Рішення

від 10.06.2014 по справі 909/405/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа № 909/405/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, 76006;

до відповідача: Івано-Франківського міського центрального стадіону "РУХ", вул. Чорновола, 128, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 204645 грн. 25 коп., з яких 191102 грн. 73 коп. основний борг, 12350 грн. 99 коп. 3% річних, 1191 грн. 53 коп. інфляційні нарахування.

за участю представників сторін:

Від позивача: Нищей Н. Ю. - представник, довіреність (№ 21/29 від 13.01.14);

Від відповідача: Слюсар І. Г. - керівник, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, (АА № 794450 від 02.01.13).

ВСТАНОВИВ: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського міського центрального стадіону "РУХ" про стягнення 204645 грн. 25 коп., з яких 191102 грн. 73 коп. основний борг, 12350 грн. 99 коп. 3% річних, 1191 грн. 53 коп. інфляційні нарахування.

В судовому засіданні 03.06.14 судом оголошувалась перерва до 10.06.14.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, подав суду клопотання від 03.06.14 №146-2/14 (вх.№8537/14 від 03.06.14) та клопотання від 10.06.14 №151-2/14 (вх.№8929/14 від 10.06.14), в яких зазначає про часткову оплату відповідачем боргу на загальну суму 51102 грн. 73 коп. та просить припинити провадження в частині стягнення вказаної суми.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає з врахуванням здійсненої часткової оплати.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.02.2006р. між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та Івано-Франківським міським центральним стадіоном "РУХ" укладено договір про постачання теплової енергії № 654.

У відповідності до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач зобов'язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 2.1. договору, енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби.

Відповідно до п. 5.6. договору, розрахунки за енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 5.8. договору, оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду.

На виконання умов договору, позивач в період з 01.11.11 по 01.03.14 поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується реєстрами рахунків та податкових накладних за даний період, рахунками-фактурами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В порушення договірних умов, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за використану теплову енергію своєчасно не виконав, внаслідок чого, станом на день подання позову борг становив 191102 грн. 73 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлені договором строки за отриману теплову енергію не розрахувався, чим спричинив прострочення грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом (09.04.14, 25.04.14, 06.05.14, 22.05.14, 03.06.14), відповідачем здійснено часткову оплату суми боргу в розмірі 51102 грн. 73 коп. З врахуванням вказаної оплати сума боргу станом на день розгляду справи становить 140000 грн.

Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо наявності боргу в сумі 140000грн., доказів сплати вказаного боргу суду не надано, наявність вказаного боргу відповідачем не заперечується.

З огляду на встановлені судом обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача 140000 грн. боргу за теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідачем сплачено 51102 грн. 73 коп. після звернення позивача до суду з позовом, в цій частині основного боргу слід припинити провадження згідно п. 1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 12350 грн. 99 коп. 3 % річних та 1191 грн. 53 коп. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 140000 грн. основного боргу, 12350 грн. 99 коп. 3% річних, 1191 грн. 53 коп. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 51102 грн. 73 коп. основного боргу - припинити провадження.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у відповідності до приписів встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати по оплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Івано-Франківського міського центрального стадіону "РУХ" про стягнення 204645 грн. 25 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківського міського центрального стадіону "РУХ", вул. Чорновола, 128, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 13646293) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, 76006 (ідентифікаційний код 03346058) 140000 (сто сорок тисяч) грн. - основного боргу, 12350 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. 99 коп. - 3% річних, 1191 (одну тисячу сто дев'яносто одну) грн. 53 коп. - інфляційних нарахувань, 4092 (чотири тисячі дев'яносто дві) грн. 91 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 51102 грн. 73 коп. основного боргу - припинити провадження.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.14

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"