Рішення

від 21.05.2014 по справі 758/11714/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11714/13-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 травня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Гуменюк А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хвастунішка і Пустунчик" про стягнення заборгованості за договором оренди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" про стягнення заборгованості за договором оренди.

Свої вимоги мотивують тим, що 31 серпня 2012 року між ними та ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" було укладено договір оренди №1. Зазначили, що відповідно до умов даного договору вони передали, а відповідач прийняв в строкове користування (до 31 червня 2015 року) індивідуально визначене договором майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 249, 90 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 що належать їм на праві спільної часткової приватної власності.

Вказали, що відповідно до договору про внесення змін №1 орендна плата за один місяць буде становити 80 тис. грн.

31 серпня 2012 року та 14 вересня 2012 року відповідачем було сплачено по 80 тис грн. за перший і останній місяць оренди та 21 тис грн. за 8 днів січня 2013 року.

Позивачі зазначили, що згідно вихідних листів від 05 січня 2013 року ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" просить розірвати договір з 05 січня 2013 року, однак відповідно до умов договору відповідач про це повинен був повідомили орендодавців за 60 днів до припинення дії договору.

Посилаючись на те, що позивачі свої зобов'язання виконали належним чином, а відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати оренди за січень 2013 року не виконав, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять стягнути з ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" на свою користь відповідно до часток приміщення, які їм належать на праві спільної часткової приватної власності 59 000 грн. боргу за оренду приміщення, неустойку в розмірі 80 000 грн., пеню в сумі 7 130 грн. 11 коп., 3 % річних у розмірі 1 479 грн. 04 коп., недоотриманий прибуток у сумі 368 000 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, з тих же підстав просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки, суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності представника відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 29 вересня 2008 року, нежилі приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №55), з №1 по №7 (групи приміщень № 61), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 60 (в літ. А), загальною площею 249, 90 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належать: ОСОБА_1 1/4 частина, ОСОБА_2 1/4 частина, ОСОБА_3 1/2 частина (а.с. 29-30).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору оренди.

Судом встановлено, що 31 серпня 2012 року між позивачами та відповідачем був укладений договір оренди № 1 (а. с. 31-36).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлове приміщення загальною площею 249, 90 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 обладнання та меблі.

Зазначений об'єкт був переданий ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" на підставі акту приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 31 серпня 2012 року (а.с. 37).

У пункті 3.1. договору оренди № 1 визначений строк його дії - до 31 червня 2015 року.

Пунктом 5.1 вищезазначеного договору сторони визначили, що протягом усього терміну користування приміщенням і майном, розмір орендної плати за один місяць становить 5000 гривень.

31 серпня 2012 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" був підписаний договір про внесення змін №1 (а.с. 38).

Відповідно до п. 1 даного договору сторони дійшли згоди змінити розмір орендної плати у зв'язку із чим змінити пункт 5.1 Договору оренди №1 та викласти у наступній редакції: "Протягом усього терміну користування приміщенням і майном, розмір орендної плати за один місяць буде становить 80 000 гривень. В червні, липні та серпні розмір орендної плати за місяць користування приміщенням і майном становить 64 000 гривень. Ці суми коригуються якщо курс долара США буде більше ніж 9 гривень за 1 (один) долар США.

У пункті 5.8 договору оренди № 1 сторони дійшли згоди, що орендна плата нараховується з 4-го місяця строку оренди, а саме з грудня 2012 року.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, 31 серпня 2012 року та 14 вересня 2012 року відповідачем було сплачено по 80 тис грн. за перший і останній місяць оренди та 21 тис грн. за 8 днів січня 2013 року.

Матеріали справи свідчать, що 05 січня 2013 року відповідачем на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були направлені вихідні листи про розірвання Договору оренди № 1 від 31 серпня 2012 року з 05 січня 2013 року (а.с. 39-40).

У пункті 8.5 договору оренди № 1 зі змінами, які викладені у договорі про внесення змін №1 зазначено, що дострокове розірвання договору можливе за ініціативою будь-якої із сторін, з повідомленням про це іншій стороні не менше чим за 60 днів до передбачуваної дати розірвання Договору. У випадку дострокового розірвання цього договору за ініціативою будь-якою із сторін, в перші 12 місяців дії договору, сторона яка є ініціатором розірвання, виплачує другій стороні неустойку у розмірі місячної орендної плати, а саме 80 000 гривень.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вихідного листа № 4 відповідач повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" припинило діяльність ресторану "Філінг" в орендованому приміщенні з 08 січня 2013 року (а.с. 41-42).

