Рішення

від 10.06.2014 по справі 924/498/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2014 р.Справа № 924/498/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Приватного підприємства „Фірма РОМ", м. Рівне

до Фермерського господарства „Довгалівка", с. Довгалівка Білогірський район Хмельницька область

про стягнення 12 016,00 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору : Позивач просить суд стягнути із відповідача 12 016,00 грн. заборгованості за невиконання відповідачем зобов'язань по договору поставки №717 від 21.01.2013р. із підстав, викладених у позові.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 21 січня 2013 року між ФГ „Довгалівка" (по договору-покупець) та ПП „Фірма РОМ" (по договору-постачальник) було укладено договір поставки №717, відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, детальний перелік яких, а також кількість, одиниця виміру, термін відпуску (поставки), ціна одиниці виміру, загальна вартість товару, строки розрахунків за товар визначається сторонами у накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

24.04.2013 року та 29.04.2013 року сторони підписали між собою специфікації №1, №2 та №3 до договору поставки №717, в яких визначили детальний перелік товару, його кількість, одиницю виміру, термін відпуску (поставки), ціну одиниці виміру, загальна вартість товару та строки розрахунків за товар.

Позивач зазначив, що відповідачу за період з 26.04.2013 року по 13.09.2013 року було передано товару на загальну суму 65 680,00 грн., що підтверджується накладними №73С від 26.04.2013р., №89С від 29.04.2013р., №90С від 29.04.2013р., №253С від 14.06.2013р., №311С від 19.07.2013р., №419С від 13.09.2013р.

Відповідно до п.5.2. згаданого вище договору поставки покупець зобов'язувався проводити оплату вартості товару в термін, що зазначений в специфікації до договору, а при відсутності такої на протязі чотирьох банківських днів з моменту відпуску (поставки) товару (п.3.1.). Разом з тим, специфікації №1 від 24.04.2013 року, №2 від 29.04.2013 року та №3 від 29.04.2013 року містять строки розрахунків за товар, при цьому кінцевим строком для розрахунків сторони визначили дату 01.10.2013 року.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за товар на суму 41 664,00 грн., що підтверджено випискою з особового рахунку ПП „Фірма РОМ" від 24.04.2013 року, від 30.04.2013 року, від 16.05.2013 року, від 03.07.2013 року, від 12.09.2013 року, від 21.11.2013 року. При цьому, на адресу відповідача направлено претензію № 24-02/2014 від 24.02.2014р., яка була задоволена останнім частково у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ПП „Фірма РОМ" від 28.03.2014р.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по основному боргу в розмірі 12 016,00 грн., яка на даний час не погашена. За таких обставин, позивач наполягає на задоволенні позову.

Представник позивача в засідання суду 10.06.2014р. не прибув, натомість листом від 24.04.2014р. за вих.№24-04/2014 повідомив суд про неможливість направити свого представника в засідання суду та в порядку ст.22 ГПК України просить суд здійснити розгляд справи без участі повноважного представника позивача за наявними у справі документами.

Представник відповідача в засідання суду 10.06.2014р. не прибув, направив суду письмове клопотання від 10.06.2014р. за вих.№8, відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки голова ФГ „Довгалівка" Довгошия І.В. на даний час знаходиться на лікуванні згідно поданих суду довідок.

Натомість, відповідач позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, хоча про дату призначених судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи судовими повістками про вручення кореспонденції.

Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється, зважаючи на необхідність дотримання судом двох-місячного строку вирішення справи в порядку ст.69 ГПК України. Враховується також, що суд не визнавав обов'язковою участь в засідання саме голови ФГ „Довгалівка", а представництво в суді може здійснювати будь-який представник згідно довіреності за підписом керівника господарства згідно установчих документів. При цьому, судовий розгляд даної справи двічі відкладався за клопотанням відповідача згідно ухвал суду від 06.05.2014р. та від 26.05.2014р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватне підприємство „Фірма „РОМ", м. Рівне як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки з ЄДР від 23.04.2014р. №137802 серія АВ.

Фермерське господарство „Довгалівка", с. Довгалівка Білогірський район Хмельницька область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки із ЄДР від 23.04.2014р. №137803 серія АВ.

21.01.2013р. між ФГ „Довгалівка" (покупець) та ПП „Фірма РОМ" (постачальник) укладено договір поставки №717, відповідно до якого у строки, визначені даним договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (п.п.1.1 договору).

Згідно п.п.2.1, 2.2 договору передбачено, що детальний перелік, кількість, одиниця виміру, термін відпуску поставки та базис поставки товару зазначається в накладних і (або) Специфікаціях до даного договору, які являються невід'ємною його частиною. Товар в момент його передачі покупцеві за своїми якісними характеристиками повинен відповідати Державним стандартам України.

Вказаним договором сторони передбачили, що відпуск товару покупцю проводиться безпосередньо у місці його зберігання. Датою поставки (відпуску) товару вважається дата, що зазначена у відповідних накладних на поставку (відпуск) товару. Підставою для відпуску Товару є відповідна накладна та оформлена довіреність покупця, які становлять невід'ємну частину даного договору. (п.п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору передбачено, що завантаження товару на транспортний засіб здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника. При здійснені постачальником доставки товару безпосередньо до місцезнаходження покупця, останній зобов'язаний компенсувати витрати, понесені на транспортування.

Згідно із п.2.1 договору сторони підписали специфікації із датою оплати товару - до 01.10.2013р., а саме:№1 від 24.04.2013р. на суму 183 360,00 грн., №2 від 29.04.2013р. на суму 22 800,00 грн., №3 від 29.04.2013р. на суму 15 020,00 грн.

На виконання договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 65 680,00 грн. згідно видаткових накладних №73С від 26.04.2013 року на суму 18 360,00 грн., №89С від 29.04.2013р. на суму 22 800,00 грн., №90С від 29.04.2013р. на суму 15 020,00 грн., №253С від 14.06.2013р. на суму 4 250,00 грн., №311С від 19.07.2013р. на суму 3 600,00 грн., №419С від 13.09.2013р. на суму 1 650,00 грн. із відмітками про отримання товару відповідачем та відтисками печатки.

Відповідач частково оплатив вартість товару на суму 41 664,00 грн., що підтверджено наданими в матеріали справи виписками із особового рахунку від 24.04.2013р., від 30.04.2013р., від 16.05.2013р., від 03.07.2013р., від 12.09.2013р., від 21.11.2013р., актом звірки розрахунків від 27.01.2014р.

24.02.2014р. позивач направив на адресу відповідача вимогу-претензію №24-04/2014, згідно якої просив про погашенню боргу на протязі 7 днів.

Відповідач вимоги претензії задовольнив та частково провів розрахунки із позивачем на суму 12 000,00 грн., що підтверджено випискою банківського рахунку від 28.03.2014р. Решту заборгованості відповідач не сплатив.

У зв'язку із цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 12 016,00 грн. в примусовому порядку.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки від 21.01.2013р. №717 (із врахуванням специфікацій №1,2,3), відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 12 016,00 грн.

Оскільки доказів про сплату відповідачем боргу в сумі 12 016,00 грн. не подано, суд вважає вимогу про стягнення вказаної суми із відповідача правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи. Натомість, доказів на спростування зазначеного, суду не подано.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Фірма РОМ", м. Рівне до Фермерського господарства „Довгалівка", с. Довгалівка Білогірський район Хмельницька область про стягнення 12 016,00 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути із Фермерського господарства „Довгалівка", с. Довгалівка Білогірський район Хмельницька область, вул. Центральна, 3 (код ЄДРПОУ 33707608) на користь Приватного підприємства „Фірма РОМ", м.Рівне, провул. Робітничий, 6 (код ЄДРПОУ 23306434) 12 016,00 грн. (дванадцять тисяч шістнадцять гривень 00 коп.) заборгованості, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2-позивачу (провулок Робітничий, 6, м. Рівне, 33009) рекоменд. кореспонд.;

3- відповідачу (вул. Центральна, 3, с. Довгалівка, Білогірський р-н, Хмельницька обл., 30237) рекоменд. кореспонд.