Постанова

від 12.06.2014 по справі 820/10037/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. № 820/10037/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції до Приватного підприємства "МІР" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "МІР" в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "МІР" суму заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 501,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у Приватного підприємства "МІР" існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яка утворилась внаслідок несплати самостійно визначеного зобов'язання у сумі 501,72 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідно до ст. 35 КАС України сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство "МІР" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "МІР" є платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Крім того, відповідач зареєстрований в якості страхувальника в Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з присвоєнням персонального коду - № 630259000927.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-УІ (далі - Закон № 2464), у статті 2 якого зазначено, що він поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

В абзацах 4-6 п. 7 Розділу УПІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення сум заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями" .

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями" (у редакції, чинній до набрання законної сили Законом № 2464). платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники - юридичні та фізичні особи, взяті на облік в робочих органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно зі ст. ст. 23,30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями", страхувальники-роботодавці зобов'язані у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 вищезазначеного Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240 від 18.01.2001 року з наступними змінами та доповненнями, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відноситься зокрема, здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечення цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду).

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок та строки сплати страхових внесків визначались статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", відповідно до норм якої страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Відповідно до Постанови Правління ФСС з ТВП № 16 від 26.06.2001 р. "Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду" - несплачені в цей строк кошти вважались недоїмкою.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 р. № 16 страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці.

Крім того, п.п.4 п.2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на страхувальника було покладено обов'язок вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Звіт подається щоквартально не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, за місцем обліку страхувальника.

Згідно самостійно поданого відповідачем Звіту форми Ф4-ФСС з ТВП за 2013 рік, непогашена заборгованість Приватного підприємства "МІР" по сплаті страхових внесків до Фонду, яка виникла до 01.01.2011 року, становить 501,72 грн.

Суд зазначає, що звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, який подавався відповідно до пункту 4 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є документом, в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Вищевказана заборгованість страхувальника виникла до 01.01.2011 року, що підтверджується Звітом відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік, в якому ПП "МІР" було самостійно визначено зобов'язання перед Фондом у сумі 501,72 грн.

З 1 січня 2011 року сплата єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості, яка винила до 01.01.2011 року за окремими видами страхування, забороняється.

Станом на день подачі позову у добровільному порядку страхувальником до органів Фонду заборгованість не сплачена.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями" не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідачем доказів на спростування вимог позивача до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 501,72 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції до Приватного підприємства "МІР" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "МІР" (61030, м. Харків, вул. Двінська, буд.№2, код ЄДРПОУ 25467609) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ 21224442) на р/р 37171200800020 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, суму заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 501,72 (п"ятсот одна гривня 72 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.