ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/1719/14
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Закритого акціонерного товариства «Рибинський деревообробний завод» про стягнення штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Рибинський деревообробний завод» (далі - відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 119 000,00 грн.
Позов мотивований тим, що відповідач має заборгованість зі сплати штрафних санкцій, накладених постановою від 16.10.2013 № 2584-ЦД-1-Е за порушення законодавства, що регулює діяльність підприємства на ринку цінних паперів, у розмірі 119 000,00 грн. Вказану заборгованість відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим заявлено позов.
Ухвалою від 22.05.2014 суд відкрив скорочене провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі від 22.05.2014 направлена відповідачу за адресою, вказаною в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте повернулась з відміткою «за зазначеною адресою не працює».
Оскільки ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься в матеріалах справи, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про відкриття скороченого провадження у справі та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Однак, відповідач заперечень на позовну заяву не направив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
02.10.2013 складено акт № 2569-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.10), яким встановлено ознаки порушення відповідачем вимог пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання розпорядження від 24.04.2013 № 1112-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери (термін виконання до 29.07.2013).
03.10.2013 директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.9) та постановою від 16.10.2013 №2584-ЦД-1-Е за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.04.2013 №1112-ЦД-1-Е на Закрите акціонерне товариство «Рибинський деревообробний завод» накладено штрафну санкцію у розмірі 7000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 119 000,00 грн. Відповідно до постанови, штраф мав бути сплачений порушником не пізніше, як через 15 днів з дня отримання копії постанови (а.с.8).
Так, сума фінансової санкції застосованої до відповідача постановою про накладення штрафних санкцій, на час подання позову, не сплачена, а тому позивач звернувся до суду про примусове її стягнення.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначаються Законом України від 30.10.1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон № 448/96-ВР).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону № 448/96-ВР, державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
В частині першій статті 5 Закону № 448/96-ВР закріплено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 14 статті 8 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розпорядженням від 24.04.2013 №1112-ЦД-1-Е зобов'язано відповідача усунути порушення вимог п.5 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: привести статут та внутрішні положення акціонерного товариства у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства».
Однак відповідачем не усунуті порушення вимог п.5 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», що свідчить про невиконання розпорядження № 1112-ЦД-1-Е від 24.04.2013. Дане правопорушення вчинено повторно.
Відповідно до пункту 3 розділу 18 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.112012 за №1855/22167 юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України.
Згідно статті 11 Закону № 448/96-ВР рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, станом на момент розгляду справи не оскаржена, штраф згідно постанови на суму 119 000,00 грн. в добровільному порядку не сплачений.
Несплата відповідачем застосованих відповідно до закону фінансових санкцій до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 визначено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру до адміністративного суду становить 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн.).
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору (182,70 грн.-487,20 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Проте, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Так, ухвалою суду від 22.05.2014 задоволено клопотання позивача у справі - Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та відстрочено сплату судового збору у даній справі до часу постановлення судом рішення за наслідками розгляду справи по суті спору.
Разом з тим, 05.06.2014 позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат. В обґрунтування клопотання позивач зіслався на те, що Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є бюджетною установою, яка повністю фінансується за кошти загального фонду державного бюджету, що унеможливлює сплату судового збору. Крім того позивачем зазначено, що рішенням державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 23.02.2012 його внесено до реєстру неприбуткових установ та організацій. Крім цього, включено до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів.
Суд критично оцінює доводи заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору із таких мотивів.
Згідно пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень є кошторис бюджетної установи.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету (п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228) .
Аналізуючи наведені норми бюджетного законодавства, суд доходить висновку про те, що Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку будучи бюджетною установою наділений повноваженнями на вжиття заходів із метою закладення (передбачення) власним кошторисом у складі видатків видатки на сплату судового збору при зверненні до суду.
Додатково суд звертає увагу на те, що коло суб'єктів які звільняються від обов'язку сплачувати судовий збір передбачено статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки законодавець не наділив Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та її територіальні органи пільгами щодо сплати судового збору, то Держава повинна вживати заходів для забезпечення видатків бюджетних установ спрямованих на сплату такого при зверненні до суду.
Незважаючи на повне задоволення заявлених позовних вимог, в силу положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для стягнення судового збору з відповідача немає, оскільки позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень.
За таких обставин суд доходить висновку про необхідність стягнення належного до сплати судового збору у розмірі 2380,00 грн. з позивача.
Керуючись статтями 17, 69, 70, 71, 106, 107, 121, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Рибинський деревообробний завод» (код ЄДРПОУ 00383751) штраф за правопорушення на ринку цінних паперів в розмірі 119 000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України (УДКСУ, балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106).
Стягнути з Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 38039715) в дохід Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код СДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) судовий збір у розмірі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в порядку та строки, передбачені статтями 183 2 , 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2014 |
Оприлюднено | 18.06.2014 |
Номер документу | 39192100 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Соломко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні