Постанова

від 12.06.2014 по справі 825/1873/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/1873/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ліквідатора Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Ліквідатор Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» - арбітражний керуючий Ушач Юрій Володимирович (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати незаконними дії суб'єктів владних повноважень органів ДВС (Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції) щодо не зняття арешту (обтяжень) з майна Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» (код ЄДРПОУ 01417570, вул. Князя Чорного, 2-а, м. Чернігів); зобов'язати відповідача вжити заходів щодо зняття арешту (обтяжень) з майна Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» (код ЄДРПОУ 01417570, вул. Князя Чорного, 2-а, м. Чернігів).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що частиною першою статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника скасовується. Підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» визнано банкрутом, але арешт до цього часу з майна не знятий, що в свою чергу унеможливлює подальші дії ліквідатора щодо проведення ліквідаційної процедури, у порядку встановленому діючим законодавством України, що регулює відносини у сфері банкрутства. Звернення до органів ДВС щодо зняття арешту з майна вищевказаного суб'єкта господарювання позитивних результатів не дали, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2012 по справі № 5028/16/14б/2012 визнано банкрутом Дочірнє підприємство «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» з наслідками, передбаченими статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ушача Ю.В. (а.с.8).

В ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором було встановлено, що постановою ВП 21715230 від 07.10.2012 на майно Дочірнє підприємство «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» було накладено арешт.

З метою зняття арешту з майна позивач звернувся до відповідача з листом від 19.05.2014 № 02-01/16/14/119 (а.с.9).

Листом Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 22.05.2014 № 384/05-4.0 позивачу надана відповідь, в якій зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 21715230 з примусового виконання наказу № 19/112, виданого 14.09.2010 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення з Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж»на користь Приватного підприємства «Грантекс» 13955,33 грн. боргу. В ході виконання виконавчого документа, 07.10.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми боргу. 22.12.2011 вищевказане виконавче провадження завершено на підставі пункту 3 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання, про що винесено відповідну постанову. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не надходив (а.с.10).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606 та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені випадки звільнення майна з під арешту та скасування інших заходів примусового виконання, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З викладеного вище вбачається, що статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зняття арешту у випадку завершення виконавчого провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу згідно статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом, виконавче провадження №21715230 було завершено на підставі пункту 3 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання, про що винесено відповідну постанову.

Таким чином, державний виконавець не мав права скасовувати заходи примусового виконання.

Позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо не зняття арешту (обтяжень) з майна Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж», проте, враховуючи те, що статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зняття арешту у випадку завершення виконавчого провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу згідно статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», тому вказані вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано процедура щодо зняття арешту з майна у випадках вже завершеного виконавчого провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Дані відносини врегульовані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв на момент визнання підприємства банкрутом, визначено правові наслідки визнання боржника банкрутом.

Так, згідно приписів частини першої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Крім того, норма частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону № 4212-УІ від 22.12.2011, що діє з 19.01.2013, передбачає аналогічні наслідки визнання боржника банкрутом - це скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника та є ідентичною частині першої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Згідно частини другої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З урахування викладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Новозаводський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції вжити заходів щодо зняття арешту (обтяжень) з майна Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж».

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ліквідатора Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича, - задовольнити частково.

Зобов'язати Новозаводський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції вжити заходів щодо зняття арешту (обтяжень) з майна Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» (код ЄДРПОУ 01417570, вул. Князя Чорного, 2-а, м. Чернігів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь Дочірнього підприємства «Чернігівське спеціалізоване управління №430» Закритого акціонерного товариства «Електромонтаж» (код ЄДРПОУ 01417570) судові витрати у розмірі 36,54 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко