Постанова

від 11.01.2007 по справі 10/2199

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан

Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" січня 2007 р.                                                         

Справа №  10/2199

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при

секретарі                                                   

         ,

за

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 13.10.2004 року,

від

відповідачів:

-

Коростенської ОДПІ: Пашинський Ю.А., довіреність №11773/10 від 07.12.2005 року,

-

Головного Управління державного казначейства в Житомирській області: Журавський

В.Й., довіреність №21-11/935 від 22.12.2006 року,

від

третьої особи: не з'явився,

в

судовому засіданні згідно ст.65 КАС України взяв участь свідок ОСОБА_3,    

розглянувши

апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції,

м.Коростень Житомирської області

на

рішення господарського суду Житомирської області

від

"25" квітня 2006 р. у справі №  10/2199 (суддя Будішевська Л.О.)

за  позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1, м.Коростень Житомирської області 

до

Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Коростень

Житомирської області,

Відділення

державного казначейства в Коростенському районі, м.Коростень,

Управління

державного казначейства в Житомирській області, м.Житомир

третя  особа на стороні відповідача - Коростенська

районна державна адміністрація, м.Коростень  

про

стягнення 182840,00грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.04.2006р.

у справі №10/2199 позов Приватного підприємця ОСОБА_1  задоволено частково: стягнуто з Державного

бюджету через Управління Державного казначейства Житомирської області на

користь позивача 88000грн.00коп. заподіяної матеріальної шкоди. В решті позову відмовлено.

З Коростенської ОДПІ на користь позивача стягнуто 818грн.21коп. державного мита

та 56грн.79коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Коростенська ОДПІ подала

апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення з підстав

порушення норм матеріального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги,  Коростенська ОДПІ зазначає, що твердження

суду першої інстанції про порушення вимог чинного законодавства під час

вилучення та проведення реалізації м'ясопродуктів, а також визнання затриманого

майна безхазяйним, є необґрунтованим. Посилається, що в діях посадових осіб

Коростенської ОДПІ не було порушень, оскільки позивачем не надано доказів того,

що товар належить саме їй, а фактичного власника товару (продавця) встановити

неможливо в зв'язку із відсутністю даних про особу власника. Вказує, що в

зв'язку з тим, що на даний час не встановлено права власності Приватного

підприємця ОСОБА_1 на вилучений та реалізований товар, тому немає законних

підстав для повернення коштів з державного бюджету позивачу. власника товару

(продавця) встановити порушення норм свтеріального права

Представник відповідача - Коростенської ОДПІ в судовому засіданні

підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського

суду Житомирської області необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам

матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить скасувати

оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти нове, яким

відмовити позивачу в задоволенні позову повністю. Представник відповідача  надав 

пояснення, що ОДПІ обгрунтовано визнано товар безхазяйним майном.

Вважає, що відповідно до заяви ПП ОСОБА_1 від 04.02.2004р. на підтвердження

права власності на майно була надана лише накладна, яку підприємець виписала

сама собі, для полегшення власного обліку товару,  що не може підтвердити належність товару,

тому вказаний товар був визнаний безхазяйним та з врахуванням властивостей

товару та умов його зберігання був переданий на реалізацію, про що було

повідомлено позивача. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на

підтвердження права власності на товар: не вказано особу, у якої було придбано

товар, не надано сертифікатів якості на товар та інших необхідних документів.

Представник відповідачів - ВДК в Коростенському районі та УДК в

Житомирській області в письмовому відзиві (а.с.133-134) та в судовому засіданні

підтримав доводи апеляційної скарги Коростенської ОДПІ, вважає, що

господарським судом Житомирської області винесено необґрунтоване рішення, яке не

відповідає дійсним обставинам справи. Вважає, що судом першої інстанції не

встановлено суму яка надійшла до Державного бюджету України за продане майно.

Зазначає, що стягувати кошти на відшкодування майнової шкоди, завданої органами

державної влади, з доходної частини державного бюджету заборонено чинним

законодавством.

Також представником відповідачів надано клопотання про заміну

сторін у справі - ВДК в Коростенському районі та УДК в Житомирській області їх

правонаступником - Головним управлінням Державного казначейства  України в Житомирській області. На

підтвердження правонаступництва надано накази Державного казначейства України

№343-к від 12.07.2006р. та №191 від 01.08.2006р. про реорганізацію

територіальних органів Державного казначейства України, свідоцтво про державну

реєстрацію юридичної особи - Головного управління Державного казначейства

України у Житомирській області. Оглянувши вказані документи, колегія суддів

ухвалила: задовольнити заявлене представником відповідача клопотання та

замінити сторони по справі на їх правонаступників.

