Рішення

від 10.06.2014 по справі 905/2461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2014 Справа № 905/2461/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Прокурора міста Харцизька в інтересах Харцизької міської ради, м. Харцизьк, в особі Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника», м. Харцизьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харцизьк

про: стягнення 24342,08 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Блащик Г.Є. - за посвідченням № 015490 від 01.03.2013р.

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Харцизька звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах Харцизької міської ради в особі Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 145 від 26.07.2013р. у розмірі 24342,08 грн., з яких: основна сума боргу - 20485,96 грн., пеня - 611,54 грн., штраф у розмірі 20% від суми заборгованості - 1845,19 грн., 3% річних - 141,12 грн., інфляція - 58,27 грн. та сума витрат за виконання звіту про незалежну оцінку об'єкту оренди та рецензії в сумі 1200,00 грн.

Нормативно вимоги обґрунтовані статтями 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», статтями 173 Господарського кодексу України та 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду договір оренди нежитлового приміщення від 26.07.2013р. № 145 з додатковими, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.05.2013р., договір на проведення незалежної оцінки, рішення Харцизької міської ради від 22.02.2011р., рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради від 03.07.2013р. № 383, статутні документи, платіжні доручення, виписки банку про рух коштів, договір оренди № 109 від 26.08.2010р., довідки про заборгованість, копії яких долучено до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Харцизька міська рада позовні вимоги прокурора підтримала, надала через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» у судове засідання не з'явилось, про дату, час та місце розгляду повідомлено належним чином.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі направлені відповідачу за адресою, вказаною у позові і ця адреса відповідає місцезнаходженню, визначеному у витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та свідоцтві про реєстрацію юридичної особи серії АД № 078222 (а.с.48), тому вважається, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, але не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

На переконання суду, наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача згідно статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази, суд встановив наступне.

26.07.2013р. між Комунальним підприємством «Міська служба єдиного замовника», як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, на підставі рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради від 03.07.2013р. № 383 (а.с.11) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (а.с.13).

Предметом цього договору є тимчасове, платне користування нежитловим приміщенням загальною площею 860,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого відповідно до незалежної експерної оцінки складає 204618,00 грн. (п.1.1 договору).

Договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами при наявності рішення виконавчого комітету міської ради або протоколу конкурсної комісії та діє до 03 червня 2016р. (п.11.1 договору).

Договір оренди № 145 від 03.07.2013р. укладений та підписаний сторонами без заперечень.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є домовленість сторін.

Відповідно до ст.ст. 11 , 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України та ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Плата за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав у тимчасове, платне користування нежитлове приміщення загальною площею 860,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за відповідним актом приймання-передачі (а.с.15 зворотній бік).

Таким чином, договір оренди № 145 від 26.07.2013р. є належною підставою для виникнення у відповідача певних прав та обов'язків за таким договором, зокрема зі сплати орендних платежів та інших платежів, передбачених його умовами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Харцизької міської ради від 26.01.2007р. № 5/12-525, або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить з урахуванням ПДВ за перший місяць оренди складає 3069,30 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору оренди сторони визначили, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.6 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до поточного рахунку орендодавця.

За поясненнями позивача, що не спростовано відповідачем, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виконував грошові зобов'язання з порушенням умов, обумовлених договором оренди № 145 від 03.07.2013р.

За орендарем протягом періоду липень 2013р. - березень 2014р. рахується заборгованість зі сплати орендних платежів за договором оренди № 145 від 26.07.2013р. на загальну суму 20485,96 грн.

Про такі обставини також свідчать наявні у справі банківські виписки про рух коштів, надані Комунальним підприємством «Міська служба єдиного замовника» (а.с.50,51)

На момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів виконання своїх грошових зобов'язань у порядку та строки, обумовлені у договорі оренди № 145 від 26.07.2013р., як не надано доказів і оплати заборгованості у розмірі 20485,96 грн., а тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача цього боргу.

Крім того, позивачем на суму основного боргу нарахована пеня за період з 11.08.2013р. по 31.03.2014р. на суму 611,54 грн., 3 % річних за той же період - 141,12 грн., інфляційні - 58,27 грн. та штраф у розмірі 20% від суми заборгованості у розмірі 1845,19 грн.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік . За приписами ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ч.2 ст.260 ЦК України ).

Пунктом 10.1 договору, сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості на користь орендодавця за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 611,54 грн. суд вважає, що він проведений із правильним застосуванням приписів частини шостої статті 232 ГК України, частини другої статті 260, статті 261 ЦК України, проте, із невірним врахуванням оплат, здійснених відповідачем.

Так, розрахунок пені має виглядати наступним чином: по зобов'язанням за липень 2013р. за період з 11.08.2013р. по 29.08.2013р. від боргу у сумі 569,60 грн. - 3,89 грн.; по зобов'язанням за серпень 2013р. за період з 11.09.2013р. по 31.10.2013р. від боргу у сумі 1440,94 грн. (з урахуванням проведених оплат) - 26,17 грн.; по зобов'язанням за вересень 2013р. за період з 11.10.2013р. по 31.03.2014р. від боргу у сумі 3044,76 грн. - 186,52 грн.; по зобов'язанням за жовтень 2013р. за період з 11.11.2013р. по 31.03.2014р. від боргу у сумі 44,76 грн. (з урахуванням проведених оплат) - 2,25 грн.; по зобов'язанням за листопад 2013р. за період з 11.12.2013р. по 31.03.2014р. від боргу у сумі 3056,94 грн. - 120,85 грн.; по зобов'язанням за грудень 2013р. за період з 11.01.2014р. по 31.03.2014р. від боргу у сумі 3063,05 грн. - 87,28 грн.; по зобов'язанням за січень 2013р. за період з 11.02.2013р. по 31.03.2014р. від боргу у сумі 3078,36 грн. - 53,72 грн.; по зобов'язанням за лютий 2013р. за період з 11.03.2013р. по 31.03.2014р. від боргу у сумі 3084,52 грн. - 23,07 грн., всього 503,75 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд вважає, його арифметично не вірним з тих самих підстав, що й розрахунок пені. Так, за підрахунком суду розмір 3% річних за період липень 2013р. - лютий 2014р. становить 116,24 грн.

Відповідно до п.10.2 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Судом перевірені розрахунки інфляційних нарахувань на суму 58,27 грн. та штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості у розмірі 1845,19 грн., які визнані обгрунтованими та арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню у розмірі визначеному позивачем.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» пеня у розмірі 503,75 грн., штраф - 1845,19 грн., 3 % річних - 116,24 грн. та інфляційні - 58,27 грн.

Також, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача витрати, понесені за виконання звіту про незалежну оцінку об'єкту оренди та рецензії в сумі 1200,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Консалтинг», як експертом, та Комунальним підприємством «Міська служба єдиного замовника», як замовник, укладено договір на проведення незалежної оцінки № 12/107 (а.с.19), за умовами якого замовник доручає, а експерт зобов'язується виконати незалежну оцінку майна, а саме: нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1 договору).

Згідно пункту 2.1 цього договору, вартість робіт, вказаних у п.1.1 договору, визначається в розмірі 1000 грн. без врахування ПДВ.

Відповідно до п.2.2 договору, розрахунок за виконання робіт проводиться замовником шляхом перерахування на поточний рахунок експерта всієї суми, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідний договір, який вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання робіт та повного розрахунку, підписаний обома сторонами без заперечень.

Матеріали справи свідчать, що до договору сторонами 31.05.2013р. складено Акт прийому-передачі виконаних робіт (а.с.20), відповідно до якого експерт здав, а замовник прийняв виконані роботи. Вартість виконаних робіт склала 1000 грн. без ПДВ. По завершенню проведених дій претензій один до одного сторони не мали.

За платіжним дорученням № 397 від 03.07.2013р. Комунальним підприємством «Міська служба єдиного замовника» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал-Консалтинг» (експерту) 1200,00 грн. з ПДВ оплати за незалежну оцінку нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 згідно акта виконаних робіт і договору № 12/107 від 31.05.13р. (а.с.52)

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що сторони у пункті 5.13 договору оренди передбачили, що орендар зобов'язаний компенсувати витрати за виконання звіту про незалежну оцінку об'єкта оренди, рецензії протягом 20 календарних днів з моменту укладення договору оренди.

Матеріали справи не містять і відповідачем не надано доказів компенсації відповідачем Комунальному підприємству «Міська служба єдиного замовника» понесених останнім витрат на виконання звіту про незалежну оцінку об'єкту оренди та рецензії, як це передбачено сторонами у пункті 5.13 договору оренди № 145 від 26.07.2013р.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми витрат за виконання звіту про незалежну оцінку об'єкту оренди та рецензії в розмірі 1200,00 грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що відповідачем не спростовано доводи позивача жодним доказом, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до статей 44, 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами. До складу судових витрат віднесено зокрема судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позов у цій справі є майновим, тому за розгляд позовної заяви у цій справи підлягає оплаті судовий збір 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 1827,00 грн.

Враховуючи, що органи прокуратури звільнені від сплати судового збору при подачі позовних заяв до господарського суду, тому судовий збір у розмірі 1827,00 грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора м. Харцизька, що діє в інтересах Харцизької міської ради в особі Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 145 від 26.07.2013р. у розмірі 24 342,08 грн., з яких основна сума боргу - 20485,96 грн., пеня - 611,54 грн., штраф у розмірі 20% від суми заборгованості - 1845,19 грн., 3% річних - 141,12 грн., інфляція - 58,27 грн. та сума витрат за виконання звіту про незалежну оцінку об'єкту оренди та рецензії в сумі 1200,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» (83700, Донецька область, м. Харцизьк, пров. Спартаковський, 6а, ЄДРПОУ 31590968) борг у розмірі 20485,96 грн., пеню у розмірі 503,75 грн., 3% річних - 116,24 грн., інфляційні - 58,27 грн., штраф у розмірі 1845,19 грн. та витрати за виконання звіту про незалежну оцінку об'єкту оренди та рецензії в сумі 1200,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1817,04 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 5 прим.:

1 - у справу

1- прокуратура

2 - позивачу

1- відповідачу

(062) 387-59-08