Рішення

від 05.06.2014 по справі 906/456/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" червня 2014 р. Справа № 906/456/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Граждан В.І., керівник,

Слівінський О.В., довіреність №01 від 08.04.2014 р.,

від відповідача: Луговський Ю.В., довіреність від 09.04.2014 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Хімгрупп" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (м.Житомир)

про стягнення 288956,90 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Апекс-Хімгрупп" (м.Житомир) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (м.Житомир) про стягнення 288956,90 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 906/456/14, розгляд справи призначено на 15.05.2014 р.

14.05.2014р. через діловодну службу суду від відповідача надійшло клопотання (вих.№125/3 від 14.05.2014р.) про відкладення розгляду справи, оскільки на підприємстві працює лише один юрисконсульт (представник), який буде на розгляді іншої справи, яку призначено на 15.05.2014р. в Житомирському апеляційному адміністративному суді; до клопотання додані документи згідно переліку.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Представники вважають, що не є доцільним здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, з урахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, ухвалою суду від 15.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 05.06.2014 р.

В судовому засіданні 05.06.2014 р. відповідачем ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" подано відзив на позовну заяву (вх.№7559/14). У відзиві відповідач вказує про те, що згідно видаткових накладних на виконання умов договору, укладеного між сторонами, відповідачем отримано від позивача в т.ч. домішку АДДІТЕХ світло стабілізуючий (УФА) та Кредолен на загальну суму 299975,10 грн. з ПДВ. Відповідач посилається на те, що в результаті вхідного контролю по якості отриманого товару шляхом проведення відповідних досліджень виявлені розбіжності щодо вищезазначеного товару, що не заперечував позивач, який був запрошений для проведення та приймання участі у дослідженні в лабораторії відповідача, після чого було отримано незадовільний результат. Після отримання висновку представник відповідача відмовився від підпису, пояснивши, що не довіряє таким висновкам. У відзиві також зазначено, що керуючись ст.2 ст.675 ЦК України відповідач фактично відмовився від договору і вимагав повернення сплаченої за товар грошової суми, що підтверджується претензією від 07.03.2014р. №48/3. Навівши у відзиві ряд норм чинного законодавства щодо відповідальності продавця у разі поставки товару неналежної якості, зокрема, ст.ст.708, 679 ЦК України, ст.ст.216, 224,268, 269 ГК України, відповідач, проте, не зазначив, який саме із визначених даними нормами права випадків має місце у правовідносинах між сторонами; зустрічних позовних вимог щодо відповідальності продавця згідно вищевказаних приписів закону відповідачем також не заявлено. Водночас, у відзиві відповідач просить суд призначити судову товарознавчу експертизу та відмовити в позові ТОВ "Апекс-Хімгрупп" про стягнення суми основного боргу у розмірі 288956,90грн. Відповідачем подано до справи докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову.

Відповідачем також подано окремо клопотання про призначення товарознавчої експертизи у справі про стягнення коштів (вх.№7560/14). В даному клопотанні відповідач, посилаючись на п.4 ч.1 ст.708 ЦК України, вказує, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами та договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару, покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Зазначає, що від вирішення питання про належність/неналежність якості поставленої продукції залежить вирішення питання про те, чи отримував відповідач товар належної якості за договором поставки, чи виник у зв'язку з цим у нього обов'язок сплачувати його вартість, чи повернути. Тому, просить суд призначити по справі судову товарознавчу експертизу; на вирішення експертизи поставити наступне питання: "Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за показниками, вказаними в паспорті якості №1295 та №1408?"

Розглядаючи вищенаведене клопотання відповідача суд приймає до уваги наступне.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

При цьому, необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зміст ст.41 ГПК України свідчить, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право призначити експертизу у разі такої необхідності на його розсуд, проте, не обов'язок.

