Рішення

від 02.06.2014 по справі 914/1107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014 р. Справа № 914/1107/14

За позовом : Товариства о обмеженою відповідальністю «УКР ПАК», м. Яворів, Яворівський район, Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства «Босса Нова», м. Львів

про стягнення заборгованості за договором оренди 65 693, 70 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Яремчук Я.І. - керівник (протокол № 17/08/2011);

Від відповідача : не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством о обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" подано позов до Приватного підприємства "Босса Нова" про стягнення заборгованості за договором оренди 65 693, 70 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 22.04.2014р. З підстав викладених в ухвалі від 22.04.2014р. розгляд справи відкладено на 05.05.2014р., а 05.05.2014р. на 02.06.2014р.

В судовому засіданні 02.06.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористався. Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулась з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», яка надсилалась судом на адресу: 79000, м. Львів, вул. Шота Руставелі, буд.18, кв. 3а, що зазначена позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача. Ухвали суду від 22.04.2014р. та від 05.05.2014р. про відкладення розгляду справи надіслана відповідачу за належною адресою.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке .

На підставі рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «УКР ПАК» (протокол 28/04/2011 від 28.04.2011р.) та рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ПАК» (протокол №17/08/11 від 27.08.2011р.) створено Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ПАК» шляхом перетворення Закрито акціонерного товариства «УКР ПАК».

11.07.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення (надалі за текстом - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування нерухоме майно приміщення будівлі цеху поліетиленових ящиків загальною площею 344,3 м.кв., яке знаходиться на вул. О.Маковея, 62 в м. Яворів (надалі - об'єкт оренди).

Об'єкт оренди надається в оренду строком з 11 липня 2011р. по 30 червня 2014р. (п.2.1.Договору).

Відповідно до п. 3.1. орендна плата становить 5 164,50 грн. за перший місяць, в тому числі ПДВ становить 860,75 грн. Розмір орендної плати за даним Договором підлягає щомісячній індексації шляхом коригування платежу за поточний місяць на індекс інфляції попереднього місяця (п.3.3. Договору).

Згідно п. 3.5. Договору нарахування орендної плати починається з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди і закінчується в день підписання Акту про повернення об'єкту оренди згідно п.4.4. даного Договору.

01.08.2011р. згідно Договору сторонами підписано Акт прийому - передачі об'єкта оренди за Договором оренди приміщення від 11.07.2011р., згідно якого орендодавець передав приміщення будівлі цеху поліетиленових ящиків загальною площею 344,3 м.кв., яке знаходиться на вул. О.Маковея, 62 в м. Яворів, а орендар прийняв об'єкт оренди.

В Акті сторони зазначили, що об'єкт оренди знаходиться в задовільному стані і орендодавець не має претензій до орендаря.

Будівля цеху поліетиленових ящиків за адресою вул. О.Маковея, 62 в м. Яворів належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджує свідоцтвом про право власності від 28.11.2011р. та витягом про державну реєстрацію прав.

Відповідно до п.6.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та комунальні платежі.

Орендна плата за поточний місяць перераховується у безготівковій формі щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяць оренди на поточний рахунок орендодавця (п.3.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками, без жодних застережень Акти (надання послуг) надання в оренду приміщення згідно Договору від 11.07.2011р. за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року та січні 2014 року. Крім цього, містяться рахунки на оплату надання в оренду приміщення згідно Договору від 11.07.2011р.за місяць жовтень, листопад, грудень 2013року та лютий, березень 2014р.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно приміщення будівлі цеху поліетиленових ящиків загальною площею 344,3 м.кв., яке знаходиться на вул. О.Маковея, 62 в м. Яворів, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі від 01.08.2011 року (належним чином завірена копія вказаного акту долучена до матеріалів справи).

Відповідач своїх зобов'язань із сплати орендної плати за користування об'єктом оренди за період квітня 2013р. по березень 2014р. належним чином не виконав, сплатив 22.08.2013р. частково за квітень 2013р. в сумі 3 294,68 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати орендної плати в розмірі 59 880,02 грн. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

07.03.2014р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію про сплату заборгованості за Договором, однак залишена відповідачем без відповіді.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за користування об'єктом оренди становить 59 880,02 грн., доказів відсутності заборгованості по орендній платі відповідачем не подано і не спростовано.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі просить стягнути 3% річних в сумі 925,01 грн., інфляційні втрати в сумі 863,34 грн. та пеню в сумі 4 025,33 грн.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України, з урахуванням статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті предмету спору суду не надав, доказів проведення повної оплати орендної плати не надав. Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 59 880,02 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши порахунок 3% річних (з врахуванням п. 3.1. Договору орендна плата за поточний місяць перераховується у безготівковій формі щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяць оренди на поточний рахунок орендодавця та відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначається відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.), дійшов висновку, що стягненню підлягає 769,03грн., а в частині стягнення 155,98 грн. 3% річних слід відмовити (розрахунок долучено до матеріалів справи).

При перерахуванні розміру інфляційних втрат суд виходив з такого.

Відповідно до Інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З врахуванням вище наведеного та п. 3.1. Договору, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 863,34 грн. інфляційних втрат межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 8.3. у разі несвоєчасної сплати орендної плати, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не встановлений законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Отже нарахування штрафних санкцій починається з наступного дня після відповідної календарної дати коли зобов'язання мало бути виконано та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконане.

Розрахунок пені, наданий позивачем здійснено неправельно, оскільки пеня нараховується на зростаючу суму заборгованості, без врахування ч. 6 ст. 232 ГК України.

Суд, здійснивши перерахунок пені (з врахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України), дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 2 338,18 грн. В частині стягнення пені в сумі 1 687,15 грн. слід відмовити (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.179, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 254, 509, 526, 549, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 759 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Босса Нова» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, буд.18, кв. 3А; ідентифікаційний код юридичної особи 33711195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ПАК» (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул.. О. Маковея, буд. 62; ідентифікаційний код юридичної особи 22398871) 59 880,02 грн. орендної плати, 769,03 грн. - 3 % річних, 863,34 грн. - інфляційних втрат, 2 338,18 грн. - пені та 1 775,74 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.06.2014 року.

Суддя Коссак С.М.