Постанова

від 06.06.2014 по справі 826/5453/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2014 року № 826/5453/14

Окружний адміністративний суд у місті Києві у складі головуючого судді Соколової О.А, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель»

до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» (далі-позивач, ТОВ «ТД «Мішель») з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд:

- зобов'язати начальника відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві провести перевірку додержання головним державним виконавцем Ковалем В.В. вимог чинного законодавства України щодо вчинення виконавчих дій;

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Коваля В.В. такою, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві Коваля В.В. усунути допущенні порушення чинного законодавства України щодо вчинення дій та зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем відкрито виконавче провадження по примусову виконанню постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві від 25.12.2013 року №000098 про стягнення з позивача суми в розмірі 121645,80 грн. Водночас, ТОВ «ТД «Мішель» звернулось 14.03.2014 року до відповідача з клопотанням зупинити виконавче провадження, оскільки 13.03.2014 року позивачем подано до суду адміністративний позов про визнання незаконної та скасування постанови, яка перебуває на виконанні у ВДВС у Печерському РУЮ у м. Києві. Додатково відповідачу надано ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення до судового розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, у зв'язку з неприбуттям представника відповідача в судове засідання, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» зареєстровано як юридичну особу 12.07.2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32109671, згідно з випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство діє на підставі статуту. (а.с.18, 24)

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 13.02.2014 року відкрито виконавче провадження №42049391 по виконанню постанови від 25.12.2013 року №000098 Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві по стягненню з ТОВ «ТД «Мішель» на користь держави суму у розмірі 121645,80 грн. (а.с.7)

Клопотанням від 14.03.2014 року та повторно заявою від 04.04.2014 року позивач просив зупинити виконавче провадження у зв'язку з тим, що в Окружному адміністративному суді міста Києва відкрито провадження по справі щодо визнання незаконною та скасування постанови від 25.12.2013 року №000098. (а.с.9, 11, 58, 59)

Так, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до частини першої статті 12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, згідно Положення про відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, затвердженого наказом Державної виконавчої служби України від 14.07.2011 року № 14/2, начальник відділу, зокрема, здійснює керівництво діяльністю відділу, організовує його роботу та контролює виконання завдань, покладених на відділ; розглядає скарги на дії (бездіяльність) державних виконавців; забезпечує виконання в установлені строки доручень Голови ДВС України, його заступників згідно розподілу функціональних повноважень; у відповідності до вимог законодавства та в межах повноважень вживає заходів щодо припинення неправомірних дій (бездіяльності) з боку державних виконавців відділу та скасування незаконних рішень, усунення причин, які призводять до порушень.

Беручи до уваги вищевикладені норми діючого законодавства, суд вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання начальника відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві провести перевірку додержання головним державним виконавцем Ковалем В.В. вимог чинного законодавства України щодо вчинення виконавчих дій не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів звернення до керівника відділу ДВС зі скаргами на дії державного виконавця. З огляду на те, що у суду відсутні підстави вважати, що керівник ДВС допустив протиправну бездіяльність по контролю за виконанням державним виконавцем покладених на нього обов'язків, зазначена вимога є необґрунтованою та безпідставною.

Що стосується решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (ст.6 Закону № 606)

Крім того, як визначено ч.1 ст.11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження визначені статтею 37 Закону № 606.

Таким чином суд вважає, що звернення до суду позивачем про оскарження постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві не відносить до переліку безумовних підстав зупинення державним виконавцем виконавчого провадження.

Так, пунктом 5 частини першої статті 37 Закону № 606 встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на розповсюдження в цьому випадку дії п.5 ч.1 ст.37 Закону №606, з огляду на те, що оскаржувана постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві не є постановою про адміністративні правопорушення, а є господарською санкцією в розумінні ст.216-218 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративному позову.

З огляду на вищевикладене, позивачем не надано доказів обґрунтованості позовних вимог в частині визнання бездіяльність головного державного виконавця Коваля В.В. такою, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язання головного державного виконавця відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві Коваля В.В. усунути допущенні порушення чинного законодавства України щодо вчинення дій та зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2014 року.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Мішель» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Мішель» - відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Соколова