Відповідачем заявлено клопотання щодо призначення судової товарознавчої експертизи, як вбачається зі змісту відзиву на позов, клопотання та пояснень, наданих представником відповідача в судовому засіданні, для встановлення відповідності якості поставленого позивачем товару зазначеним у паспортах якості показникам. Водночас, зі змісту клопотання та пояснень представника відповідача розуміється, що для вирішення даного питання останній пропонує досліджувати якість виробу - зразків тканини, виготовленої ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" з додаванням, як стверджується відповідачем, отриманої від позивача продукції. Як пояснено представником відповідача, більшу частину отриманої від позивача продукції відповідач використав, невикористана частина на даний час залишається у відповідача.

З приводу викладеного суд враховує також наведене у п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" (зі змінами) судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на зазначене, зважаючи, також, на предмет доказування у даній справі за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, та за відсутності визначеності відповідача щодо правових наслідків обставин, на наявність яких у правовідносинах між сторонами він посилається, у суду немає дійсної потреби для призначення судової експертизи, в т.ч. товарознавчої для вирішення зазначеного відповідачем у клопотанні питання. Водночас, висновок за результатами дослідження зразків виробу відповідача, який, згідно пояснень представника відповідача, вироблений з додаванням придбаних у позивача домішок (а отже, за своїм складом містить не лише придбану у позивача продукцію) викликає сумнів як доказ щодо встановлення якості та/або прихованих недоліків саме переданого позивачем відповідачу товару. Призначення експертизи лише призвело б до значного збільшення строків розгляду справи та розміру судових витрат.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи з наведених у клопотанні мотивів та для вирішення зазначеного відповідачем питання для дослідження, а тому у задоволенні даного клопотання суд відмовляє.

В засіданні суду 05.06.2014 р. представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просять його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з наведених у відзиві на позов мотивів. Вважає, що позивач поставив товар неналежної якості, чим відповідачу завдано збитки, тому у позові слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2013р. між сторонами у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" як покупцем та ТОВ "Апекс-Хмігрупп" як постачальником укладено рамочний договір поставки №18/09 (а.с.7-12), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність покупця продукцію, визначену у п.2.1. цього договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до п.1.2. договору, додатками до цього договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені постачальником замовлення покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником.

За змістом п.1.4, п.4.1, п.4.2 та п.4.4. договору, поставка продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення на поставку продукції або відповідного додатку, в якому відображаються найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її асортимент та номенклатура.

У відповідності до п.3.1 договору, якість продукції, що передається, повинна відповідати вимогам законодавства України. Постачальник зобов'язаний видати сертифікат якості на продукцію чи протокол випробувань продукції, який посвідчує відповідність названої продукції вимогам відповідних стандартів або технічних умов.

Згідно п.3.4. договору, покупець має право здійснити повернення отриманої партії продукції лише у випадку, якщо її якість не відповідає вимогам договору.

Відповідно до п.6.5. договору, у випадку невідповідності продукції по кількості та якості супровідним документам приймання продукції здійснюється у відповідності з: Інструкцією "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості", яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 - щодо кількості продукції; Інструкцією "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості", яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.04.1966 р. №П-7 - щодо якості продукції.

У відповідності до п.6.7. договору, у разі виявлення недостачі продукції та/або браку покупець має право подати претензію не пізніше 14 днів від дати поставки продукції. Постачальник повинен дати відповідь на претензію покупця не пізніше 3 робочих днів від дня її отримання.

Пунктом 6.8. договору встановлено, що підписанням цього договору постачальник свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні, товарно-транспортні накладні про приймання продукції від імені постачальника, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання продукції в інтересах та на користь покупця.

Між сторонами підписано також додаткові угоди до договору, зокрема, подані до справи: додаткова угода №1 від 23.09.2013р., №2 від 25.09.2013р., №3 від 03.10.2013р., №4 від 21.10.2013р. щодо узгодження асортименту та кількості товару, а також №6 від 29.12.2013р., за якою договір діє до 31.12.2014 р.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов рамочного договору поставки №18/09 від 23.09.2013р. у період з 23.09.2013р. по 14.03.2014р. ТОВ "Апекс-Хімгрупп" передало відповідачу - ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за видатковими накладними (а.с.14-44) товар - хімічну продукцію в асортименті на загальну суму 1061046,90 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленої продукції, ТОВ "Апекс Хімгруп" звернулось до ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" з вимогою про виконання зобов'язання за вих.№7 від 21.02.2014р. (копію отриманої вказаної вимоги подано до справи відповідачем, а.с.116).

Згідно листа керівнику ТОВ "Апекс Хімгруп" за вих.№98/3 від 09.03.2014р. "Щодо врегулювання спірного питання" (а.с.118), останньому запропоновано відповідачем з'явитись представнику ТОВ "Апекс Хімгруп" 10.04.2014р. з 9:00 год. до 17:00 год. на підприємство ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" для складання акту відбору зразків продукції, поставленої ТОВ"Апекс-Хімгруп", для направлення на експертизу, оскільки у відповідача є сумніви щодо її якості.

Керівнику ТОВ "Апекс Хімгруп" вручено претензію за вих.№48/3 від 07.03.2014р. про повернення коштів за товар неналежної якості та відшкодування завданих збитків, в якій зазначено, що в результататі вхідного контролю по якості отриманого товару шляхом проведення відповідних досліджень виявлені розбіжності; вказано, що покупець запрошував адресата претензії для проведення та приймання участі у дослідженні лабораторії ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", після чого було отримано незадовільний результат. Вказано, що після отримання висновку представники ТОВ "Апекс Хімгруп" відмовились від підпису, пояснивши, що не довіряють даним висновкам. Посилаючись на наведене та на положення ст.610 ЦК України, ст.ст.216,224,268,269 ГК України, ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" зазначило про понесені ним збитки (витрати) в сумі 1128708,42 грн. та просило відшкодувати вказані збитки за неякісну продукцію, вказавши, що в іншому разі матеріали будуть передані в господарський суд для стягнення вказаних сум в примусовому порядку. В додатках до претензії зазначено довідку розрахунку збитків, завданих унаслідок неякісної продукції, постачальником якої є ТОВ "Апекс Хімгруп", висновок про невідповідність продукції та звіт про тестування продукції. З вищеназваних документів до справи подано складений відповідачем звіт про тестування (визначеності УФ чутливості) (а.с.120).

Крім того, 25.02.2014р. ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" склало заключення про те, що внаслідок використання добавки АДДІТЕХ СС 10 PL Концентрат зі світлостабілізуючою дією виробник ТОВ "Техноком", постачальник ТОВ "Апекс Хімгруп", в процентній кількості вводу 1,75%, рекомендованій згідно листа від директора ТОВ "Апекс Хмігруп" від 10.01.2014р. за вих.№1/15, була вироблена продукція, а саме: нитка поліпропіленова біла, тканина поліпропіленова біла, тканина поліпропіленова ламінована біла та контейнери м'які для сипучих продуктів та їх складові, виготовлені з білої тканини; в кількості, вказаній в акті забраковки від 19.02.2014р., яка не відповідає вимогам нормативної документації по параметру: стійкість до УФ опромінення. Відповідно вимог стандарта ІSО 21898 показник стійкості до УФ опромінення вирижається в процентному співвідношенні показника розривного навантаження поліпропіленової тканини до і після УФ опромінення. Регламеноване значення не менше 50%. Результати тестування тканини і нитки з використанням вищевказаної домішки приведені у звіті про тестування від 19.02.2014 р. (а.с.111).

19.03.2014р. до ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" надійшов лист за вих.№8 від 18.03.2014р. - відзив ТОВ "Апекс Хімгруп" на претензію (а.с.119), згідно якого ТОВ "Апекс Хімгруп" відхиляє як безпідставну претензію відповідача від 07.03.2014р. №48/3 щодо повернення коштів за товар неналежної якості та відшкодування збитків. У даному відзиві позивач послався на те, що згідно п.6.5. договору, у випадку невідповідності якості продукції супровідним документам, її приймання здійснюється у відповідності до Інструкції №П-7 від 15.04.1966р. Згідно пп.16-20 зазначеної Інструкції у разі виявлення невідповідності продукції вимогам, зазначеним у сертифікатах якості, покупець зобов'язаний викликати представника продавця, зробити відбір зразків поставленої продукції та передати їх на експертизу. Позивач зазначив, що відповідачем не здійснено передбачених Інструкцією дій щодо забезпечення участі представника позивача у проведенні перевірки якості продукції, відбору зразків та направленню їх на незалежну експертизу. Також, позивач зазначив, що відповідно до п.6.7. договору, претензії по якості продукції можуть бути пред'явлені протягом 14 днів від дати поставки, тому оскільки від дати останньої поставки 03.02.2014р. минуло більше ніж 14 днів, претензії щодо якості продукції не можуть бути прийнятими. Окрім того, відхиляючи претензію відповідача, позивач також нагадав про наявність заборгованості за отриманий товар, яку вимагав негайно погасити.

25.03.2014р. керівнику ТОВ "Апекс Хімгруп" вручено відзив ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" на вимогу за вих.№72/3 від 21.03.2014р., в якому зазначено, що в січні-лютому 2014 року ТОВ "Апекс Хімгруп" поставлено ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" товар, який виявився неналежної якості, що підтверджується висновком лабораторії останнього. Для врегулювання спірного питання відповідач запропонував позивачу надати гарантійний лист, щодо зобов'язання підписати договір про зарахування зустрічних однорідних вимог; в іншому випадку, сплатити суму заборгованості в розмірі 1128708,42грн. протягом семи днів з дати отримання відзиву.

Проте, спірні правовідносини між сторонами не було врегульовано мирним шляхом.

З приводу доводів відповідача в заперечення позовних вимог господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої суми.

Статтею 679 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем або фальсифікації товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як уже зазначалось, згідно п.6.5. договору, у випадку невідповідності продукції по кількості та якості супровідним документам приймання продукції здійснюється у відповідності з: Інструкцією "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості", яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6 - щодо кількості продукції; Інструкцією "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості", яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.04.1966 р. №П-7 - щодо якості продукції.

У відповідності до п.6.7. договору, у разі виявлення недостачі продукції та/або браку покупець має право подати претензію не пізніше 14 днів від дати поставки продукції. Постачальник повинен дати відповідь на претензію покупця не пізніше 3 робочих днів від дня її отримання.

Відповідно до пп.б п.6 Інструкції №П-7, приймання продукції по якості та комплектності здійснюється на складі отримувача в наступні строки: при поставці межах одного міста - не пізніше 10 днів.

Згідно пункту 9 Інструкції № П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

Аналізуючи умови пунктів 6,5, 6.7 рамочного договору поставки №18/09 від 23.09.2013, приписи Інструкції №П-7, суд дійшов висновку, що сторонами врегульовано їх дії у разі виявлення недоліків товару, зокрема, у випадку виявлення прихованих недоліків товару, відповідно, застосуванню підлягають норми пункту 9 Інструкції №П-7 щодо термінів складання відповідних актів, з врахуванням, водночас, особливостей порядку пред'явлення претензії щодо браку продукції, визначених в договорі (п.6.7. договору).

Слід зазначити, що з посиланням на те, що відповідачем були виявлені недоліки поставленого позивачем товару, останньому було направлено повідомлення про необхідність прибуття на підприємство відповідача представника від позивача.

Разом з тим, ні відповідачем, ні позивачем не подано до справи жодних доказів того, що на підприємство відповідача прибував представник позивача для огляду неякісного товару та складання відповідних актів, як і складення таких актів за його участю.

З даного приводу господарський суд враховує також, що відповідно до п.19 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" представник виготовлювача (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості продукції, що поступило до отримувача.

