Рішення

від 02.06.2014 по справі 908/1443/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  8/58/14       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   02.06.2014                                                                              Справа №  908/1443/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт-Донецьк” (83007, м.Донецьк, пос. Горького, 1, вул.. Домобудівельна, 7) до відповідача Державного підприємства «Підприємство Мелітопольської виховної колонії УДПтСУ в Запорізькій області» (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.. Олександра Невського, 81) про стягнення 6200 грн. основного боргу за товар, поставлений за накладною № РН-0000236 від 13.02.2014 р.                                Суддя  І. А. Попова       Представники: Позивача – не з'явився Відповідача – не з'явився              Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 6200 грн. основного боргу за товар, поставлений за накладною № РН-0000236 від 13.02.2014 р. Рішення постановлено в судовому засіданні 02.06.2014 р. В судове засідання 02.06.2014 р. позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. Ухвалу від 30.04.2014 р. про порушення провадження по даній справі позивач отримав 15.05.2014 р. Позовні вимоги заявлені відповідно до ст. ст. 526, 527, 530,692 ЦК України з наступних підстав: за видатковою накладною № РН-0000236 від 13.02.2014 р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 8353 грн. 22 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в сумі 2153 грн. 22 коп., внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в сумі 6200 грн., яку позивач просить стягнути з Підприємства Мелітопольської виховної колонії УДПтСУ в Запорізькій області. Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов. Ухвалу від 30.04.2014 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 08.05.2014 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 02.06.2014 року за відсутності представників сторін. Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті. Вивчивши матеріали справи, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:   Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів, якими в силу ст.    202    ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду. Відповідно до ст.    509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як свідчать вивчені матеріали, за видатковою накладною № РН-0000236 від 13.02.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Моноліт-Донецьк” (позивач по справі) передало, а Державне підприємство «Підприємство Мелітопольської виховної колонії УДПтСУ в Запорізькій області» (відповідач по справі) прийняло товар на загальну суму 8353 грн. 22 коп., про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеній накладній, скріплений печаткою підприємства, та довіреність № НБМ 4 від 13.02.2014 р., видана уповноваженому представнику відповідача. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а  також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що ТОВ «Моноліт-Донецьк» та ДП «Підприємство Мелітопольської виховної колонії УДПтСУ в Запорізькій області» вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання. Як свідчить позивач, в порушення вимог закону відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково в сумі 2153 грн. 22 коп. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 6200 грн. Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Претензією № 48 від 13.03.2014 р. позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість протягом 7-ми календарних днів. Відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення  відповідачем  умов  договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені законом строки, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 6200 грн. за отриманий товар суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалам та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги задовольняються. Судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 655, 692 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області» (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.. Олександра Невського, 81, ЄДРПОУ 08680129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт-Донецьк” (83007, м.Донецьк, пос. Горького, 1, ЄДРПОУ 33161355) 6200 (шість тисяч двісті) грн. основного боргу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судових витрат. Видати наказ. Повне рішення складено 10 червня 2014 року. Суддя                                                                                                       І.А. Попова