У ст. 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача чправляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором

З огляду на те, що відповідач надіслав повідомлення про розірвання договору позивачам 05.01.2013 року, то відповідно до п. 5.8 договору оренди № 1 дострокове розірвання повинно було відбутися 06.03.2013 року (через 60 днів після попередження), а тому, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачів суми орендної плати за січень 2013 року, не враховуючи 8 днів, за які було сплачено орендну плату та неустойку відповідно до часток приміщення, які належать позивачам на праві спільної часткової власності.

Разом з тим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 9.2 договору оренди №1 у разі несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати або відшкодування платежів за комунальні і експлуатаційні послуги, орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона сплачується, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Крім відповідальності передбаченої в п.п. 9.1, 9.2 Договору.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, пеня нарахована за період з 01 грудня 2012 року по 02 жовтня 2013 року та становить 7 130 грн. 11 коп.

Так на період з 01.12.2012 року по 09.06.2013 року була встановлена облікова ставка НБУ в розмірі 7, 5 % річних, з 10.06.2013 року по 13.08.2013 року облікова ставка НБУ становила 7, 0 %, а з 13.08.2013 року по 02.10.2013 року облікова ставка НБУ становить 6, 5 %, з огляду на це розрахунок пені за несвоєчасну сплату заборгованості за договором оренди буде вираховуватися як:

7, 5 %*(191 днів/365 днів)* 59 000 грн. = 4 631,10 грн.

7, 0 %*(64 днів/365 днів)* 59 000 грн. = 1 448, 33 грн.

6, 5 %*(50 днів/365 днів)* 59 000 грн. = 1 050, 68 грн.

Що стосується вимог про стягнення 3% річних, то вони задоволенню не підлягають, оскільки дане стягнення не розповсюджуються на дані правовідносини, а застосовуються лише до грошових зобов'язань згідно вимог ст. 625 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення недоотриманого прибутку суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.2 ст.22 ЦК України упущена вигода -це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна поведінка чи бездіяльність іншої сторони є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої сторони, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім того, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З метою уникнення можливості предявлення недобросовісною потерпілою стороною «надуманих» позовів про відшкодування упущеної вигоди, якої насправді немає, у п. 2 ст. 623 ЦК України зазначено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 57 ЦПК України вказано, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Однак, ТОВ "Хвастунішка і Пустунчик" не скористалося своїм правом надати заперечення проти заявлених позовних вимог позивачів.

Представник позивачів у судовому засіданні не навів належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачі не отримали прибуток у сумі 368 000 гривень, тому суд позбавлений можливості врахувати інші докази та приймає до уваги лише докази, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивачів пропорційно задоволених позовних вимог підлягають витрати по оплаті судового збору ОСОБА_3 у розмірі 730 грн. 65 коп., ОСОБА_1 - 365 грн. 33 коп., ОСОБА_2 - 365 грн. 33 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 202, 203, 215-217, 258, 525, 526, 599, 625, 759,762, 763,766 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвастунішка і Пустунчик» (код ЄДРПОУ 38354215) борг за оренду на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 29 500 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот гривень) 00 коп., ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) 14 750 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень) 00 коп., ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 14 750 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвастунішка і Пустунчик» неустойку ОСОБА_3 у розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень) 00 коп., ОСОБА_1 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) 00 коп., ОСОБА_2 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвастунішка і Пустунчик» пеню ОСОБА_3 у розмірі 3 565 грн. 05 коп. (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень п'ять копійок), ОСОБА_1 1 782 грн. 53 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят три копійки), ОСОБА_2 1 782 грн. 53 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвастунішка і Пустунчик» судовий збір ОСОБА_3 730 грн. 65 коп. (сімсот тридцять гривень шістдесят п'ять копійок), ОСОБА_1 365 грн. 33 коп. (триста шістдесят п'ять гривень тридцять три копійки), ОСОБА_2 365 грн. 33 коп. (триста шістдесят п'ять гривень тридцять три копійки).

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна