Постанова

від 05.06.2014 по справі 823/1283/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року справа № 823/1283/14

11 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

представника позивача - Смирнова Б.Б.,

відповідача - Ткаченка В.Г.,

представника відповідача - Шуляк-Гончаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Дочірнє підприємство "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" подало позов, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Ткаченка Віталія Геннадійовича від 03 березня 2014 року № 11336680 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Ткаченка Віталія Геннадійовича прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, заявленого дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" 26.02.2014, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:01:029:0022, площею 6,0 кв. м, що розташована по вул. Вербовецького (біля дитячого садка № 78) в м. Черкаси.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав відсутності в Державному реєстрі прав реєстрації права власності на земельну ділянку державний реєстратор не врахував спеціальних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які передбачають, зокрема, що державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, при цьому рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду є заявою про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю та зазначив, що рішення про відмову у державній реєстрації прав є правомірним, оскільки заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки подано позивачем за відсутності державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою. Крім того, відповідач вказував на те, що позивачем не додано до заяви про державну реєстрацію права власності витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, хоча його подання передбачено законом.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти позову заперечили з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456 поновлено дочірньому підприємству "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" договір оренди земельної ділянки площею 6,0 кв. м. по вул. Вербовецького, (біля дитячого садка №78) в м. Черкаси на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).

10 квітня 2013 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (орендар) підписано договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Вербовецького, біля дитячого садка № 78 в м. Черкаси.

Пунктами 2, 8, підпунктом "а" пункту 31 договору передбачено: в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 7110136400:01:029:0022) площею 6,0 кв. м. під існуючу тимчасову споруду (кіоск); за функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання; договір укладено на 5 років (з дати приймання рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456); орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

26 лютого 2014 року уповноваженою особою позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно подана заява про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (реєстраційний номер заяви - 5604013, дата, час реєстрації - 26.02.2014 15 год. 11 хв. 49 сек.), а також документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву, договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456. Подання зазначених документів підтверджується карткою прийому заяви № 11219707.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченко Віталій Геннадійович 03 березня 2014 року, відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, прийняв рішення № 11336680 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо права оренди земельної ділянки, з тих підстав, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частина 4 вказаної статті встановлює, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень в рішенні № 11336680 від 03 березня 2014 року зазначено те, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, а саме: земельна ділянка 7110136400:01:029:0022, що розташована по вул. Вербовецького, в м. Черкаси Черкаської області не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З вказаного випливає, що державним реєстратором відмовлено позивачу у державній реєстрації прав на підставі пункту 5-2 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV, який передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4-1 Закону № 1952-IV рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що при поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

При цьому, відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 16 Закону № 1952-IV у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Таким чином, Законом № 1952-IV встановлено імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме, одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору, у тому числі у разі нотаріального посвідчення договору, за яким виникає речове право на земельну ділянку.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування разом із іншими документами подається правонабувачем (користувачем, орендарем), який є уповноваженою особою власника земельної ділянки відповідно до Закону № 1952-IV, одночасно з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

При цьому програмне забезпечення Державного реєстру прав, розроблене відповідно до вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, передбачає внесення відомостей, пов'язаних з проведенням державної реєстрації прав, до бази даних про реєстрацію заяв і запитів, які використовуються державним реєстратором речових прав на нерухоме майно при проведенні державної реєстрації прав.

За таких умов до бази даних про реєстрацію заяв і запитів вносяться відомості про суб'єкта права власності на підставі даних, що містяться у рішенні органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, зокрема найменування юридичної особи та її податковий номер, та відомості про суб'єкта іншого речового права - на підставі даних поданої ним заяви.

Суд звертає увагу, що з метою дотримання вимог законодавства щодо черговості надходження заяв державний реєстратор в базі даних про реєстрацію заяв і запитів проводить спочатку реєстрацію заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким є відповідне рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, а потім - заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права). Державним реєстратором зазначені заяви розглядаються одночасно та за результатами їх розгляду приймаються рішення щодо державної реєстрації прав по кожній з заяв.

Як свідчать матеріали справи, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області не виконав вимог законодавства щодо реєстрації в базі даних про реєстрацію заяв і запитів рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456, яке фактично є заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:01:029:0022, що розташована по вул. Вербовецького (біля дитячого садка № 78), в м. Черкаси.

В судовому засіданні відповідач та його представник зазначили, що рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456 не було зареєстроване базі даних про реєстрацію заяв і запитів з тих підстав, що вказане рішення не відповідає вимогам законодавства, а також те, що до заяви про державну реєстрацію права власності не було додано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Разом з тим, згідно частини 4 статті 16 Закону № 1952-IV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Таке ж положення міститься в пункті 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок), згідно якого орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву в разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Ні Законом № 1952-IV, ні Порядком не передбачено такої підстави для відмови у прийнятті заяви про державну реєстрацію прав, як невідповідність вказаної заяви вимогам законодавства.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Відповідно до пункту 44 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Отже, вказаними положеннями передбачено обов'язкове надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державної або комунальної власності для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Разом з тим, відповідно до статті 22 Закону № 1952-IV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

На переконання суду, отримавши заяву позивача щодо реєстрації права оренди на відповідну земельну ділянку, рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456 та інші документи, державний реєстратор повинен був зареєструвати у базі даних про реєстрацію заяв і запитів вказане рішення як заяву про державну реєстрацію права власності територіальної громади на земельну ділянку, після цього зареєструвати заяву про державну реєстрацію права оренди, розглянути питання щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку і лише після цього вирішити питання щодо реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку, чого в даному випадку зроблено не було.

За таких обставин, суд звертає увагу, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 03 березня 2014 року № 11336680 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийняте передчасно, та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зареєструвати у базі даних про реєстрацію заяв і запитів рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456, як заяву про державну реєстрацію права власності територіальної громади на земельну ділянку та прийняти рішення за вказаною заявою відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича від 03 березня 2014 року № 11336680 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича зареєструвати у базі даних про реєстрацію заяв і запитів рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456, як заяву про державну реєстрацію права власності територіальної громади на земельну ділянку за кадастровим номером 7110136400:01:029:0022, площею 6,0 м 2 , що розташована по вул. Вербовецького (біля дитячого садка № 78) в м. Черкаси, та прийняти рішення за вказаною заявою відповідно до чинного законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108, ідентифікаційний код 24410808) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 10.06.2014.