Рішення

від 10.06.2014 по справі 918/585/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р. Справа № 918/585/14

Суддя Романюк Р.В . розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"

про стягнення 421 573 грн. 34 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Литвинюк Ю.В. (довіреність б/н від 06.06.2014р.)

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексікон" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення 421 573 грн. 34 коп., з яких: 393 229 грн. 57 коп. заборгованість за поставлену продукцію, 23 211 грн. 15 коп. пеня, 5 132 грн. 62 коп. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі договору № 119 від 01.08.2011 року він поставив відповідачу товар, вартість якого останнім в повному обсязі не сплачена, а тому залишок боргу, пеню нараховану за прострочення грошового зобов'язання та 3 % річних, згідно ст. 625 ЦК України, він просить суд стягнути у примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання 10.06.2014р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву та просив суд в частині стягнення 393 229 грн. 57 коп. боргу відмовити у зв'язку із сплатою боргу, а в частині стягнення пені відмовити, оскільки сторони в договорі не обумовили її нарахування.

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексікон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" було укладено договір № 119, за яким постачальник зобов'язується поставляти товари, а покупець приймає у власність товар згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару його кількість, асортимент і ціна, не більша, ніж у специфікації. Специфікація є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.1 Договору).

У відповідності до пункту 2.1 Договору, покупець проводить оплата з відтермінуванням протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 5.1 даного Договору передбачено те, що доставка та прийом товарів здійснюється згідно узгодженого та підписаного двома сторонами графіку, який є невід'ємною частиною даного Договору, де вказується день (число) та час прийому товарів Покупцем від Постачальника. У випадку порушення Постачальником графіку, Покупець має право не прийняти дане замовлення або перенести його приймання на зручний для себе час, а на Постачальника, у разі відмови виконати дані умови, накладається штраф у розмірі 200 (двісті) грн. за кожен випадок відмови або не поставки замовлення.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, приймання товару щодо кількості проводиться за вагою чи кількістю одиниць товару вказаних у накладних і згідно з Інструкцією про порядок приймання товарів по кількості № П-6.

Приймання товару щодо якості проводиться згідно з Інструкцією про порядок приймання товару по якості № П-7 ( пункт 5.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачем по видатковим накладним (а.с. 27-41) відпущено, а відповідачем в свою чергу прийнято товар, вартість якого сплачено лише частково (що підтверджується банківськими виписками а.с. 17-25).

Як встановлено під час судового розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий згідно Договору товар на день звернення з відповідним позовом до суду складала 393 229 грн. 57 коп.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з банківських виписок (а.с. 66-67), відповідачем 16.05.2014р. та 21.05.2014р. перераховано позивачу грошові кошти за товар обумовлений Договором на загальну суму 393 229 грн. 57 коп.

Відповідно положень п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується сплата відповідачем заборгованості в сумі 393 229 грн. 57 коп. за отриманий згідно Договору товар, погашення якої останнім здійснено після порушення провадження у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в цій частині, згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення термінів оплати, що нарахована останнім на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 343 ГК України.

Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Як встановлено судом, а це не заперечується і представником позивача, присутнім 28.05.2014р. в судовому засіданні, в Договорі (враховуючи проект розбіжностей та існуючі додатки до нього) сторони не обумовили нарахування пені за несвоєчасну оплату вартості товару.

За таких обставин, коли нарахування неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання сторони не передбачили в угоді на підставі якої заявлено позов, позовні вимоги в цій частині судом визнаються безпідставними.

Окрім того, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивач з посилання на ст. 625 ЦК України, нарахував останньому 3 % річних від простроченої суми, розмір яких складає 5 132 грн. 62 коп. (розрахунок а.с. 16).

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, суд, перевіривши подані розрахунки та період нарахування, визнає позовні вимоги в частині стягнення 5 132 грн. 62 коп. - 3 % річних, обгрунтованими.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5 132 грн. 62 коп. - 3 % річних.

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору ч. 3 ст. 49 ГПК України).

З огляду на зазначене, враховуючи, що сума боргу сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, судовий збір за позовними вимогами про стягнення 393 229 грн. 57 коп. боргу та 5 132 грн. 62 коп. - 3 % річних, судом покладається на відповідача у справі.

Разом з тим, як вбачається з платіжного доручення № 944 від 30 квітня 2014 року доданого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в сумі 10 000 грн., що перевищує розмір ставки, визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зазначене, враховуючи, що за розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" у цій справі судовий збір складає 8 431 грн. 47 коп., грошові кошти в сумі 1 568 грн. 53 коп. слід повернути позивачу як надмірно сплачені.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (33001, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 31299420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (99003, Україна, м. Севастополь, вул. Київська/Л. Толстого, б. 11/35, код ЄДРПОУ 37313890, п/р № 26008000089001, МФО 380946 в ПАТ "БАНК АВАНГАРД") - 5 132 грн. 62 коп. - 3% річних та 7 967 грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення з відповідача 393 229 грн. 57 коп. боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення пені в позові відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексікон" з Державного бюджету України 1 568 грн. 53 коп. надмірно сплаченого судового збору.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.06.2014р.

Суддя Романюк Р.В.