Рішення
від 04.06.2014 по справі 910/8958/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8958/14 04.06.14

За позовом Приватного підприємства "Домінанта - конст»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енекс Груп"

про стягнення 34 691, 94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Городинська В.Й. - директор (наказ №20 від 20.11.2013р.)

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Домінанта - конст» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енекс Груп " 29 877 грн. 00 коп. заборгованість, 2 334, 50 грн. - пені, 1926, 28 грн. - інфляційні та 554, 16 грн. - 3 % річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору оренди крана №1803213 від 18 березня 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/8956/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2014р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні, судом оглянуто оригінали документів, витребувані ухвалою про порушення провадження по справі від позивача. Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухалу суду представник відповідача отримав 19.05.2014р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 04.06.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

18.03.2013 року між Приватним підприємством «Домінанта-Конст» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енекс-Груп» (надалі відповідач) було укладено договір №180313 на оренду крана МКГ-25БР .

Згідно п. п. 3.5 Договору, плати за користування краном МКГ-25БР Орендар здійснює по факту оренди щомісячно на підставі підписаних актів виконаних робіт Орендодавця протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання актів Сторонами.

В порушення умов Договору, станом на 20.03.2014 року Орендар має заборгованість перед Орендодавцем в сумі 29877, 00 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується актами здачі-прийняття робіт:

- від 29.04.2013 року на суму 18990 грн. 00 коп.

- від 29.04.2013 року на суму 17750 грн. 00 коп.

- від 31.05.2013 року на суму 29 000 грн. 00 коп.;

- від 30.06.2013 року на суму 24 500 грн. 00 коп.;

- від 31.07.2013 року на суму 27 750 грн. 00 коп.;

- від 20.08.2013 року на суму 10 875 грн. 00 коп.;

- від 02.09.2013 року на суму 19 002 грн. 00 коп..

та банківськими виписками, що підтверджують факт зарахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, а також актом звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач в порушення умов договору зобов'язань щодо сплати платежів, передбачених даним договором, не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період серпень та вересень 2013р. складала станом на час звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі 29 877, 000 грн. 03.06.2014р. відповідач перерахував позивачу, рахунок погашення боргу 2000 грн. , а тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість по орендній платі та платі в розмірі 27 877,00 грн.

Оцінюючи подані позивач докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період з серпень та вересень 2013 р., у зв'язку з чим виник борг в сумі 27 877,00 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 27 877, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 554,16 грн. - 3 % річних, пені - 2 334, 50 грн. та 1926, 28 грн. - інфляційні.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 5.7 договору за прострочення сплати відповідачем орендної плати більш ніж на 10 днів з моменту настання строків, передбачених цим договором, орендар сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені за порушення строків оплати орендних платежів, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 1 855,47 грн. з урахуванням

ст. 232 Господарського кодексу України

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10875.00 01.10.2013 - 31.03.2014 182 6.5000 % 0.036 %* 704.94 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 704.94 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 19002.00 01.10.2013 - 19.03.2014 170 6.5000 % 0.036 %* 1150.53 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 1150.53 грн.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок проведено позивачем без врахування ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річни,, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 523,05 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 29877.00 01.10.2013 - 01.05.2014 213 3 % 523.05 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 523.05 грн.

Крім того, з відповідача підлягають стягнення інфляційні в сум і 1926, 28 грн. за період з 01.10.2013р. по 01.05.2014р.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енекс Груп» (03035, м. Київ, вул. Сурикова,3. код ЄДРПОУ 34484300 ) на користь Приватного підприємства «Домінанта - конст» (21036, м. Вінниця, вул. Ф. Кона, 11 кв. 101, код ЄДРПОУ 34272548) 27 877 грн. 00 коп. основного боргу, 1 855 грн. 47 коп. пені, 1926 грн. 28 коп. - інфляційні, 523 грн. 05 коп. - 3% річних, 1 694 грн. 73 коп. судового збору.

В частині стягнення 2000 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення04.06.2014
Оприлюднено13.06.2014
Номер документу39190408
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/8958/14

Рішення від 04.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні