Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/7070/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7070/14 10.06.14

За позовом ТОВ "Житлоспецбудексплуатація"

до КП "ЖЕК Шулявка"

про стягнення 20 428,95 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача: Журба І.А. (директор)

Від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 3 від 01.02.2010 в розмірі 20 428, 95 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2014 порушено провадження у справі №910/7070/14 та призначено до розгляду на 22.05.2014.

Представники позивача з'явився в судове засідання 22.05.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений

Розгляд справи відкладено на 10.06.2014.

В судове засідання 10.06.2014 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 10.06.2014 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду від 22.05.2014 отримана відповідачем 27.05.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 03057 0637785 4 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоспецбудексплуатація»(далі - позивач, підрядник за договором) та комунальним підприємством «ЖЕК Шулявка» (далі - відповідач, замовник за договором) був укладений Договір № 3 (далі - договір від 01.02.2010) за умовами якого(п. 1.1.) позивач зобов'язався виконати, на платних засадах із сторони відповідача, роботи з щомісячного технічного обслуговування внутрішньо-квартальних зливостічних та дренажних мереж.

Відповідно до п. 1.2. договору від 01.02.2010 підрядник зобов'язується виконати роботи, вказані ви. 1.1. даної Угоди, своїми силами та своїми матеріально-технічними засобами, відповідно до погодженої сторонами кошторисної документації та календарного плану (в разі необхідності).

Згідно п. 1.3. договору від 01.02.2010 замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи, вказані в п. 1.1. даної угоди, та оплатити їх у відповідності з розділом 2 даної Угоди.

Пунктом 1.4. договору від 01.02.2010 передбачено, що обсяги робіт з щомісячного технічного обслуговування внутрішньо- квартальних дренажних та зливостічних мереж вказані в додатках №1 та №2 і являються невід'ємною частиною даної угоди.

Відповідно до п. 2.1. договору від 01.02.2010 вартість робіт, згідно данної Угоди, становить 48000,00 гривень , включаючи податок на добавлену вартість.

Згідно п. 2.2. договору від 01.02.2010 оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до встановленого підрядником рахунку, протягом 3 банківських днів.

04.01.2011 між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 3 (далі - договір від 04.01.2011) за умовами якого(п. 1.1.) позивач зобов'язався виконати, на платних засадах із сторони відповідача, роботи з щомісячного технічного обслуговування внутрішньо-квартальних зливостічних та дренажних мереж.

Умови договору від 04.01.2011 фактично дублюють умови договору від 01.02.2010, за виключенням ціни, яка відповідно до п. 2.1. договору від 04.01.2011 становить 89 467,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору від 04.01.2011 у відповідачем перед позивачем існувала заборгованість за договором від 01.02.2010 в розмірі 23 993,88 грн., яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за договором № 3 від 04.02.2011 підписом уповноваженої особи відповідача згідно акту звірки взаєморозрахунків від 13.05.2013.

Таким чином за Договором від 01.02.2010 року Позивачем надані послуги на суму 39 989,80 грн., відповідачем оплачені послуги на суму 15 995,92 грн.

За Договором від 04.02.2011 року позивачем надані послуги на суму 35 990,82 грн., відповідачем оплачені 38 983,68 грн.

Загалом за Договорами від 01.02.2010 та від 04.02.2011 позивачем були надані послуги на загальну суму 59 984,70 грн., відповідачем оплачені послуги на суму 38 983,68 грн. Заборгованість складала 21 001,02 грн.

Підтвердженням виконання підрядних робіт є, зокрема, акти приймання вионаних робіт за березень 2010 року на суму 3998,98 грн., за квітень 2010 року на суму 3998,98 грн. та інші(копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, 13.05.2013 директору відповідача особисто була вручена претензія (Вих. № 1-05) на суму 21 001,02 грн.

Проте, вимоги в претензії від 13.05.2013 відповідачем задоволені не були, але в підтвердження своїх зобов'язань відповідач перерахував на рахунок позивача 2001,02 грн. 27.05.2013 (підтверджується випискою по рахунку, яка знаходиться в матеріалах справи).

16.01.2014 директору відповідача повторно була вручена претензія (Вих. № 1-01) на суму 19 000,00 грн. , однак станом на день розгляду справи борг не сплачено та за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 19 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати здійснених позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 19 000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 755,52 грн. та інфляційні збитки в розмірі 673,43 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 755,52 грн., інфляційні збитки складають 673,43 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоспецбудексплуатація" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з комунального підприємства «ЖЕК Шулявка» (03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 10, код ЄДРПОУ 34967368) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоспецбудексплуатація" (04123, м. Київ, Подільський район, вул. Межова, буд. 23, кв. 65, код ЄДРПОУ 36047462) основний борг в розмірі 19 000(дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 755(сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 52 коп., інфляційні збитки в розмірі 673(шістсот сімдесят три) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 13.06.2014