Позивач в письмовому поясненні від 03.10.2006р. (а.с.167) та

представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів, викладених в

апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Житомирської області

обґрунтованим та законним, а апеляційну скаргу - безпідставною, в зв'язку з чим

просить апеляційну скаргу залишити без змін, а оскаржуване рішення - без

задоволення.  Представник позивача

пояснив, що після вилучення товару для перевірки ОСОБА_1 було направлено на

адресу ОДПІ заяву про те, що вона є власником товару. Вважає, що податковому

органу був відомий власник майна, тому він безпідставно реалізував вилучений

товар.

Колегією суддів в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_3, який

має власний автомобіль та патент на  

перевезення вантажів по Україні. Свідок надав пояснення, що автомобіль

був завантажений у м.Новоград-Волинському курячими окорочками, при їх

перевезенні по дорозі до м.Коростеня автомобіль було зупинено працівниками ДАІ,

завантажений автомобіль був забраний на штрафплощадку. Зазначив, що документів

на перевезений вантаж ніяких не надавалося, в кабіні автомобіля при перевезенні

товару знаходилися тільки два вантажника.

Третя особа на стороні відповідача письмового пояснення на

апеляційну скаргу на надала, представник третьої особи в судове засідання не

зв'явився; про дату, час та місце судового засідання третю  особу повідомлено належним чином.

Колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання третьої

особи, належним чином повідомленого про дату, час і місце апеляційного

розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного

господарського суду від 10.01.2007р. №5 розгляд апеляційної скарги

Коростенської ОДПІ здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді

Горшкової Н.Ф., суддів Іоннікової І.А., Майора Г.І.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали

справи, апеляційний господарський суд встановив:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується

матеріалами справи 27 січня 2004 року о 4год. 00хв. в с.Краснопіль

Коростенського району Житомирської області працівниками ДПС ДАІ був затриманий

автомобіль КАМАЗ д/з НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_3, який перевозив

заморожені курячі четвертинки без відповідних супровідних документів в

кількості приблизно 15 тон.

У зв'язку з відсутністю відповідних супровідних документів на

товар, а також відсутності особи, яка б підтвердила право власності на товар,

що перевозився, автомобіль разом з м'ясопродуктами був вилучений для подальшої

перевірки та доставлений на майданчик безпеки руху Коростенського ВДАІ на пост

ДАІ "Клочки", що підтверджено рапортом і доповідною МРВ УМВС України

в Житомирській області та протоколом огляду місця події від 28.01.04р. (а.с.76-80).

28.01.2004р. згідно накладної НОМЕР_2 (а.с.84) вилучені

м'ясопродукти в кількості 1066 ящиків були передані на зберігання

Коростенському м'ясокомбінату.

04.02.2004р. ПП ОСОБА_1 було направлено на адресу начальника

Коростенської ОДПІ та начальника Коростенського відділу податкової міліції

письмова заява (а.с.13) про те, що вона є власником вилучених курячих

четвертинок і просила вирішити питання щодо повернення товару.

Вказана заява була отримана Коростенською ОДПІ 04.02.2004р., про

що свідчить штамп про отримання.

Однак без здійснення перевірки викладених ПП ОСОБА_1 у своїй заяві

від 04.02.04р. фактів, Коростенський МГВПМ 05.02.2004р. звернувся до голови

Коростенської райдержадміністрації з поданням НОМЕР_3 про визнання вилучених

27.01.2004р. курячих четвертинок безхазяйними, оскільки власник цього товару

невідомий.

На підставі вказаного подання та наданих ГВПМ Коростенської ОДПІ

документів голова Коростенської райдержадміністрації виніс розпорядження

НОМЕР_4 (а.с.17) про визнання безгосподарними виявлених та вилучених

28.01.2004р. МГВПМ Коростенської ОДПІ швидкопсувних заморожених курячих

четвертинок вагою 15375кг.

Згідно акту опису, оцінки та передачі майна НОМЕР_5 комісія у

складі працівників податкової міліції та Коростенської ОДПІ у присутності

представників фінансового органу - начальника відділу видатків державного

бюджету, представника відділу торгівлі - зав.відділу торгівлі та побутового

обслуговування, керівника торгівельного підприємства "УЕАБПО Житомирської

області", експерта ТОВ "Леон" Поліщука П.В., на підставі

"Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що

переходить у власність держави, і розпорядження ним", затвердженого

постановою КМУ від 25.08.98р. №1340, провела опис і оцінку майна, визнаного

згідно розпорядження голови Коростенської райдержадміністрації НОМЕР_6

безхазяйним, з метою передачі у власність державі.

Згідно зазначеного акту опису і оцінки майна загальна вага

заморожених курячих четвертинок становить 15375кг. вартістю 87606,75грн. (з

урахуванням ПДВ - 3044,25грн.).

Згідно протоколу аукціону НОМЕР_7 (а.с.16) та договору НОМЕР_8

купівлі-продажу від 11.02.2004р.(а.с.15) заморожені курячі четвертинки в

кількості 15375 кг, на підставі розпорядження голови Коростенської

райдержадміністрації НОМЕР_4 "Про визнання безгосподарним майна за

поданням Коростенського головного відділу податкової міліції Коростенської

ОДПІ" реалізовані переможцю аукціону - ПП ОСОБА_4 за 88000,00грн.

За результатами проведеної перевірки старшим оперуповноваженим

МГВПМ Коростенської ОДПІ Вербило В.Д. 09.03.2004р. була прийнята постанова про

відмову в порушенні кримінальної справи відносно громадянки ОСОБА_1 та

громадянина ОСОБА_3 за відсутністю в діях останніх складу злочину,

передбаченого ст.212 КК України.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 26.05.2004р. у

справі №2-1303/2004р. (а.с.19) скаргу ОСОБА_1 задоволено: визнано

неправомірними дії Начальника Коростенської ОДПІ Каленського В.П, начальника

Коростенського головного відділу податкової міліції Маєвського В.Л. та

оперуповноваженого Коростенського головного відділу податкової міліції Вербило

В.О. в відмові у вирішенні питання про визнання прав ОСОБА_1 на придбані товари

у вигляді 15375кг курячих четвертинок безгосподарними.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 травня

2005р. (а.с.70) апеляційну скаргу начальника Коростенської ОДПІ Каленського В.П

задоволено частково: скасоване рішення Коростенського міськрайсуду від

26.05.2004р. та закрито провадження по цивільній справі  за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника

Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Каленського В.П.,

начальника Коростенського головного відділу податкової міліції Коростенської

ОДПІ Маєвського В.Л., оперуповноваженого Коростенського  головного відділення податкової міліції Вербило

В.Д. При цьому апеляційний суд вказав, що правовідносини, на які

посилається  ОСОБА_1, виникли між нею, як

приватним підприємцем, зареєстрованим виконкомом Коростенської міської ради

25.03.2000р. за реєстраційним  НОМЕР_9 та

юридичними особами - Коростенською ОДПІ та Коростенським відділенням податкової

міліції, а тому вони не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного

судочинства і відповідно до ст.1 Господарського процесуального Кодексу

відносяться до компетенції господарського суду. Крім того, судом першої

інстанції скасовано розпорядження голови Коростенської  райдержадміністрації  про визнання 15375 кг курячих четвертинок

безгосподарними, хоча такі вимоги ОСОБА_1 в скарзі не зазначені і голова

Коростенської райдержадміністрації не був притягнутий до участі по справі.

Зважаючи на вищевказану ухвалу приватним підприємцем ОСОБА_1 був

поданий позов до господарського суду Житомирської області про визнання

недійсним розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації

НОМЕР_4 про визнання безгосподарним майна за поданням Коростенського головного

відділу податкової міліції Коростенської ОДПІ (відповідач - Коростенська

районна державна адміністрація, третя особа на стороні відповідача -

Коростенська ОДПІ). Постановою господарського суду Житомирської області від

10.10.2005р. у справі №8/1064"НМ" позов був задоволений і вищевказане

розпорядження визнане недійсним з посиланням на те, що  розпорядження прийнято головою районної

державної адміністрації, тоді як відповідно до вимог п.2 Інструкції про порядок

виявлення та обліку  безхазяйного майна

Міністерства фінансів України від 17.12.1987р. №112, яка на час прийняття

спірного розпорядження була чинною, передбачено, що майно, яке не має власника

або власник якого невідомий (безхазяйне майно) за винятком майна, переліченого

у п.17 цієї Інструкції, надходить у власність держави за рішенням виконавчого

комітету районної (міської) Ради. Зазначається також, що позивач неодноразово

зверталась до Коростенської ОДПІ з питань щодо права власності на вилучене

майно, проте її заяви не розглядались, що призвело до порушення її прав.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.01.2006р. у

справі №8/1064"НМ" рішення господарського суду першої інстанції

залишено без змін за тими ж самими мотивами, у касаційному порядку ухвала не

оскаржена.

Вважаючи, що вилучення м'ясопродуктів та їх наступна

реалізація  здійснені службовими особами

Коростенської ОДПІ з порушеннями вимог чинного законодавства, Приватний

підприємець ОСОБА_1 02.07.2004р. подала до господарського суду Житомирської

області позовну заяву, якою з урахуванням уточнень до позовної заяви просила

стягнути з Коростенської ОДПІ 118400грн.00коп. заподіяної шкоди, в тому числі:

113400,00грн. збитків у вигляді вартості вилученого товару, 5000,00грн. збитків

у вигляді неотриманого прибутку. Крім цього, у позовній заяві позивач просив

визнати право власності на товар - курячі окорочка в кількості 16200 кг, однак

ухвалою від 07.07.2004р. у прийнятті позовної заяви в частині визнання права власності

на товар було відмовлено ухвалою від 07.07.2004р. за мотивом непідвідомчості

таких спорів господарським судам України, ухвала в цій частині оскаржена не

була, отже господарським судом питання про визнання права власності ОСОБА_1 на

товар не розглядалось.

Задовольняючи позов в сумі 88000 грн. (вартість реалізації товару

на аукціоні) з посиланням на ст.22 ЦК України та на ст. 47 ГК України, суд

першої інстанції виходив з того, що постановою 

господарського суду Житомирської області від 10.10.2005р. по справі

№8/1064"НМ" (а.с.98,99), яку залишено без змін ухвалою Житомирського

апеляційного господарського суду від 31.01.2006р., задоволено позов Приватного

підприємця ОСОБА_1 до Коростенської райдержадміністрації та визнано недійсним

розпорядження голови Коростенської райдержадміністрації НОМЕР_4 "Про

визнання безгосподарним майна за поданням Коростенського головного відділу

податкової міліції Коростенської ОДПІ", оскільки однією з підстав визнання

недійсним вказаного розпорядження 

зазначено, що позивач  неодноразово  звертався 

з  заявами  до    

Коростенської ОДПІ з питань щодо права 

власності  на  вилучене 

майно. Проте її  заяви не

розглядалися, що призвело до порушення її прав. 

Зокрема позбавлено  прав  позивача на доведення   права власності  на  вилучене   майно. Суд першої інстанції в оскаржуваній

постанові  посилається, що  посадовим особам Коростенської ОДПІ було

відомо, що вилучений ними товар належить, або міг належати ПП ОСОБА_1, а отже

підстав вважати його безхазяйним у відповідача не було. Також зазначено,

що  факт ненадання позивачем документів

про походження товару, не свідчить про безпідставність знаходження майна у

володінні позивача; та відповідачем не надано доказів про те, що ним взагалі

проводилася будь-яка перевірка щодо встановлення власника вилученого майна. З

врахуванням заяви ОСОБА_1 про те, що вона є власником вилученого товару суд

першої інстанції вважає, що  на момент

реалізації м'ясопродуктів (11.02.04) відповідачу був відомий їх власник, тому

Коростенська ОДПІ безпідставно, всупереч вимог чинного законодавства,

реалізувала як безхазяйне майно ПП ОСОБА_1, чим завдала останній матеріальну

шкоду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Коростенська

ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, з урахуванням пояснень,

наданих представниками сторін, свідком в судових засіданням, перевіривши

законність і обґрунтованість судового рішення в повному обсязі, апеляційний

господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з

наступного:

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій  завдано збитків у результаті порушення  її цивільного права, має право на їх

відшкодування.

Частиною 4 ст.47 Господарського кодексу України збитки, завдані

підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами

державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав,

відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Частково задовольняючи позов в сумі 88000 грн. заподіяної

позивачу  матеріальної шкоди з посиланням

на вищевказані норми Цивільного та Господарського кодексів України

господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач був незаконно

позбавлений права власності на його майно.

З матеріалів справи вбачається, що товар перевозився автомобілем

КАМАЗ д/3 НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3 і керувався ним

же, без відповідних документів, на ящиках маються  написи англійською мовою, маркування

українською мовою відсутнє, у зв'язку з чим автомобіль був затриманий і вантаж

вилучений.

При заяві ОСОБА_1, поданої 04.02.2004р. начальнику Коростенської

ОДПІ та начальнику Коростенського відділення податкової міліції (а.с.13) не

було надано документів, які би свідчили про набуття нею права власності на  затриманий товар. Відсутні такі документи і в

матеріалах справи.

Згідно ст.334 ЦК України право власності на товар у набувача майна

за договором виникає з  моменту передання

майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна

вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо

для відправлення, пересилання  набувачеві

майна, відчуженого  без зобов'язання

доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого

товарно-розпорядчого документа на майно.

У даному випадку будь-які документи, які би підтверджували

передачу товару (четвертинок курячих) саме ОСОБА_1 та право власності на

товар  в матеріалах справи відсутні і на

вимогу апеляційного господарського суду позивачем не надані (ухвали від

11.07.2006р., від 03.10.2006р.).

Позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції також не надано

пояснень щодо конкретної особи або підприємства, у яких був придбаний товар,

яким  транспортом товар був вивезений з

міста Києва до міста Новоград-Волинського, хто саме тоді був водієм, де товар

був вивантажений в м. Новоград-Волинському і звідки завантажувався в автомобіль

ОСОБА_3, хто саме домовлявся з ним про доставку товару до м. Коростень (ухвали

від 11.07.2006 р. та 03.10.2006 р.).

В матеріалах справи відсутні дані про наймання автомобіля,

належного ОСОБА_3,  для перевезення

вантажу саме ОСОБА_1 або її довіреною особою.

Власник та водій автомобіля КАМАЗ 

ОСОБА_3, як вбачається з його пояснень, наданих 28.01.2004р. старшому

оперуповноваженому МГВПМ Коростенської ОДПІ Вербилу В.Д., уклав усну угоду на

перевезення вантажу з особою на ім'я ОСОБА_5 (а.с.81-82), тобто з ОСОБА_1 угоду

про перевезення вантажу він не укладав.

ОСОБА_1, як вбачається з постанови старшого  оперуповноваженого МГВПМ Коростенської ОДПІ

про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.03.04р. (а.с.106-108),

відмовилась надати установчі дані своєї знайомої ОСОБА_5 та водія, який

перевозив вантаж з м.Києва. Не були надані нею такі дані, як вказувалось вище,

і апеляційному господарському суду.

ОСОБА_3 при опитанні в судовому засіданні в якості свідка

11.01.2007р. також пояснив, що про перевезення курячих четвертинок з ним

домовлялась жінка на ім'я ОСОБА_5, документи на вантаж йому надані не були. У

зв'язку з відсутністю документів автомобіль був затриманий працівниками ДАІ,

вантаж вилучений, власника вантажу він назвати не зміг.

Накладна від 26.01.2004р., виписана самою ОСОБА_1 на себе

(а.с.11), не може вважатися документом на підтвердження передання їй майна, а

отже і права власності, оскільки виписана не продавцем товару.

Відповідно до ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний одночасно з

товаром передати  покупцеві його

приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що

стосуються товару, та підлягають переданню разом із товаром відповідно до

договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.5 Закону України "Про якість та безпеку харчових

продуктів і продовольчої сировини" (в редакції, що діяла на момент

виникнення спірних правовідносин, зараз - Закон "Про безпечність та якість

харчових продуктів") на такий вид товару (четвертинки курячі) повинні бути

в наявності такі документи як сертифікат відповідності чи свідоцтво про

визнання відповідності, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи,

ветеринарне свідоцтво. Наявність таких документів може свідчити, виходячи з

приписів ст.662 ЦК України, що товар належить особі, у якої знаходяться ці

документи, однак вказані документи у позивача відсутні.

Відповідно до ст.666 ЦК України у разі, якщо продавець не передає

покупцеві приналежності товару та документи, що 

стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до

договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право

встановити розумний строк для їх передання. З матеріалів справи вбачається, що

позивачем ОСОБА_1  не вживались заходи

щодо витребування відповідних документів та подання їх податковому органу, а в

подальшому і  господарським судам першої

та апеляційної інстанцій на підтвердження факту належності їй спірного товару.

Посилання господарського суду першої інстанції (згідно ст.72 КАС

України) на постанову господарського суду Житомирської області від 10.10.2005р.

у справі №8/1064"НМ", залишену 

без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від

31.01.2006р., якою нібито підтверджено право власності ОСОБА_1 на товар, не

відповідає змісту цих судових актів, оскільки постановою господарського суду

від 10.10.2005р. лише визнано недійсним розпорядження голови Коростенської

районної державної адміністрації НОМЕР_4 "Про визнання безгосподарним

майна за поданням Коростенського 

головного відділу податкової міліції Коростенської ОДПІ", так

як  відповідно до вимог пункту 2

Інструкції Міністерства фінансів УРСР "Про порядок виявлення та обліку

безхазяйного майна" №112 від 17.12.1987р., яка на час прийняття вказаного

розпорядження була чинною, майно, яке не має власника або власник якого

невідомий (безхазяйне майно), надходять у власність держави за рішенням

виконавчого комітету районної (міської) Ради, а не розпорядження голови  райдержадміністрації.

Крім того, у мотивувальній частині постанови є посилання, що

ОСОБА_1 позбавлено права на доведення права власності на вилучене майно, але

факт, що ПП ОСОБА_1 являється власником вилученого майна, не встановлено.

На неодноразову вимогу Житомирського апеляційного господарського

суду про підтвердження права власності позивача на вилучене майно відповідні

матеріали не надані.

На вимогу апеляційного суду при перегляді справи повідомити дані

продавця товару, водія, який перевозив товар з м.Києва, особи, яка домовлялася

з водієм ОСОБА_3 про проведення товару з м.Новоград-Волинського в м. Коростень

позивач ці дані не повідомила, чим позбавила апеляційний господарський суд

можливості допитати цих осіб в якості свідків і встановити факт придбання

вилученого товару саме ОСОБА_1

Відповідачі, визнаючи факт допущеного порушення при визнанні

товару безгосподарним, що підтверджено постановою господарського суду

Житомирської області від 10.10.2005р. у справі №8/1084"НМ", в той же

час зазначають, що позивачем ОСОБА_1 не надані докази права власності на майно,

у зв'язку з чим вважають безпідставним відшкодування їй шкоди у розмірі

вартості такого майна.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити

позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує

його право власності.

Позивач таким правом, наданим йому законом, не скористався.

Виходячи із змісту ст.ст.22 та 1166 ЦК України збитки (шкода)

відшкодовуються власнику майна.

Згідно ст.47 ГК України держава гарантує недоторканість майна і

забезпечує захист майнових прав 

підприємця, а також відшкодування підприємцю збитків, завданих внаслідок

порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи

органами місцевого самоврядування його майнових прав.

У даному випадку матеріалами справи не підтверджується, що

власником вилученого та реалізованого як безхазяйне майна є саме позивач

ОСОБА_1

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що рішення про часткове

задоволення позову, а саме відшкодування позивачу  приватному підприємцю ОСОБА_1 заподіяної

матеріальної шкоди в сумі 88000 грн. та відшкодування судових витрат в сумі 818

грн. 21 коп. державного мита та 56 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу прийняте при недоведеності обставин, що мають

значення для справи (право власності позивача на вилучене майно), які

господарський суд першої інстанції вважає встановленими.

З врахуванням викладеного рішення господарського суду Житомирської

області від 25.04.2006р. в частині задоволення позову (відшкодування

матеріальної шкоди в сумі 88000 грн. та судових витрат) слід скасувати та  прийняти нове рішення, яким в позові

відмовити повністю.

  Керуючись ст.ст.160, 195,

196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, Житомирський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити сторони по справі Управління державного казначейства в

Житомирській області, м.Житомир та Відділення Державного казначейства в

Коростенькому районі, м.Коростень Житомирської області на їх правонаступника

Головне Управління державного казначейства в Житомирській області, м.Житомир.

2. Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової

інспекції, м.Коростень Житомирської області задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 25 квітня

2006 року у справі №10/2199 скасувати в частині задоволення позову та прийняти

нове рішення:

"В позові відмовити повністю".

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з

моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного

господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної

сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства

України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160

цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

4. Справу №10/2199 повернути до господарського суду Житомирської

області.

 Головуючий  

суддя                                                              

 судді:

постанову

складено  у повному обсязі 26.01.2007р.

Віддруковано

7прим.:

-----------------------------------

1

- досправи;

2

- позивачу;

3,4,5

- відповідачам;

6

- третій особі;

7

- в наряд