Згідно п.23 Інструкції, представнику, уповноваженому для участі у прийомці продукції щодо якості та комплектності, видається належно оформлене та завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства або його заступника. У посвідчені на право участі у прийомі продукції щодо якості та комплектності вказується: дата видачі та його номер; прізвище ім'я по-батькові, місце роботи та посада особи, якому видане посвідчення, найменування підприємства, якому виділяється представник, на участь у прийомці якої саме продукції уповноважений представник. Посвідчення видається на право участі у конкретній партії продукції. Видача посвідчення на будь-який період (декаду, місяць) не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази щодо видачі позивачем належного посвідчення представнику на право участі у визначенні якості продукції; відповідачем також не подано будь-яких доказів участі повноважного (в т.ч. згідно вимог Інструкції №П-7) представника позивача при визначенні якості продукції та направленого для підписання акту про приховані недоліки продукції.

Таким чином, за відсутності вказаних доказів, представника позивача, який би на законних підставах міг бути допущений до участі у огляді товару та складанні відповідних актів, не було.

Згідно п.20 Інструкції в разі неявки представника виробника (відправника) за викликом покупця у встановлений строк, або у випадку, коли виклик представника виробника з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товару - експертом бюро товарних експертиз.

В разі відсутності відповідної інспекції з якості чи бюро товарних експертиз в місці знаходження отримувача, перевірка проводиться, зокрема за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), призначеного керівником чи його заступником даного підприємства (організації) чи за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, призначеного керівником чи його заступником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого профсоюзу підприємства.

Проте, жодних доказів щодо складення у відповідності до вимог Інструкції та з участю осіб, компетентних для здійснення огляду продукції щодо стану її якості та підписання складених, відповідно до проведеної перевірки, актів, до справи не подано.

Суд зауважує також про недотримання відповідачем як встановлених Інструкцією П-7 строків складання акту про приховані недоліки продукції (5 днів після виявлення недоліків), так і узгоджених договором (п.6.7.) строків пред'явлення претензії з приводу браку отриманої продукції.

За таких обставин, доводи відповідача щодо поставки йому позивачем товару неналежної якості, в т.ч. як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд визнає необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2014р. сторони підписали акт звірки розрахунків -00511 від 19.03.2014р. (а.с.70), в якому підтверджено залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 288956,90грн. З позовом про стягнення існуючої суми заборгованості за поставлений товар позивач у квітні 2014 року звернувся до господарського суду Житомирської області.

Розглядаючи позовні вимоги, з урахуванням вищевикладених встановлених обставин справи, господарський суд приймає до уваги наступне.

За статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.7.4, п.7.7. договору, розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника або у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Оплата за партію продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця, здійснюється наступним чином: 100% вартості партії продукції сплачується покупцем протягом 14 календарних днів з дати отримання покупцем відповідної партії продукції.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач обраховує строк оплати наступним чином: оскільки остання партія товару була поставлена покупцю 14.03.2014р., тому строк оплати закінчився 29.03.2014 р.

Матеріали справи свідчать про те, що оплату отриманого від позивача товару відповідачем проведено частково на суму 772090,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними документами (а.с.45-69). Неоплаченим відповідачем, станом на час звернення позивача з позовом у даній справі, залишився товар на суму 288956,90 грн.

Згідно поданих до справи документів вказана сума заборгованості не змінилась станом на день розгляду справи.

Суд зауважує, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Однак, при цьому, суд враховує, що акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи.

Судом також приймається до уваги, що зміст акту звірки взаємних розрахунків відповідає первинним документам і зібраним у справі доказам, а тому суд вважає, що для правильного вирішення спору акт звірки взаємних розрахунків є належним та допустимим доказом щодо тих обставин, на які покликається позивач.

Так, відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості 288956,90 грн. не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Апекс-Хімгрупп" щодо стягнення 288956,90 грн. основного боргу є підтвердженими поданими до справи належними доказами, повністю законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (10025, м.Житомир, вул.Промислова, буд.1/154, ідентифікаційний код 20428705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Хімгрупп" (10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 41, кв.28, ідентифікаційний код 34586671):

- 288956,90 грн. заборгованості,

- 5779,14грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.06.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком.)