ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 21 травня 2014 року № 826/3660/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турман" Експрес" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановив: Товариства з обмеженою відповідальністю «Турман «Експрес» (далі – позивач, ТОВ «Турман «Експрес») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №00002205. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 24.02.2014 року №318/26-53-22-05-21/33445124 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Детемо», ТОВ «Укрексім», ПП «Шуін», прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №00002205, яке позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню. У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду не надав клопотань про відкладення розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів. Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Турман «Експрес», зареєстровано як юридичну особу Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією від 02.06.2010 року №10671070005003549, ідентифікаційний код юридичної особи 33445124, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №776746. Згідно довідки АА №638501 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності ТОВ «Турман «Експрес» за КВЕД відносяться інша поштова та кур'єрська діяльність, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт, складське господарство, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. На час розгляду справи позивача зареєстровано як платник податку на додану вартість з17.06.2010 року, згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100287656. Підприємство діє на підставі статуту. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Турман «Експрес» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Детемо» за період з 01.08.11 по 30.09.11, ТОВ «Укрексім» за період з 01.01.11 по 31.01.11, 01.05.11 по 31.05.11, ПП «Шуін» за період з 01.02.11по 29.02.11 в результаті чого складено акт перевірки від 24.02.2014 року №318/26-53-22-05-21/33445124. Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Турман «Експрес», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 448084 грн., а саме за січень 2011 на суму 71530 грн., за лютий 2011 на суму 69748 грн., за травень 2011 на суму 95234 грн., серпень 2011 на суму 58458 грн., вересень 2011 на суму 153114 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №00002205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 429448 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 376554 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 52894 грн. Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11. Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ «Турман «Експрес» та ТОВ «Детемо», ТОВ «Укрексім», ПП «Шуін» з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності факту реальності господарських операцій. З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Турман «Експрес» та ТОВ «Укрексім» укладено договір від 03.12.2007 року №09031207 про надання послуг доставки кореспонденції та вантажів, відповідно до якого замовник (позивач) замовляє, а виконавець ТОВ «Укрексім» надає в замовленому об'ємі комплекс послуг по прийманню, обробці, сортуванню, зважуванню та передачі кореспонденції та вантажів, в подальшому назви «відправлення», підприємствам, відповідальним за транспортний експедиційний нагляд до безпосереднього адресата або місцезнаходження отримувача. Відповідно до даного договору наявні додатки №1, №2.(т.1 а.с.59, 60) Також між сторонами підписано договір від 01.03.2011 року №390311, до даного договору підписано додаток №1, додаток №2. (т.1 а.с.131) Вищевказані договори та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками. На ім'я позивача спірним контрагентом ТОВ «Укрексім» виписано податкову накладну від 31.01.2011 року №235, від 31.05.2011 року №183. (т.1 а.с.63, 135) На виконання даного договору підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2011 року та додаток до нього, відповідно до якого вбачається реєстр заказів по ТОВ «Турман «Експрес» за січень 2011, які виконані ТОВ «Укрексім» (т.1 а.с.64-124); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2011 року та додаток до нього, відповідно з реєстром заказів. (т.1 а.с.137-206) Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження руху коштів позивачем надано до матеріалів справи виписки по особовому. (т.1 а.с.125, 209) Між ТОВ «Турман «Експрес» та ПП «Шуін» укладено договір від 02.01.2008 року №02012008 про надання послуг доставки кореспонденції та вантажів, відповідно до якого замовник (позивач) замовляє, а виконавець ПП «Шуін» надає в замовленому об'ємі комплекс послуг по прийманню, обробці, сортуванню, маркуванню, зважуванню та передачі кореспонденції та вантажів, в подальшому названих «відправлення», підприємствам, відповідальним за транспортування експедиційний нагляд до безпосереднього адресата або місцезнаходження отримувача. До даного договору укладено додаток №1, додаток №2. (т.1 а.с.219) На ім'я позивача виписано податкову накладну від 28.02.2011 року №207 (т.1 а.с.223) Між сторонами підписано акт прийому-передачі виконання робіт від 28.02.2011 року з додатком до нього, в якому вказано реєстр заказів. (т.1 а.с.224) Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження руху коштів позивачем надано до матеріалів справи виписки по особовому. (т.2 а.с.25) Також, позивачем надано до матеріалів справи договір від 29.07.2011 року №1, укладений з ТОВ «Детемо», відповідно до якого замовник (позивач) замовляє, а виконавець ТОВ «Детемо» надає в замовленому об'ємі комплекс послуг по прийманню, обробці, сортуванню, маркуванню, зважуванню та передачі кореспонденції та вантажів, в подальшому названих «відправлення», підприємствам, відповідальним за транспортування експедиційний нагляд до безпосереднього адресата або місцезнаходження отримувача. До даного договору укладено додаток №1, додаток №2. (т.2 а.с.31) На ім'я позивача виписано податкову накладну від 15.08.2011 року №6, від 31.08.2011 року №17, від 15.09.2011 року №15, від 30.09.2011 року №62. (т.2 а.с.35, 80, 138, 183) Між сторонами підписано акт прийому-передачі виконання робіт від 15.08.2011 року з додатком до нього, з якого вбачається реєстр заказів, виконаних ТОВ «Детемо» для ТОВ «Турман «Експрес»; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.09.2011 року з додатком; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 року з додатком. (т.2 а.с.37, 81, 139, 184) Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження руху коштів позивачем надано до матеріалів справи виписки по особовому. (т.2 а.с.25, 219) Таким чином, у позивача згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту з дати отримання товарів. Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та спірними контрагентами, вказано на висновки актів перевірки: - ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 23.08.2011 року №583/23-1/22900773 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрексім» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за травень 2011 року»; - ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2011 року №228/23-1/31927432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Шуін» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року» - Ірпінської ОДПІ Київської області від 22.05.2013 року №165/22-4/37563821 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «Детемо» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 16.02.2011 року по 28.02.2013 року». У вищевказаних актах зазначено, що спірні контрагенти не знаходяться за місцезнаходженням та порушили податкову дисципліну. При цьому, жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам позивача із контрагентами, як вбачається із названих актів перевірки, органом державної податкової служби не досліджувалось. Окрім того, під час перевірки спірних контрагентів податковим органом не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано. Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Укрексім», ПП «Шуін», ТОВ «Детемо» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання. При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання тим вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування та/або формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток Також суд бере до уваги пояснення позивача, наданих в судовому засіданні, що на підприємстві розроблено та використовується програмне забезпечення. Окремі блоки цієї програми надаються для використання як замовникам так і виконавцям. Відповідно, на підтвердження наявності цієї програми надано скріншоти, з яких вбачається, що відповідно до кожного замовлення вказується кур'єр. Позивачем зазначено, що в кінці кожного місяця виконавець надсилає підприємству звіт про виконану роботу, витяг звіту наявний в матеріалах справи. Після підтвердження звітів, замовникам надсилаються документи на оплату виконаних робіт, після чого підприємство розраховується з виконавцями. Судом більш детально дослідженні надані скріншоти цієї програми по спірному контрагенту ПП "Шуін", а також суд бере до уваги пояснення представника позивача, що з іншими контрагентами спрівпраця відбувалась в аналогічному порядку. За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Турман «Експрес» та ТОВ «Укрексім», ПП «Шуін», ТОВ «Детемо» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №00002205 підлягають задоволенню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів зі спірними контрагентами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Турман «Експрес». Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Турман «Експрес» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №00002205 – задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.03.2014 року №00002205. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турман «Експрес» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя О.А. Соколова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2014 |
Оприлюднено | 13.06.2014 |
Номер документу | 39185939 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Соколова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні