Рішення

від 10.06.2014 по справі 902/517/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2014 р. Справа № 902/517/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»

(02660, вул. Магнітогорська, 1, м. Київ)

до : приватного підприємства «Гіппократ»

(21012, вул. Д. Нечая, 65, м. Вінниця)

про стягнення 32 945,25 грн. заборгованості

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сіваш С.В. за довіреністю б/н. від 14.05.2014 року;

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного підприємства «Гіппократ» заборгованості за договором поставки № 47-08 від 20.09.2012 року в розмірі 32 945,25 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 20.09.2012 року між сторонами договору поставки № 47-08, позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 382 223,007 грн., за який відповідач зобов'язався провести розрахунки у строки, визначені п. 4.1. договору. В порушення умов договору відповідачем не здійснено повної оплати за поставлений товар, і станом на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 32 945,25 грн..

Ухвалою суду від 22.04.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/517/14 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 27.05.2014 року розгляд справи відкладено на 10.06.2014 року з метою виконання сторонами вимог суду в частині надання доказів.

В судове засідання 10.06.2014 року з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому суд зважає, що ухвала суду направлена відповідачу за місцем його реєстрації. Однак була повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку наступного змісту: «за закінченням терміну зберігання».

З врахуванням наведеного суд зважає на наступне. Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При неявці сторін в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19, ч.2 ст.45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу чи фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження покладається на останніх.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (позивач, за договором Постачальник) та приватним підприємством «Гіппократ» (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки за № 47-08 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язаний здійснити Покупцеві поставку, а Покупець зобов'язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного Договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, в подальшому «Товар», асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (Специфікаціях) Постачальника, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Загальна вартість даного Договору визначається сумарною вартістю Товару, поставленого Постачальником Покупцеві, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх видаткових накладних Постачальника (п. 2.4. Договору).

Умови здійснення Постачальником поставки Товару та обов'язки Сторін щодо здійснення поставки Товару за даним Договором, викладені та діють відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати - Інтертермс - 2000, згідно до терміну СРТ (перевезення сплачено до місця доставки товару) (п. 2.7. договору).

Оплата за поставлений Постачальником Товар може здійснюватись Покупцем у формі: повної або часткової передоплати, повної або часткової оплати «по факту» постачання Товару Покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначається у кожній видатковій накладній Постачальника. Покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого Товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній Постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній Постачальника термін оплати поставленої партії Товару не вказаний, Покупець зобов'язаний повністю оплатити Товар у строк 30 (тридцять) календарних днів з моменту його прийняття. (п. 4.1. Договору)

За умов часткової оплати за поставлений Товар, Покупець під час кожного платежу в платіжному документі зобов'язаний зазначати номер накладної, за якою проводиться часткова оплата. До моменту остаточного розрахунку за попередні партії Товару, кожний черговий платіж Покупця враховується як оплата за партію Товару, поставлену Покупцеві раніше попередніх і неоплачену на момент платежу, незалежно від того, яка видаткова накладна Постачальника вказана у платіжному дорученні Покупця (п. 4.2. Договору).

Даний Договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами або з моменту отримання Постачальником повідомлення Покупця про прийняття пропозиції щодо його укладення, і діє на протязі 2-х років, включаючи строки виконання Сторонами невиконаних зобов'язань. При відсутності письмових заперечень Сторін дія Договору вважається продовженою на аналогічний строк та на аналогічних умовах (п. 9.2. Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем, в рамках договору поставки № 47-08 від 20.09.2012 року, в період з листопада 2012 року по січень 2014 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 382 223,07 грн..

Судом встановлено, відповідачем проведено розрахунків за поставлений товар на загальну суму 349 277,82 грн. Неоплаченими залишились накладні (а.с. 23-42) на суму 32 945,25 грн..

Таким чином, станом на день розгляду справи сума заборгованості за договором становить 32 945,25 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті сировини.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків, за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 32 945,25 грн. правомірною та обґрунтованою.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Гіппократ» (21012, м. Вінниця, вул. Д. Нечая, 65, код ЄДРПОУ 31602234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 30886474) 32 945 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 25 коп. - боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 12.06.2014р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

3 - відповідачу (21012, вул. Д. Нечая, 65, м. Вінниця)