Ухвала

від 05.06.2014 по справі 2а-4394/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4394/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Полімер» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями) та постанови слідчого прокуратури Солом'янського району м. Києва від 19.07.2010 позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Полімер» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при заємовідносинах з ТОВ «Спеціндустрія-К» за період з 01.12.2008 по 30.11.2009.

В результаті чого, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки № 11229/23-11/33492368 від 05 серпня 2010 року, в якому було встановлено порушення відповідачем пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, пункту 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), підпункту 7.2.3. пункту 7.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), таким чином відповідачем занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на суму 3 717 864 грн.

Керуючись висновками акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0002872311/0 від 06.08.2010, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежами «податок на додану вартість» за основним платежем на суму 3 717 864 грн, та штрафні санкції в сумі 1 858 932 грн.

З метою стягнення вказаної вище суми, відповідач звернулась до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове повідомлення-рішення № 0002872311/0 від 06.08.2010 скасовано судом апеляційної інстанції, законність постанови якого перевірено судом касаційної інстанції, а даний позов пред'явлено саме на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення, тому правових підстав для стягнення такої суми немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2010 № 0002872311/0.

14 лютого 2011 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-13372/10/2670 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Полімер» відмовлено.

Однак, в подальшому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2011 року у справі № 2а-13372/11/2670 скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 06.08.2010 №0002872311/0.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а-13372/11/2670 встановлено наявність доказів, що підтверджують факт реального здійснення фінансово-господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, а також визначившись із відповідністю первинних документів, оформлених за результатами такої діяльності, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого дійшов висновку стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Наведена позиція суду апеляційної інстанції, підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2014 року, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а-13372/10/2670 залишено без змін.

Водночас, частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, підсумовуючи наведені обставини, судова колегія приходить до переконання, що оскільки податкове повідомлення-рішення № 0002872311/0 від 06.08.2010 скасовано судом апеляційної інстанції, що у свою чергу є приюдиційною обставиною, а також враховуючи і те, що даний позов пред'явлено саме на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення, правових підстав для задоволення адміністративного позову немає.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя : Н.М. Троян

Судді : Н.П. Бужак,

В.А.Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.