Рішення

від 11.06.2014 по справі 912/1576/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 рокуСправа № 912/1576/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями, м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000", м. Кіровоград

про стягнення 29907,62 грн.

Представники сторін:

від позивача - Фещенко В.І., довіреність № 81 від 01.12.13 ;

від відповідача - участі не брали.

Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями (надалі - УАТОВ "Євромікс") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (надалі - ТОВ "Алекс-2000") 29907,62 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору № 2/079 від 11.02.2011 року, з яких: 26795,30 грн. основний борг, 1193,68 грн. 3 % річних, 1918,64 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару поставленого позивачем за договором № 2/079 від 11.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2014 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, уточнив лише період нарахування інфляційних та 3% річних.

Відповідач в судовому засіданні участі не брав, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 22.05.2014 року, яка направлялась на адресу відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75, повернута на адресу господарського суду, з відміткою органу поштового зв'язку "вибули".

З врахуванням положень абзацу 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, сам відповідач не реалізує свого права на отримання ним кореспонденції за юридичною адресою та не повідомляє іншу адресу.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначені вище обставини щодо відсутності відповідача за місцем реєстрації та небажання отримувати поштову кореспонденцію, господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Правом на змагальність, передбаченим статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з статті 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.02.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мегамікс" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (Покупець) укладено договір № 2/079 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати (поставити) в обумовлені сторонами строки у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний своєчасно оплатити та прийняти його для реалізації на території, яка визначена даним договором.

Відповідно до статуту Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Мегамікс (код 31775325), Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями є правонаступником (з повним обсягом майнових та немайнових прав та обов'язків) товариства з обмеженою відповіадльністю "Мегамікс" (код 31775325).

Відповідно до п.2.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється за завчасним замовленням покупця, який він складає на підставі асортименту, що надає постачальник. Замовлення може корегуватися постачальником, виходячи з наявності товару на складі. Остаточно асортимент та кількість товару узгоджується у видатковій накладній.

Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника до складу покупця (п.2.3. договору)

Датою поставки вважається дата приймання товару покупцем. Одночасно з поставкою товару здійснюється перехід права власності та ризику випадкового знищення товару від постачальника до покупця (п.2.2. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено строк поставки товару не більше трьох днів з моменту отримання замовлення.

Згідно п.4.4. договору покупець зобов'язався оплачувати вартість поставленого товару з відстрочкою платежу 21 календарний день з моменту поставки товару.

Постачальником за видатковими накладними, в яких міститься посилання на договір, було поставлено, а покупцем на підставі кільцевої довіреності, оформленої як додаток до договору було одержано товар на загальну суму 45495,30 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № М-00013581 від 04.08.2012 р. на суму 30782,04 грн.(а.с.13);

- видатковою накладною № М-00013805 від 08.08.2012 р. (а.с.14) на суму 2227,91 грн.;

- видатковою накладною № М-00020190 від 02.11.2012 р.(а.с.15) на суму 12485,35 грн.;

Вищезазначені видаткові накладні були підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін за договором та скріплені печатками.

ТОВ "Алекс-2000" розрахувався за поставлений товар лише частково на суму 18700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками:

- від 22.04.2013 р. на суму 3700,00 грн. (а.с.24);

- від 20.05.2013 р. на суму 4000,00 грн. (а.с.31);

- від 11.06.2013 р. на суму 3000,00 грн. (а.с.36);

- від 14.06.2013 р. на суму 4500,00 грн. (а.с.44);

- від 30.09.2013 р. на суму 3500,00 грн. (а.с. 56).

Таким чином заборгованість відповідача склала 26795,30 грн.

Оскільки ТОВ "Алекс-2000" розрахувався за поставлений товари лише частково, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 14.10.2013 р., № 2 від 06.06.2013 р., № 3 від 01.07.2013 р., №4 від 07.08.2013 та № 5 від 09.09.2013 р. з вимогою оплатити позивачу поставлений за договором товар, з урахуванням суми пені та 3 % річних. (а.с.58-83).

Однак, дані претензії відповідачем залишилися поза увагою.

Вирішуючи спір, господарський суд виходить із умов договору поставки та норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін з поставки товарів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи те, що відповідач на момент розгляду справи не надав господарському суду доказів оплати суми основного боргу, позовних вимог в цій частині не заперечив, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Алекс-2000" суми основного боргу в розмірі 26795,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару у строки визначені договором № 2/079 від 11.02.2011 року в повному обсязі не виконав, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ "Алекс-2000" 1918,64 грн. інфляційних втрат, 1193,68 грн. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків та пояснень позивача, 3% річних та інфляційні нараховано за період з 25.11.2012 по 20.05.2014 виходячи з суми 26795,30 грн.

Поряд з тим, господарським судом враховано, що остання поставка товару була 02.11.2012, а оплати проводились з 22.04.2013 по 30.09.2013. Відтак на початок періоду нарахування інфляційних та річних сума боргу складала 45495,30 грн.

Враховуючи зазначений позивачем період нарахування річних та інфляційних, оплати відповідача у вказаний період, реальну суму боргу на початок періоду нарахування, за розрахунком суду розмір 3% річних за період з 25.11.2012 по 20.05.2014 складає 1508,60 грн. та збитки від інфляції за той же період 3066,27 грн.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у межах заявлених позивачем сум, а саме 1918,64 грн. інфляційних втрат, 1193,68 грн. 3% річних.

Тому, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги УАТОВ "Євромікс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75; ідентифікаційний код 30567110) на користь українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-В; ідентифікаційний код 24998380) - 29907,62 грн. заборгованості, з яких: 26795,30 грн. основний борг, 1193,68 грн. 3 % річних, 1918,64 грн. інфляційні втрати, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, 75.

Повне рішення складено 13.06.2014 року.

Суддя В.Г. Кабакова