Постанова

від 13.05.2014 по справі 826/3427/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2014 року № 826/3427/14

об 15 год. 22 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Юкон-Буд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 року №0004832207 та №0004822207,

за участю представників сторін:

від позивача Сварич А.А.,

від відповідача Анголенко О.М.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Юкон-Буд» (далі - позивач, ТОВ «БК «Юкон-Буд») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 року №0004832207 та №0004822207.

Позивач мотивується тим, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 27.08.2013 року №147/1-22-07/32822024 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами ПП «Промкомплект України», ТОВ «МК «Інтерпрайм груп» прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0004832207 та №0004822207 вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.08.2013 року №147/1-22-07/32822024 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013 року №0004832207 та №0004822207. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Юкон-Буд» та контрагентами ПП «Промкомплект України», ТОВ «МК «Інтерпрайм груп».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Юкон-Буд», зареєстровано як юридична особа 30.01.2004 року №10681450000027438, ідентифікаційний код юридичної особи 32822024, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.152).

На час розгляду справи ТОВ «БК «Юкон-Буд» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 15.04.2004 року (індивідуальний податковий номер - 328220226507 ), що підтверджується інформацією з реєстру платників ПДВ, розміщеної на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Промкомплект Україна», ТОВ «МК «Інтерпрайм груп» та складено акт перевірки від 27.08.2013 року №147/1-22-07/32822024. (т.1 а.с.11)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «БК «Юкон-Буд» встановлено порушення:

- п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 219630,00 грн., а саме по періодах: 2 квартал 2012 року 181357,00 грн., 3 квартал 2012 року 38273,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 209171,00 грн., в тому числі за червень 2012 року в сумі 172721,00 грн., за липень 2012 року в сумі 36450,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: від 14.10.2013 року №0004822207, яким збільшено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 274538,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 219630,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 54908,00 грн.; від 14.10.2013 року №0004832207, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму 261464,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 209171,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 52293,00 грн. (т.1 а.с.24, 25)

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Промкомплект Україна» укладено договори підряду від 01.06.2011 року №01-06/11, від 07.06.2011 року №07-06/11, від 10.06.2011 року №10-06/11 на виконання ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: «Реконструкція з надбудовою та прибудовою допоміжних будівель об'єкта незавершеного будівництва дитячого санаторію «Премога» під учбовий заклад ТОВ «Інститут розвитку людини» у м. Києві», відповідно до яких генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ПП «Промкомплект Україна») бере на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цих договорів. (т.1 а.с.26-41)

Також між позивачем та ПП «Прокомплект Україна» підписано договір підряду від 01.12.2011 року №01-12/11, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи Міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича, 79 м. Києв. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності з умовами цього договору. (т.1 а.с.42)

До матеріалів справи також надано договір підряду від 05.12.2011 року №05/12-11, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по улаштуванню монолітних бетонних конструкцій та мурування стін на об'єкті «Житловий будинок» №5 у 6-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні м. Києва, а замовник бере на себе зобов'язання прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності з умовами цього договору. (т.1 а.с.49)

Згідно з договором підряду від 07.12.2011 року замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по прогріву бетону на об'єкті житлового будинку по вул. Б.Гримі, 8Г, м. Києва, а замовник приймає виконану роботу та оплачує її у відповідності до умов цього договору.

До матеріалів справи позивачем надано акти виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, за грудень 2011 року, за січень 2012 року, за лютий 2012 року №1-№7.

На ім'я позивача ПП «Промкомплект Україна» виписанор податкові накладні від 31.08.2011 року №84, від 31.08.2011 року №85, від 31.08.2011 року №86, від 30.12.2011 року №512, від 31.01.2012 року №349, від 31.01.2012 року №350, від 31.01.2012 року №348, від 29.02.2012 №156, від 30.03.2012 року №128.

Між ТОВ «БК «Юкон-Буд» та ТОВ «МК «Інтерпрайм Груп» укладено договір підряду від 04.06.2012 року №04/06-2012. відповідно до якого, підрядник бере на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи Міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича, 79, м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності до умов цього договору. (т.1 а.с.106); укладено договір від 02.06.2012 року №02/06-12, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по улаштуванню монолітних бетонних конструкцій та мурування стін на об'єкті «Житловий будинок» №5 у 6-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні м. Києва, а замовник бере на себе зобов'язання прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності з умовами цього договору (т.1 а.с.111)

До матеріалів справи позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, за червень 2012 року, видаткову накладну від 27.06.2012 року №0000117.

На ім'я позивача ТОВ «МК «Інтерпрайм Груп» виписано податкові накладні від 31.07.2012 року №26, від 27.06.2012 року №31, від 27.06.2012 року №35, від 27.06.2012 року №36.

Розрахунок між позивачем та спірними контрагентами проводились у безготівковій формі, в матеріалах справи наявні виписки по рахунку, в яких вбачається рух коштів від позивача до спірних контрагентів.

Аналізуючи первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення робіт за договорами підряду, суд наголошує на наступному.

Відповідач на спростування реальності господарських операцій позивача зі спірними контрагентами посилається на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2013 року по справі №754/13231/13-к, засновник ТОВ «МК «Інтерпрайм Груп» визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205 ч.2, 358 ч.3 Кримінального Кодексу України та встановлено, що засновник товариства -підставна особа, яка потім стала одночасно і директором і бухгалтером, разом з невстановленою слідством особою придбали та встановили контроль над суб'єктами підприємницької діяльності у тому числі ТОВ «МК «Інтерпрайм Груп», а саме: отримав у володіння установчі, реєстраційні документи, банківські рахунки, та печатки підприємств, які в подальшому збув невстановленій слідством особі, яка використовуючи дані фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності, в період з листопада 2011 року здійснювала конвертацію безготівкових коштів в готівку шляхом документального оформлення псевдо господарських операцій, а також незаконно формувала податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати з податку на прибуток на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, в тому числі ТОВ «БК «Юкон-Буд», що дало змогу останньому безпідставно зменшити суму податків, які підлягали сплаті до бюджету, та як наслідок, ухилитись від їх сплати.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

До матеріалів справи надано належним чином завірений вирок Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2013 року по справі №745/13231/13-к, на який посилається відповідач, а тому суд бере до уваги цей доказ. В даному випадку вироком суду встановлені конкретні факти діяльності позивача, а саме безпідставне зменшення ним сум податків, які підлягали сплаті до бюджету держави, та як наслідок, ухилення від їх сплати внаслідок незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток через здійснення операцій з фіктивною підприємницькою структурою ТОВ «МК «Інтертайм Груп».

Крім того, суд бере до уваги доводи та посилання відповідача, що у вказаних договорах позивача із ТОВ «МК «Інтерпрайм груп» вказано реквізити спірного контрагента, а саме код ЄДРПОУ 37848367 та підписано всі договори директором підприємства ОСОБА_3, але відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено взагалі інше підприємство ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Альпіна Україна» та керівником є ОСОБА_4.

Також, із аналізу вказаних матеріалів суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено фактичне виконання вищеперелічених договорів зі спірними контрагентами, а саме які особи здійснювали виконання послуг, якими трудовими ресурсами виконувалися роботи.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що ТОВ «БК «Юкон-Буд» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «МК «Інтерпрайм груп», ПП «Промкомплект Україна», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.08.2013 року №147/1-22-07/32822024 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.10.2013 року №0004822207 та №0004832207.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ТОВ «Будівельна компанія «Юкон-Буд» - відмовити.

Стягнути з ТОВ «БК «Юкон-Буд» (адреса:03038, м. Київ, вул. Івана Франка, 28, код ЄДРПОУ 32822024) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмидесяти чотирьох) грн. 80 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 13 травня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 19 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова