Рішення

від 05.06.2014 по справі 905/2481/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2014 Справа № 905/2481/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-трейд» м.Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства «Донецький міський центр інформування населення» м.Донецьк

про стягнення 100 982,59грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко В.А. за довіреністю від 05.04.2014р.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

11.04.2014року Товариство з обмеженою відповідальністю «Уника-трейд» м.Донецьк (далі - ТОВ «Уника-трейд») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Донецький міський центр інформування населення» м.Донецьк (далі - КП «ДМЦІН») з вимогами про стягнення 100 180,75грн., у тому числі заборгованості в сумі 92 615,33грн., пені в сумі 5 544,00грн., 3%річних в сумі 1 279,39грн., інфляційних нарахувань 742,03грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору підряду №28-07/2013 від 21.08.2013року виконані роботи, які у порядку, що встановлений договором не сплачені, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2014року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2481/14. Судове засідання призначене на 29.04.2014року.

У судовому засіданні 29.04.2014року суд не розпочинав розгляд справи по суті заявлених позовних вимог, у зв'язку з відсутністю на дату судового засідання доказів належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та ухвалою від 29.04.2014року відклав розгляд справи на 20.05.2014року.

05.05.2014року до початку розгляду справи по суті ТОВ «Уника-трейд» звернулось до суду з заявою про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 92 615,33грн., пені в сумі 6 425, 58грн., 3% річних в сумі 1 527,92грн., інфляційних нарахувань в сумі 413,76грн., яка направлена відповідачу у встановленому законом порядку. Надані докази оплати судового збору за збільшеними вимогами.

За результатами розгляду заяви суд прийняв її до розгляду як таку, що подана з дотриманням процесуального порядку, передбаченого ст.22Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судовому засіданні 20.05.2014року суд розпочав розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням вищезазначеної заяви позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №28-07/2013 від 21.08.2013року в частині оплати вартості виконаних робіт в сумі 84 580,01грн. та оплати вартості поставлених за усною домовленістю сторін за видатковими накладними будівельних матеріалів в сумі 8 035,32грн.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору будівельного підряду №28-07/2013 від 21.08.2013року, календарного графіку, договірної ціни, плану фінансування, акту приймання -передачі будівельного майданчика, додаткової угоди №1 від 15.10.2013року, додаткової угоди №2 від 23.12.2013року, актів приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2013року, №2 за грудень 2013року, довідок про вартість виконаних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, видаткових накладних №СТ-0512 від 05.12.2013року, №СТ-0412 від 04.12.2013року, платіжних доручень №U2495971 від 02.10.2013року, №U3081281 від 11.11.2013року, вимоги №12 від 31.01.2014року, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №1086 від 03.02.2014року, акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.01.2014року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 12 ГПК України.

05.06.2014року позивач через канцелярію суду звернувся з заявою, в якій просить припинити провадження в частині суми основної заборгованості внаслідок її оплати відповідачем, в іншій частині позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на підтвердження чого надав належним чином засвідчені копії платіжних доручень №5 від 27.05.2014року, №4 від 27.05.2014року, №2 від 30.05.2014року, роздруківку з ЄДРПОУ щодо відповідача.

У судовому засіданні 05.06.2014року представник позивача просив припинити провадження у справі в частині основного боргу, в іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання 29.04.2014року, 20.05.2014року, 05.06.2014року, явку уповноваженого представника підприємства не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Зокрема, відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними, які містяться у роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців КП «ДМЦІН» має наступну адресу місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, вул. Артема, буд.123.

Дана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві.

Вся кореспонденція суду, що направлялась на юридичну адресу відповідача, повернута на адресу суду з вказанням «за зазначеною адресою не проживає».

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, а подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника відповідача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

21.08.2013року між КП «ДМЦІН» (Замовник) та ТОВ «Уника-трейд» (Підрядник) укладено договір будівельного підряду №28-07/2013, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Замовнику відповідно до умов договору: реконструкцію нежитлового приміщення на 3-му поверсі адміністративної будівлі за адресою: м.Донецьк, вул. Артема, буд.123 під розміщення студії КП «ДМЦІН», а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, прийняти та сплатити вартість виконаних робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Замовником, відповідно до умов договору.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.14.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013року, але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та умов договору.

Додатковими угодами №1 від 15.10.2013року, №2 від 23.12.2013року сторони внесли зміни та доповнення до договору.

Як вбачається з п.1.2 додаткової угоди №2 від 23.12.2013року сторони дійшли згоди щодо припинення дії договору.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що договір діяв у період з 21.08.2013року по 23.12.2013року.

За умовами п.1.4 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів від 01.08.2005року №668.

Ціна договору визначається відповідно до договірної ціни та відомості поставки устаткування, які є невід'ємними частинами цього договору. Ціна договору та відомість поставки устаткування є твердою та орієнтовно складає 485 027,22грн.(п.3.1 договору у редакції додаткової угоди №2).

Строки виконання робіт та етапів робіт визначено у розділі 2 договору, зокрема, п.2.2 договору передбачено, що невід'ємною частиною договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором.

Сторонами договору підписані в якості додатків до договору №28-07/2013 календарний графік, план фінансування, договірна ціна, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Остаточна вартість робіт, яку має сплатити Замовник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, що відображає фізичні обсяги використаних за звітний період матеріалів та робіт. (п.3.2 договору).

Датою прийняття Замовником виконаних Підрядником робіт є дата підписання відповідних Актів.(п.6.1 договору).

Згідно п.6.2 договору у редакції додаткової угоди №1 Підрядник не пізніше 25 числа звітного місяця надає Акти для узгодження фізичних обсягів Замовнику. Замовник зобов'язаний протягом трьох днів розглянути та у випадку відсутності обґрунтованих заперечень їх підписати або надати свої обґрунтовані заперечення протягом трьох днів з моменту отримання Актів. Останній акт виконаних робіт Підрядник зобов'язаний надати Замовнику не пізніше 16 грудня 2013року.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, після чого сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №1 за жовтень 2013року та акт №2 за грудень 2013року, згідно якого зроблено корегування вартості робіт за актом №1. Таким чином, роботи виконані позивачем на загальну суму 468 956,58грн.

Зазначені акти містять посилання на договір підряду №28-07/2013, що беззаперечно свідчить про факт їх підписання на виконання умов означеного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти виконаних робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №28-07/2013.

Крім того, до кожного акту сторонами договору підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та звітні відомості ресурсів, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як передбачає п. 3.6 договору у редакції додаткової угоди №1 Замовник перераховує підряднику аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику. Розмір авансу, на підставі частин 2,3 пункту 19 Постанови КМУ від 17.12.2001року №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт, що складає суму в розмірі 292 411,89грн., у томі числі ПДВ. Погашення отриманого авансу здійснюється у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, але не пізніше 31.12.2013року.

Платіжним дорученням №U2495971 від 02.10.2013року відповідач сплатив суму авансу в розмірі 292 411,89грн.

Згідно п. 3.8 договору розрахунки за фактично виконані роботи Замовник кожного місяця здійснює протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту прийняття Замовником виконаних робіт на підставі актів КБ-2в, підписаних сторонами відповідно розділу 6 цього договору.

Оскільки акт №1 підписано сторонами 15.10.2013року, відповідно строк оплати - до 25.10.2013року включно.

Платіжним дорученням №U3081281 від 11.11.2013року відповідач сплатив вартість виконаних за актом №1 від 15.10.2013року в сумі 100000грн.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом вартість виконаних робіт, яка залишилась не сплаченою, складала 84 580,01грн.

За видатковими накладними №СТ-0512 від 05.12.2013року, №СТ-0412 від 04.12.2013року позивач поставив відповідачу матеріали на суму 5205,36грн. та 2829,96грн.

Вказані накладні містять підписи уповноважених представників сторін, які скріплені печатками.

Відповідач не спростував факту поставки матеріалів у означеній у накладних кількості.

Одночасно, незважаючи на те, що у графі «умови продажу» вказаних накладних зазначено, що поставка здійснюється на підставі умов договору №28-07/2013 від 21.08.2013року, внаслідок відсутності у договорів зобов'язання Підрядника на поставку матеріалів Замовнику, враховуючи, що згідно умов договору роботи повинні бути виконані з матеріалів Замовника або власних матеріалів Підрядника, суд вважає, що поставка здійснена поза межами умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання обов'язку з оплати матеріалів, що поставлені за договором поставки, укладеним сторонами у спрощений спосіб шляхом підписання накладних, не визначений.

