Рішення

від 05.06.2014 по справі 915/649/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 915/649/14

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Золотаревський О.С., довіреність № б/н від 30.05.2014;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»,

01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікфарм-Н»,

54029, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 5/1,

про стягнення 115542грн. 16коп.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікфарм-Н" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 115542 грн. 16 коп., з яких: 96285 грн. 13 коп. - основний борг за договором поставки №53913 від 04.04.2013; 19257 грн. 03 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами, а також про відшкодування судових витрат, які складаються з судового збору у сумі 2310 грн. 85 коп.

Користуючись правом, наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), заявою від 04.06.2014 позивач зменшив позовні вимоги на 13500 грн. у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основної заборгованості після пред'явлення позову.

Оскільки із заявою про зменшення позовних вимог позивач звернувся до прийняття рішення по справі, цю заяву прийнято судом до розгляду.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені в порядку, встановленому ч. 1 ст. 64 ГПК.

Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на повернення "Укрпоштою" ухвали від 12.05.2014, що направлялася на юридичну адресу відповідача, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд розглянув справу за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши і оцінивши усі докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі. Висновок суду ґрунтується на такому: 04.04.2013 між сторонами був укладений договір поставки №53913 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідачеві певний товар, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід'ємними частинами, а відповідач - прийняти товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п. п.6.1, 6.2 Договору оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу; порядок оплати обирається покупцем при поданні замовлення на поставку. При здісненні оплати з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар, вказується постачальником у видатковій накладній; перебіг такого строку починається від дати поставки товару. Надання рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим. Пунктом 10.8 Договору встановлено, що постачальник має право вимагати оплати всього поставленого, але не оплаченого товару; в такому разі покупець зобов'язується здійснити оплату вартості всього поставленого але не оплаченого товару в 3-денний строк з дня отримання вимоги постачальника. Згідно з п. 10.4 Договору за умови прострочення строків оплати покупець повинен оплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 20% від простроченої суми.

На виконання умов Договору протягом лютого - березня 2014 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 96285 грн. 13 коп. Як вбачається з видаткових накладних, товар відпускався на умовах оплати з відстрочкою платежу на 30 днів (а.с.20-137). У встановлений Договором строк відповідач отриманий товар не оплатив, тому 15.04.2014 позивач звернувся до нього з вимогою № 999/1, яка залишена відповідачем без реагування.

Таким чином неналежним виконанням своїх договірних зобов'язань відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально - господарського інтересу.

Згідно з ч. 3 ст. 692, ч. 2 ст. 536 ЦК у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовим коштами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відтак, з урахуванням п.10.4 Договору позивач просить стягнути з відповідача 19257 грн. 03 коп. за користування чужими грошовими коштами (20% від простроченої суми - 96285 грн. 13 коп).

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що позовні вимоги законам України не суперечать, ґрунтуються на Договорі, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин позивачу слід повернути 270 грн. судового збору.

Згідно зі ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 ГПК, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікфарм-Н" (54029, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 5/1; ідентифікаційний код 36579163) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а; ідентифікаційний код 21642228) грошові кошти у сумі: 82785 (вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 13 коп. - основний борг за отриманий товар; 19257 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 03 коп. - 20% за користування чужими грошовими коштам; 2040 (дві тисячі сорок) грн. 85 коп. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено і підписано 10 червня 2014 року.

Суддя Т.В. Гриньова-Новицька