Рішення

від 11.06.2014 по справі 916/1637/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2014 р.Справа № 916/1637/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Закорданська Н.Б. (довіреність № 3 від 25.02.2014р.),

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства „ІТАЛ КЕРАМІКА"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ"

про стягнення 23 712,86 грн.

встановив:

Приватне підприємство „ІТАЛ КЕРАМІКА" (ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ" (ТОВ „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ") 23 712,86 грн., з яких: 21 168,41 грн. - основна заборгованість, 1 637,62 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 906,83 грн. - пеня, поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 892/2 від 18.11.2013р. зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений згідно видаткових накладних: № 23110 від 06.12.2013р., № 23502 від 12.12.2013р. та № 23619 від 13.12.2013р. товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2014р. порушено провадження по справі № 916/1637/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 21.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2014р. розгляд справи відкладено на 11.06.2014 р. - у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 11.06.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, на підтвердження своєї позиції надав додаткові письмові пояснення (вх. № 15138/14).

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позов до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 18702315 від 20.05.2014р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи: "організація вибула", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.06.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

18 листопада 2013 року між ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА" (Постачальником) та ТОВ „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ" (Покупцем) укладено договір поставки № 892/2 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар, а Покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2 Договору, предметом поставки є будівельно-оздоблювальні матеріали.

П. 1.3 Договору сторони визнали, що накладна, підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації та є невід'ємною частиною договору.

П. 2.1 Договору встановлено, що товар, який є предметом даного договору, передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії, також його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями (видатковими накладними) Постачальника, які є невід'ємними частинами договору.

Розділом 4 Договору встановлено:

- ціна товару, що передається за даним Договором, встановлюється в національній валюті України, згідно прейскурантів Постачальника (п. 4.1 Договору);

- загальна ціна Договору - 100 000,00 грн.(п. 4.2 Договору);

- оплата за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника або у касу у розмірі 100% від вартості товару, отриманого за специфікацією (видатковою накладною) протягом 14 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем. Можлива попередня оплата товару згідно рахунків, виставлених Постачальником (п. 4.3 Договору);

- у разі прострочення оплати товару, грошові кошти, які Покупець зобов'язаний був сплатити Постачальнику, вважаються такими, що знаходяться у неправомірному користуванні Покупця. За неправомірне користування такими грошовими коштами Покупець додатково до пені та штрафу, передбачених п. 9.2 цього договору, зобов'язаний сплатити Постачальнику відсотки за користування чужими коштами у розмірі 24% річних, які справляються по день сплати боргу Постачальнику (п. 4.5 Договору).

Поставка (передача) товару здійснюється за місцезнаходженням одного з складських приміщень Постачальника на умовах EXW (франко-завод) у відповідності до Правил тлумачення торговельних термінів „Інкотермс" (редакція 2000 року). В окремих випадках, за узгодженням з Покупцем, товар може бути поставлений на умовах, зазначених в специфікації (п. 6.1 Договору).

Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної Постачальника, за якою відбулась передача товару Покупцю (6.2 Договору).

П. 6.5 Договору визначено, що всі специфікації (видаткові накладні), підписані сторонами, починаючи з дати укладання даного договору і до закінчення строку його дії, є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.

П. 9.2 Договору сторони погодили, що за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день простроченого платежу.

Згідно п. 11.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р. та пролонгується на кожний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання вимог Договору № 892/2 від 18.11.2013р. ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА" поставило, а ТОВ „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ" прийняло товар за видатковими накладними: № 23110 від 06.12.2013р. на суму 7 727,80 грн.; № 23502 від 12.12.2013р. на суму 8 626,65 грн.; № 23619 від 13.12.2013р. на суму 8 773,21 грн., - всього на загальну суму 25 127,66 грн.

За поставлений товар позивачем виставлено відповідачу рахунки: № 10632 від 06.12.2013р. на оплату 7 727,80 грн., № 10792 від 12.12.2013р. на оплату 8 626,65 грн. та № 10869 від 13.12.2013р. на оплату 8 773,21 грн.

Відповідачем частково сплачено заборгованість в розмірі 3 959,25 грн., яку позивач зарахував в погашення заборгованості за видатковою накладною № 23110 від 06.12.2013р. (банківська виписка від 07.03.2014р.), таким чином, 3 768,55 грн. за вказаною накладною - залишились несплаченими. Інших платежів за вказаними накладними відповідач не здійснював.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА" до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості - 21 168,41 грн. (25 127,66 грн. - 3 959,25 грн.), позивач просить стягнути з відповідача 1 637,62 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 906,83 грн. - пені.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 892/2 від 18.11.2013р., а саме: не розрахувся в повному обсязі за отриманий згідно накладних № 23110 від 06.12.2013р., № 23502 від 12.12.2013р., № 23619 від 13.12.2013р. товар, з огляду на що господарський суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА" щодо стягнення з ТОВ „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ" 21 168,41 грн. - суми основної заборгованості за товар, отриманий за зазначеними накладними.

Згідно ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вище встановлено господарським судом, п. 4.3 договору поставки № 892/2 від 18.11.2013р. узгоджено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника або у касу у розмірі 100% від вартості товару, отриманого за специфікацією (видатковою накладною) протягом 14 календарних днів з моменту одержання товару покупцем.

При цьому, умовами п. 9.2 договору поставки № 892/2 від 18.11.2013р. сторони узгодили, що за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день простроченого платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені:

- за період з 21.12.2013р. по 22.04.2014р. - за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 3 768,55 грн. за отриманий згідно видаткової накладної № 23110 від 06.12.2013р. товар;

- за період з 27.12.2013р. по 22.04.2014р. - за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 8 626,65 грн. за отриманий згідно видаткової накладної № 23502 від 12.12.2013р. товар;

- за період з 28.12.2013р. по 22.04.2014р. - за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 8 773,21 грн. за отриманий згідно видаткової накладної № 23619 від 13.12.2014р. товар, -

всього в сумі 906,83грн., встановив, що його здійснено у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки п. 4.5 договору № 892/2 від 18.11.2013р., за погодженням сторін передбачено, що у разі прострочення оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику відсотки за користування чужими коштами у розмірі 24% річних, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 24% річних у розмірі 1 637,62 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПП „ІТАЛ КЕРАМІКА" в повному обсязі зі стягненням з ТОВ „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ" 21 168,41 грн. - основного боргу, 1 637,62 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 906,83 грн. пені.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МОЦАРТ - ГОТЕЛЬ" (65113, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 11/1, код ЄДРПОУ 31772392) на користь приватного підприємства „ІТАЛ КЕРАМІКА" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 32, код ЄДРПОУ 35641104) 21 168 (двадцять одну тисячу сто шістдесят вісім) грн. 41 коп. - основного боргу, 1 637 (одну тисячу шістсот тридцять сім) грн. 62 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 906 (дев'ятсот шість) грн. 83 коп. - пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2014 р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.