Постанова

від 12.06.2014 по справі 805/2778/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року справа №805/2778/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В. секретарі судового засідання Сульженко А.В., за участю представника позивача Левченко І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 805/2778/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 в сумі 4 965,63 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріально та процесуального права. Посилались на порушення відповідачем положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги аеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивачем на адресу відповідача направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2013 року - січень 2014 року (арк. справи 5-9). В направлених розрахунках позивачем визначені до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що працювали на підприємстві відповідача в загальній сумі 4 965,63 грн., у т.ч. за листопад 2013 року в сумі 2 530,01 грн., за грудень 2013 року в сумі 1 220,93 грн., за січень 2014 року в сумі 1 214,69 грн.

У наданій позивачем картці особового рахунку відображено заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2013 року - січень 2014 року в загальній сумі 4 965,63 грн. (арк. справи 11).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що згідно наявних в матеріалах справи довідок № 209 від 17 квітня 2009 року та № 334 від 4 квітня 2012 року ОСОБА_3 працював на підприємстві відповідача на посаді (за професією) мерщика 3 розряду, ОСОБА_4 працював на підприємстві відповідача з 9 серпня 1978 року на посаді техніка-топографа, з 2 січня 1981 року по 19 жовтня 1982 року на посаді топографа, з 16 квітня 1984 року - старшим техніком-маркшейдером, з 1 квітня 1988 року по 12 квітня 1991 року - техніком-маркшейдером 2 категорії. Посади (професії), що обіймали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не входять до переліку, передбаченого Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. У зазначених вище довідках йдеться про уточнення пільгового характеру робот, необхідного для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту б статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не пенсію за віком на пільгових умовах, яка призначається на підставі статті 13 цього закону. Із врахуванням статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за віком та пенсії за вислугу років є різновидами трудових пенсій.

Оскільки особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підприємстві позивача працювали на посадах, що надають підставу для призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не роботах (посадах), що надають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», правові підстави для їх відшкодування підприємством відповідача відсутні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), норми яких в цій частині Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінювалися.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно підпункту 6.1 Інструкції відшкодуванню у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

На підставі п.п.6.4. Постанови Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої в Мін'юсті України за №64/8663 від 16.01.2004р. розмір сум для відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року і протягом 10 днів по новопризначеним пенсіям. У відповідності з п.п. 6.8. вищезгаданої Постанови підприємства щомісячно до 25 числа вносять в ПФУ вказану в повідомленнях місячну суму фактичних витрат. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцем знаходження цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають стаж роботи на підприємствах та організаціях, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, Списком №2 та за вислугою років.

Згідно частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсіїО на аналогічних або більш пільгових умовах.

Оскільки переважний період роботи даних гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 становить робота на пільгових мовах за Списком №2, на підставі ч.б ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було здійснено зарахування періодів роботи за Списком №1 та вислугою років у період роботи за Списком №2, про що зазначено у "Розрахунках стажу", копії яких з матеріалів пенсійних справ надані до суду першої інстанції.

Згідно пункту 6.2 Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 "Прикінцевих положень" Закон) України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При призначенні пенсії за вислугу років законодавством про пенсійне забезпечення не передбачено проведення атестації робочих місць, а тому при здійсненні взаємного зарахування періодів роботи період роботи за вислугу років не підтверджується відповідними документами про проведення атестації.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спрви порушив норми матеріального права.

Пунктом 3 частини 1 статті 198 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою позовні вимоги необхідно задовольнити.

Повний текст постанови складений 12 червня 2014 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 805/2778/14 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 805/2778/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 за період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року в сумі 4 965,63 грн.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

В.В.Попов