Рішення

від 03.06.2014 по справі 918/476/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2014 р. Справа № 918/476/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕРА"

до Ново-Рафалавського споживчого товариства

про стягнення в сумі 7 606 грн. 80 коп.

За участі представників:

від позивача: Музичук О.А., довіреність №5 від 23.04.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи : В квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕРА" (далі ТОВ "БУД-ЕРА") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Ново-Рафалавського споживчого товариства (далі Товариство) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару згідно видаткової накладної №РН-052 від 18.04.2011 року в сумі 7 606,80 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 квітня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13 травня 2014 року.

03 червня 2014 року від відповідача надійшов відзив вих.№ 106 від 02.06.2014 року, відповідно до якого останній зазначає, що згідно з довіреністю №15 від 18.04.2011 року товари отримані від ПП Пулавського, а не від позивача. Крім того, просить про застосування строку позовної давності.

03 червня 2014 року в судовому засіданні, позивачем подано письмову заяву в порядку статті 22 ГПК України, відповідно до якої останній просить: збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7 606,80 грн., 3% річних в сумі 708,99 грн. та 760,68 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03 червня 2014 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕРА" про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.

В судовому засіданні 03 червня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив позов задоволити.

Відповідач у судове засідання 03 червня 2014 року не забезпечив явки повноважного представника.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БУД-ЕРА" поставлено, а Товариством прийнято товар, а саме: цвяхи, цвяхи шиферні, рукавиці, рукавиці ПВХ на загальну суму 7 606,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-052 від 18.04.2011 року, засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.4).

Відповідач прийняв вказаний в накладній товар без заперечень, чим погодився із найменуванням, кількістю, ціною за одиницю товару, що свідчить про дотримання сторонами вимог законодавства щодо письмової форми узгодження ціни товару.

Водночас судом встановлено, що взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленої продукції Товариство не виконало, заборгувавши ТОВ "БУД-ЕРА" 7 606,80 грн.

Договір між сторонами на поставку товару у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної видаткової накладної є укладеним у спрощений спосіб господарським договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції й встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з видаткової накладної №РН-052 від 18 квітня 2011 року, товар був поставлений Товариству та отриманий ним 18 квітня 2011 року, тому суд дійшов висновку про те, що саме з цього моменту в останнього виникло зобов'язання по оплаті даної продукції.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність заборгованості перед відповідачем за поставлений по видатковій накладній товар в сумі 7 606,80 грн.

Стосовно заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписами ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Оскільки, як зазначалось вище, договору у письмовій формі сторони не укладали, та між сторонами не обумовлено терміни оплати отриманого відповідачем товару, то на підставі ст.692 ЦК України Товариство повинно було оплатити вартість отриманого товару після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього. Відповідно з цього часу у позивача виникло право вимоги щодо оплати відповідачем отриманого товару.

Видаткова накладна датована, та відповідно зобов'язання з оплати відповідачем товару настало 18 квітня 2011 року, а згідно календарного штемпеля на конверті у якому до суду надіслано позовну заяву (а.с. 5), остання здана до відділення поштового зв'язку 18 квітня 2014 року, відтак строк позовної давності, стосовно заборгованості за спірною видатковою накладною не пропущений.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "БУД-ЕРА" про стягнення з Товариства 7 606,80 грн. основного боргу стверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ново-Рафалівського споживчого товариства (34371, вул. Б. Хмельницького, буд. 2, смт. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 01765199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕРА" (33023, вул. Грушевського, буд. 41, м. Рівне, код ЄДРПОУ 35505075) 7 606 (сім тисяч шістсот шість) грн. 80 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "10" червня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.