплені печатками сторін.

Позивач просить суд винести рішення про стягнення основного боргу у сумі 19 700, 00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частина друга статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що у випадку коли строк виконання обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок протягом 7 днів від дня пред'явлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату боргу. З відміток поштової служби на повідомленні про вручення поштового відправлення вбачається, що вимогу було отримано 13.03.2014. Таким чином, Відповідач повинен був розрахуватись з Позивачем у повному обсязі не пізніше 20.03.2014. З 21.03.2014 починається перебіг прострочки виконання Відповідачем господарського зобов'язання.

Оскільки факт надання транспортно-експедиційних послуг підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 19 700, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі 1 626, 35 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи частину 2 статті 530 Цивільного кодексу України, правомірним буде нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 21.03.2014 по 25.03.2014, тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 8, 10 грн.

Вимога про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки в зазначений період інфляційний показник був нульовим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 19 708, 10 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфол Стейт Групп» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, ідентифікаційний код 37955465) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19 700 (дев'ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 8 (вісім) грн. 10 коп. - 3 % річних та 1 631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 73 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 12.06.2014.

СуддяТ.Ю. Кирилюк