Станом на 31.01.2014року сторонами договору підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 92 615,33грн. (за актом №1 - 84 580,01грн., за видатковими накладними - 8 035,32грн.)

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості №12 від 31.01.2014року, факт направлення якої підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №1086 від 03.02.2014року.

Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати матеріалів, отриманих за видатковими накладними №СТ-0512 від 05.12.2013року, №СТ-0412 від 04.12.2013року з урахуванням поштового пробігу - 13.02.2014року включно.

На момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача за матеріали не була сплачена у повному обсязі.

Платіжними дорученнями №5 від 27.05.2014року, №4 від 27.05.2014року, №2 від 30.05.2014року відповідач сплатив суму 92 615,33грн., у тому числі за актом №1 - 84 580,01грн., за видатковими накладними - 8 035,32грн. з посиланням на відповідні акт та накладні.

Позивач у судовому засіданні 05.06.2014року підтвердив факт сплати основної заборгованості відповідачем та облікування даного факту у бухгалтерському обліку позивача, просив у заяві від 05.06.2013року припинити провадження у справі в цій частині.

Таким чином, на час винесення у справі рішення заборгованість в сумі 92 615,33грн. є оплаченою, спір між сторонами з приводу її стягнення між сторонами відсутній.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 92 615,33грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану на підставі п. 11.3 договору, за період 26.10.2013року по 30.04.2014року, в сумі 6 425,58грн.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.11.3 договору за прострочення Замовником строків оплати виконаних робіт згідно умов договору Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний прострочений день.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо оплати робіт, які виконані за договором, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.11.3 договору.

Перевіривши розрахунок суми пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, здійснено з урахування часткової оплати виконаних робіт, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 6 425,58грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

На підставі ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 3% річних в сумі 1 431,50грн., що нараховані за період 26.10.2013року по 30.04.2014року на суму заборгованості, яка виникла за договором підряду; в сумі 96,42грн., що нараховані за період 06.12.2013року по 30.03.2014року на суму заборгованості за поставлені матеріали;

- інфляційні нарахування в сумі 171,19грн., що нараховані за період січень -березень 2014року на суму заборгованості, яка виникла за договором підряду; в сумі 242,57грн., що нараховані за період січень -березень 2014року на суму заборгованості за поставлені матеріали;

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум.

Однак суд вбачає, що при здійсненні нарахувань на суму заборгованості за договором підряду позивач визначив вірний період та здійснив арифметично вірний розрахунок з урахуванням часткової оплати вартості робіт, але при здійсненні нарахувань на суму 8035,32грн. позивач не врахував, що строк виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару - 13.02.2014року включно, відповідно припустився помилки при визначенні періоду, за який він має право нараховувати 3% річних та інфляційні.

Таким чином, здійснивши самостійний розрахунок означених сум з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в частині 3% річних позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 1 461,22грн., в частині інфляційних з урахуванням обмеженості суду заявленими позовними вимогами та відсутності клопотанням про вихід за межі позовних вимог згідно приписів ст.83 ГПК України - в сумі 397,23грн., у задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що звернення позивача з позовом до суду обумовлене винними діями відповідача, з чим останнім погодився сплативши на користь позивача суму заявлених позовних вимог, судовий збір, який сплачений за звернення до суду з вимогами про сплату основного боргу покладається на відповідача.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 712, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-трейд» м.Донецьк до відповідача: Комунального підприємства «Донецький міський центр інформування населення» м.Донецьк в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 92 615,33грн.за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-трейд» м.Донецьк до відповідача: Комунального підприємства «Донецький міський центр інформування населення» м.Донецьк про стягнення пені в сумі 6 425, 58грн., 3% річних в сумі 1 527,92грн., інфляційних нарахувань в сумі 413,76грн.задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Донецький міський центр інформування населення»( 83001, м.Донецьк, вул. Артема, буд.123, ідентифікаційний код 37967643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-трейд» (83114, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, буд. 80,оф.2, ідентифікаційний код 37378979) пеню в сумі 6 425, 58грн., 3% річних в сумі 1 461,22грн., інфляційні нарахування в сумі 397,23грн., судовий збір в сумі 2017,99грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.06.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10.06.2014року.

Суддя А.М. Осадча