Рішення

від 05.06.2014 по справі 922/441/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р.Справа № 922/441/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Бір Трейдер", м. Дніпропетровськ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Дніпро", м. Дніпропетровськ , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Авто Восток", м. Харків про стягнення 21 238,03 грн. за участю представників сторін:

позивача - Любич В.О., довіреність б/н від 10.01.2014 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Бір Трейдер", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Дніпро", м. Дніпропетровськ (1-го відповідача) та Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Авто Восток", м. Харків (2-го відповідача), в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 1 500,00 грн. боргу за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р., а також стягнути з 1-го відповідача на користь позивача 18 585,84 грн. боргу, 936,15 грн. пені та 216,04 грн. 3 % річних за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р. Позивач також просить суд стягнути солідарно з відповідачів судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні та у додаткових поясненнях від 05.06.2014 р. вх.№18872 відмовився від позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в розмірі 1 500,00 грн. за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р. та просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з 1-го відповідача суми основного боргу в розмірі 20 085,84 грн. за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р. у зв'язку з повним погашенням вказаної суми 1-м відповідачем в ході розгляду даної справи. На підтвердження оплати подав довідку про стан заборгованості 1-го відповідача перед позивачем станом на 05.06.2014 р. та банківські виписки від 21.03.2014 р. та 14.05.2014 р. Таким чином, позивач просить суд стягнути з 1-го відповідача на користь позивача пеню в розмірі 936,15 грн., 3% річних в розмірі 216,04 грн. та судовий збір.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в розмірі 1 500,00 грн. за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р. та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, предметом спору залишається вимога про стягнення з 1-го відповідача основного боргу в розмірі 20 085,84 грн., пені в розмірі 936,15 грн. та 3% річних в розмірі 216,04 грн. за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р.

Відповідачі про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних документів до суду не подали.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

03 лютого 2011 року між позивачем (продавець) та 1-м відповідачем ТОВ "Кетерінг Дніпро" (покупець) було укладено договір поставки товару №42/11, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність 1-му відповідачеві, на умовах визначених цим договором, товар в кількості, якості та асортименті, передбачених цим договором та Специфікацією, а 1-й відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив 1-му відповідачеві товар на загальну суму 20 085,84 грн., про що свідчать видаткові накладні №БТ-0006076 від 27.09.2013 р. та №БТ-0006133 від 02.10.2013 р. (а.с. 15-16), які підписані уповноваженими представниками позивача та 1-го відповідача.

Згідно з частиною 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п.5.3. договору передача позивачем товару здійснюється після здійснення 1-м відповідачем оплати в розмірі 100% вартості відповідної партії товару, окрім випадків, викладених у п.5.3. договору, тобто за згодою позивача оплата вартості партії товару може бути здійснена 1-м відповідачем протягом 7 днів з моменту здійснення поставки відповідної партії

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач товар отримав, але в порушення взятих на себе договірних зобов'язань вартість товару не оплатив.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 20 085,84 грн.

В ході розгляду справи 1-й відповідач повністю погасив заборгованість в розмірі 20 085,84 грн. На цій підставі позивач просить суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 20 085,84 грн.

Дослідивши обставини справи та перевіривши надані позивачем докази, суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з 1-го відповідача заборгованості за товар в розмірі 20 085,84 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.9.4 договору сторони узгодили, що у випадку якщо 1-й відповідач не здійснив оплату вартості партії товару у 7-денний строк, вказаний у п.5.3. договору, 1-й відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За порушення строків оплати позивач нарахував та пред'явив до стягнення з 1-го відповідача пеню в розмірі пеню в розмірі 936,15 грн. та 3% річних в розмірі 216,04 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені в розмірі 936,15 грн. та 3% річних в розмірі 216,04 грн., суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданим розрахункам, тому позовні вимоги в цій частині також є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що 10.11.2013 р. між позивачем (кредитор) та 2-м відповідачем ТОВ "М-Авто Восток" (поручитель) було укладено договір поруки (а.с. 18), за умовами якого 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання обов'язку 1-го відповідача ТОВ "Кетерінг Дніпро" (боржника) щодо оплати вартості товару за договором № 42/4 від 03.02.2011 р., укладеного між позивачем та 1-м відповідачем.

За умовами п.1.3. договору поруки сторони домовились, що цією порукою зобов'язання 1-го відповідача, що виникли з договору № 42/4 від 03.02.2011 р., забезпечуються частково, а саме в межах суми, яка становить 1 500,00 грн.

Проте під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 1 500,00 грн. за договором поставки товару № 42/4 від 03.02.2011 р., на підставі чого суд, як було зазначено вище, вирішив припинити провадження у справі в цій частині, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 936,15 грн. та 3% річних в розмірі 216,04 грн. В частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в розмірі 1 500,00 грн. та про стягнення з 1-го відповідача основного боргу в розмірі 20 085,84 грн. провадження у справі слід припинити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та вважає, що спір доведено до суду з вини відповідача і частину заборгованості він погасив після звернення позивача до суду, тому суд покладає судовий збір на 1-го відповідача (ТОВ "Кетерінг Дніпро") у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 543, 553, 610, 611, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, п. п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Дніпро" (49042, м. Дніпропетровськ, Аеропорт, 42, код ЄДРПОУ 31655464) на користь Приватного підприємства "Бір Трейдер" (юридична адреса: 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47, поштова адреса: 61153, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 56, офіс 324, код ЄДРПОУ 33717464) пеню в розмірі 936,15 грн., 3% річних в розмірі 216,04 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про солідарне стягнення з ТОВ "Кетерінг Дніпро" та ТОВ "М-Авто Восток" на користь ПП "Бір Трейдер" заборгованості в розмірі 1500,00грн. та про стягнення з ТОВ "Кетерінг Дніпро" основного боргу в розмірі 20 085,84 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко