Постанова

від 29.05.2014 по справі 826/5764/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року 09 год. 05 хв. № 826/5764/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Готель-Сервіс Україна» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2013 року № 0005622230 і № 0005632230, та від 13 лютого 2014 року № 0000872230, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель-Сервіс Україна» (далі - позивач, ТОВ «Готель-Сервіс Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2013 року № 0005622230, № 0005632230 і № 0000872230.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Готель-Сервіс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (ідентифікаційний код 37696574), МППФ «Андромеда» (ідентифікаційний код 14020271), ТОВ ВКФ «Мілано» (ідентифікаційний код 30523272), ТОВ «Новий Градъ» (ідентифікаційний код 37779084) за період з 01.05.2012 по 28.02.2013 року, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що реальність господарських операцій з придбання товарів і послуг, обов'язки за якими були виконані обома сторонами, підтверджується всіма необхідними належним чином оформленими первинними документами. Рух активів (матеріальних цінностей та коштів) у процесі здійснення таких господарських операцій підтверджується платіжним дорученнями та податковими накладними. Також позивач звертає увагу на те, що на момент укладення та виконання вказаних правочинів всі сторони таких правочинів мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

При цьому в тексті Акта перевірки контролюючим органом не наведено відомостей про існування судових рішень з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МППФ «Андромеда», ТОВ ВКФ «Мілано» і ТОВ «Новий Градъ», що б набрали законної сили.

В судовому засіданні по справі, призначеному на 21 травня 2014 року, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також в цьому ж судовому засіданні позивач уточнив в усному порядку реквізити оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2013 року № 0005622230 і № 0005632230, та від 13 лютого 2014 року № 0000872230.

Представник відповідача в призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та надав до канцелярії суду письмові заперечення проти позову від 20.05.2014р. б/н, додаткові документи (а саме: роздруківку електронної копії Акта Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 24.07.2013р. № 30/22-2/30523272 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» (код ЄДРПОУ 30523272) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Фруком» (код ЄДРПОУ 38256383), ТОВ «Імортель груп» (код ЄДРПОУ 31663229), ТОВ «Еко-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34751286), ТОВ «Скомп» (код ЄДРПОУ 38256357), ТОВ «Прімум Компані» (код ЄДРПОУ 37779105), ТОВ «Саміро Холдинг» (код ЄДРПОУ 37563814), ТОВ «Рекламна агенція Принцепс» (код ЄДРПОУ 36827126), ТОВ «Нашира» (код ЄДРПОУ 37474667), ТОВ «Детемо» (код ЄДРПОУ 37563821), ТОВ «Автобудсервіс-7» (код ЄДРПОУ 35063331), ТОВ «Новий Градъ» (код ЄДРПОУ 37779084) за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р.»). В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівником ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (ідентифікаційний код 38021027) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (ідентифікаційний код 37696574), МППФ «Андромеда» (ідентифікаційний код 14020271), ТОВ ВКФ «Мілано» (ідентифікаційний код 30523272), ТОВ «Новий Градъ» (ідентифікаційний код 37779084) за період з 01.05.2012р. по 28.02.2013р., за результатами якої складений Акт від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Готель-Сервіс Україна» допустило порушення норм пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 122 072, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітні періоди травень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року на загальну суму 135 266, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: висновках актів про неможливість проведення звірок підприємств-контрагентів позивача. За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013р. № 0005622230 і № 0005632230, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

27 травня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 07.11.2013р. по 13.11.2013р. відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та згідно листа СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.07.2013р. за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, працівниками ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (ідентифікаційний код 38021027) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (ідентифікаційний код 37696574), МППФ «Андромеда» (ідентифікаційний код 14020271), ТОВ ВКФ «Мілано» (ідентифікаційний код 30523272), ТОВ «Новий Градъ» (ідентифікаційний код 37779084) за період з 01.05.2012р. по 28.02.2013р., за результатами якої складений Акт від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027 (далі - Акт перевірки).

В тексті Акта перевірки міститься посилання на надання ТОВ «Готель-Сервіс Україна» у відповідь на письмовий запит ДПІ від 15.07.2013р. № 2221/10/10126-51-22-03-17 первинних і розрахункових документів по господарським операціям з названими підприємствами згідно листа від 30.08.2013р. № 30/08/13/01 (а саме: договорів про надання послуг, актів виконаних робіт, видаткових і податкових накладних, платіжних доручень і банківських виписок).

При цьому оригінал та/або завірену копію зазначеного листа СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.07.2013р., що фактично стало підставою для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідач суду не пред'явив.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Готель-Сервіс Україна» з суб'єктами господарської діяльності ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (ідентифікаційний код 37696574), МППФ «Андромеда» (ідентифікаційний код 14020271), ТОВ ВКФ «Мілано» (ідентифікаційний код 30523272), ТОВ «Новий Градъ» (ідентифікаційний код 37779084), а саме:

- згідно усної угоди між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (Покупець) та ТОВ ВКФ «Мілано» (Постачальник), останній реалізував позивачу товари (офісні меблі, офісну техніку, телефоні апарати, мімі АТС), всього на загальну суму 39 501, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 6 583, 50 грн.). За результатами таких господарських операцій ТОВ «Готель-Сервіс Україна» віднесло до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 6 583, 50 грн.;

- згідно договору поставки від 28.05.2012р. за № 28, укладеним між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (Покупець) та МППФ «Андромеда» (Постачальник), останній зобов'язується платно поставити Покупцю товар (миючі засоби, брилки), всього на загальну суму 154 127, 36 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 687, 89 грн.). За результатами таких господарських операцій ТОВ «Готель-Сервіс Україна» віднесло до складу податкового кредиту за червень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 19 212, 55 грн., а за липень 2012 року - 6 475, 34 грн.;

- згідно договору перевезення вантажу від 14.02.2012р. за № 14, укладеним між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (Замовник) та ТОВ «Новий Градъ» (Виконавець), останній зобов'язується платно надавати Замовнику послуги з перевезення, всього за наданими актами виконаних робіт надано послуг на загальну суму 534 584, 99 грн. (в т.ч. ПДВ - 89 097, 49 грн.). За результатами таких господарських операцій ТОВ «Готель-Сервіс Україна» віднесло до складу податкового кредиту за червень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 14 076, 66 грн., а за вересень 2012 року - 36 000, 00 грн., за грудень 2012 року - 39 020, 83 грн.;

- згідно договору поставки від 16.07.2012р. за № 25, укладеного між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (Покупець) та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (Постачальник), останній зобов'язується платно поставити Покупцю товар (миючі засоби, сувенірні вироби, засоби особистої гігієни), всього на загальну суму 257 346, 13 грн. (в т.ч. ПДВ - 42 951, 04 грн.), та згідно договору про рекламу товарів (робіт, послуг) від 01.03.2012р. № 15, укладеного між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (Замовник) та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (Виконавець), останній зобов'язується надати на користь Замовника рекламні послуги, всього згідно наданого акта виконаних робіт в сумі 59 814, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 969, 00 грн.). За результатами таких господарських операцій ТОВ «Готель-Сервіс Україна» віднесло до складу податкового кредиту за липень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 5 350, 98 грн., а за серпень 2012 року - 17 513, 70 грн., за вересень 2012 року - 11 299, 28 грн., за жовтень 2012 року - 3 113, 70 грн., за листопад 2012 року - 3 713, 51 грн., за грудень 2012 року - 4 219, 52 грн., за січень 2013 року - 3 444, 74 грн., за лютий 2013 року - 4 264, 58 грн.).

Разом з тим в ході дослідження наявних первинних документів перевіряємого підприємства працівником відповідача були враховані висновки Акта Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 24.07.2013р. № 30/22-2/30523272 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» (код ЄДРПОУ 30523272) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Фруком» (код ЄДРПОУ 38256383), ТОВ «Імортель груп» (код ЄДРПОУ 31663229), ТОВ «Еко-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34751286), ТОВ «Скомп» (код ЄДРПОУ 38256357), ТОВ «Прімум Компані» (код ЄДРПОУ 37779105), ТОВ «Саміро Холдинг» (код ЄДРПОУ 37563814), ТОВ «Рекламна агенція Принцепс» (код ЄДРПОУ 36827126), ТОВ «Нашира» (код ЄДРПОУ 37474667), ТОВ «Детемо» (код ЄДРПОУ 37563821), ТОВ «Автобудсервіс-7» (код ЄДРПОУ 35063331), ТОВ «Новий Градъ» (код ЄДРПОУ 37779084) за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р.», Акта Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 27.05.2013р. № 178/22-4/37779084 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Новий Градъ» (код за ЄДРПОУ 37779084) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 19.09.2011р. по 30.04.2013р., Акта Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 11.07.2013р. № 246/22-4/37696574 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РА «Лоцман» (код за ЄДРПОУ 37696574) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 23.09.2011р. по 30.04.2013р., якими встановлена відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від таких підприємств на адресу ТОВ «Готель-Сервіс Україна», та не підтверджено реальність поставок товарів (робіт, послуг) від таких підприємств до контрагентів-покупців.

На підставі вищевикладеного працівник ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшов висновку, що наявні у ТОВ «Готель-Сервіс Україна» первинні та розрахункові документи, оформлені по господарським операціям з підприємствами ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МППФ «Андромеда», ТОВ ВКФ «Мілано» і ТОВ «Новий Градъ» не можуть бути достатньою правовою підставою для формування позивачем сум валових витрат (всього на суму 581 297, 00 грн. за 2012 рік) і податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди травень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року (всього на загальну суму 135 266, 00 грн.).

При цьому в Акті перевірки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (оборотно-сальдові відомості, журнали проводок по певним рахункам бухгалтерського обліку), в яких зафіксовані відомості про віднесення до того чи іншого виду витрат сум коштів сплачених позивачем за придбані спірні товари, роботи і послуги. Натомість визначення перевіряючим сум завищення позивачем валових витрат та відповідно заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснювалося перевіряючим лише на підставі даних податкової звітності ТОВ «Готель-Сервіс Україна».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027 перевіряючими встановлені порушення ТОВ «Готель-Сервіс Україна» наступних норм законодавства України: пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 122 072, 00 грн. (в т.ч. за 1-е півріччя 2012 року в сумі 41 866, 00 грн., за 9-ть місяців 2012 року - 110 476, 00 грн., за 2012 рік - 122 072, 00 грн.), та заниження податку на додану вартість за звітні періоди травень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року на загальну суму 135 266, 00 грн. (в т.ч. за травень 2012 року в сумі 6 583, 00 грн., за червень 2012 року - 33 289, 00 грн., за липень 2012 року - 11826, 00 грн., за серпень 2012 року - 17 513, 00 грн., за вересень 2012 року - 47 299, 00 грн., за жовтень 2012 року - 3 114, 00 грн., за листопад 2012 року - 3 713, 00 грн., за грудень 2012 року - 4 220, 00 грн., за січень 2013 року - 3 445, 00 грн., за лютий 2013 року - 4 264, 00 грн.).

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 22 листопада 2013 року до канцелярії податкового органу письмові заперечення від 20.11.2013р. № 20/11-01 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 27.11.2013р. № 5471/26-51-22-03 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Готель-Сервіс Україна» - без задоволення.

02 грудня 2013 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005622230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Готель-Сервіс Україна» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 152 590, 00 грн., в т.ч. 122 072, 00 грн. - основний платіж, 30 518, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005632230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Готель-Сервіс Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 082, 50 грн., в т.ч. 135 266, 00 грн. - основний платіж, 33 816, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.02.2014р. № 1176/10/26-15-10-06-15, винесеного за результатом розгляду первинної скарги ТОВ «Готель-Сервіс Україна» на податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013р., дана скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідно - без змін. Одночасно даним Рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві 05.02.2014р. підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму основного платежу 39 021, 00 грн. і 9 755, 25 грн. - штрафних санкцій.

13 лютого 2014 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027 та з урахуванням Рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.02.2014р. № 1743/7/26-15-10-06-12 прийняла ще одне спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0000872230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, без наведення порушених норм податкового законодавства, визначило ТОВ «Готель-Сервіс Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48 776, 25 грн., в т.ч. 39 021, 00 грн. - основний платіж, 9 755, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2012 року між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (Покупець/Замовник), в особі директора Грицаєнка О.М., та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» (Постачальник), в особі директора Петренка Р.П., ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (Виконавець/Постачальник), в особі директора Кузьменка С.М., МПП Фірма «Андромеда» (Постачальник), в особі директора Шурубенка Р.В., та ТОВ «Новий Градъ» (Перевізник), в особі директора Кузьменка С.М., були укладені наступні усні угоди та письмові договори щодо поставки товарів, надання послуг, а саме:

- в травні 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «ВКФ «Мілана» (Постачальник) була укладена усна угода щодо поставки товарів (офісних меблів і техніки, міні АТС, телефонних апаратів) на загальну суму 39 501, 00 грн. (з ПДВ);

- 01 березня 2011 року між позивачем (Рекламодавець) і ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (Рекламіст) укладений договір про рекламу товарів (робіт, послуг) за № 14, за умовами якого Рекламіст зобов'язується за завданням Рекламодавця надати останньому послуги з реклами (а саме: з розробки, виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів під час тематичних виставок, семінарів та інших масових заходів на території України) в обсягах і на умовах, передбачених цим Договором. Зокрема, на виконання умов цього Договору Сторонами була затверджена Програма рекламіста з розробки, виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів під час тематичних виставок на території України, в якій наведені відомості про макети рекламної продукції (зовнішній вигляд буклетів), розмір і сировина, з якої має бути виготовлена продукція, її кількість, а також адреси і назви конкретних виставок, де Рекламіст зобов'язується здійснювати розповсюдження рекламної продукції. Вартість послуг складає 59 814, 00 грн. Розрахунок між сторонами проводиться після підписання Акта надання послуг;

- 16 липня 2012 року між позивачем (Покупець) і ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» (Постачальник) укладений договір поставки за № 25, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю товари, а Покупець, в свою чергу, - прийняти та оплати вартість таких товарів, які визначені сторонами у рахунках-фактурах (де також визначаються асортимент і комплектність товару, ціна одиниці товару і загальна вартість замовленого товару) та є невід'ємною частиною цього Договору. За згодою сторін замовлення на товар може формуватись у вигляді специфікацій, що підписується сторонами в двосторонньому порядку та є невід'ємною частиною Договору. Якість товарів, які передаються покупцю, підтверджується сертифікатами якості або відповідності, гігієнічними висновками та іншими документами, які згідно законодавства підтверджують якість відповідних товарів. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем на підставі прибутково-витратних документів та/або актів прийому-передачі товару. Постачальник зобов'язаний передати Покупцю при здачі-прийому партії товару: товарно-транспортну накладну, видаткову і податкову накладні, рахунок-фактуру, що підписані уповноваженими особами та скріплені печатками. В свою чергу Покупець одразу після отримання товару зобов'язаний передати Постачальнику наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну і довіреність. За цим Договором передбачається попередня оплата вартості товару в розмірі 50 % такої вартості після отримання рахунку-фактури.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданого позову, обмін замовленням на товари і рахунками-фактурами між сторонами здійснювався за допомогою засобів факсимільного зв'язку. Отримання товару по вищевказаним накладним відбувалось на підставі генеральної довіреності від 16.07.2012р. № 2. Доставка товару здійснювалась ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» за свій рахунок на склад ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (с. Григорівка, Київська обл.). ;

- 28 травня 2012 року між позивачем (Покупець) і МПП Фірма «Андромеда» (Постачальник) укладений договір поставки за № 28, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю товари, а Покупець, в свою чергу, - прийняти та оплати вартість таких товарів, які визначені сторонами у рахунках-фактурах (де також визначаються асортимент і комплектність товару, ціна одиниці товару і загальна вартість замовленого товару) та є невід'ємною частиною цього Договору. За згодою сторін замовлення на товар може формуватись у вигляді специфікацій, що підписується сторонами в двосторонньому порядку та є невід'ємною частиною Договору. Якість товарів, які передаються покупцю, підтверджується сертифікатами якості або відповідності, гігієнічними висновками та іншими документами, які згідно законодавства підтверджують якість відповідних товарів. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем на підставі прибутково-витратних документів та/або актів прийому-передачі товару. Постачальник зобов'язаний передати Покупцю при здачі-прийому партії товару: товарно-транспортну накладну, видаткову і податкову накладні, рахунок-фактуру, що підписані уповноваженими особами та скріплені печатками. В свою чергу Покупець одразу після отримання товару зобов'язаний передати Постачальнику наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну і довіреність. За цим Договором передбачається попередня оплата вартості товару в розмірі 50 % такої вартості після отримання рахунку-фактури.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданого позову, обмін замовленням на товари і рахунками-фактурами між сторонами здійснювався за допомогою засобів факсимільного зв'язку. Отримання товару по вищевказаним накладним відбувалось на підставі генеральної довіреності № 3 від 28.05.2012р. Доставка товару здійснювалась МППФ «Андромеда» за свій рахунок на склад ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (с. Григорівка, Київська обл.);

- 14 лютого 2012 року між позивачем (Замовник) і ТОВ «Новий Градъ» (Перевізник) укладений договір перевезення вантажу за № 14, за умовами якого Перевізник зобов'язується доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця призначення (Київська область, Обухівський р-н, с Григорівка, вул. Леніна, 1) до пункту призначення (Київська область, м. Обухів, пров. Заводський, 3, склад Транспортної компанії «Нова пошта»), або за місцем доставки вказаної у товарно-транспортній накладній по м. Києву і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, отримати накладну на вантаж або товарно-транспортну накладну з відміткою про вручення, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу. Окрім безпосереднього здійснення перевезення, Перевізник зобов'язується за окрему плату надати Замовникові пов'язані із перевезенням вантажу транспортно-експедиційні послуги.

Оформлений подорожній лист, завірений Перевізником, при пред'явленні водієм, який виконує обов'язки експедитора, є підставою для одержання ним вантажу для перевезення та покладення матеріальної відповідальності за схоронність такого вантажу на Перевізника.

Навантаження вантажу здійснюється силами Замовника в пункті одержання вантажу,

розвантаження здійснюється Перевізником за місцями доставки.

Подача автотранспорту відбувається згідно заявки Замовника на перевезення вантажу за день до необхідної дати подачі автотранспорту поданої Перевізнику. За узгодженням із Перевізником заявка на перевезення вантажів може бути подана телефонограмою із повідомленням усіх потрібних відомостей.

Вартість перевезення вантажу, транспортно-експедиційних послуг та додаткових операцій відображається в актах виконаних робіт. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, та поясненнях б/н і б/д, наданих 21 травня 2014 року в судовому засіданні у даній справі, результати спірних операцій були використанні ТОВ «Готель-Сервіс Україна» безпосередньо у своїй господарській діяльності. Так, по суті фінансово-господарських операцій ТОВ Готель-Сервіс Україна» є обслуговуючою організацію для готельних комплексів, ресторанів та баз відпочинку. Основними видами діяльності є поставка побутової хімії, готельної косметики та аксесуарів. Товари, що поставлялись контрагентам-постачальниками (ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» і МПП Фірма «Андромеда») використовувались в готельних комплексах, ресторанах та базах відпочинку: для прибирання приміщення (миючи засоби, аерозолі, пральний порошок та ін.), для комплектації номерів та зон відпочинку шампунь, мило, тапочки, ложки для взуття та ін.), - тобто були в подальшому реалізовані позивачем іншим суб'єктам господарської діяльності.

Крім того, позивач пояснив, що станом на 20.11.2013 року меблі та техніка, що були придбані у ТОВ «ВКФ «Мілана» в травні 2012 року за усною угодою використовуються ТОВ «Готель-Сервіс Україна» і відповідно обліковуються на балансі товариства.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товарів, надання послуг і виконання робіт, та відповідно оплати вартості таких товарів, робіт і послуг) за вказаними усними угодами та письмовими договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: 1) по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «Мілана» - видаткової накладної від 21.05.2012р. № 67 на суму 39 501, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 583, 50 грн.), податкової накладної від 21.05.2012р. № 67 на суму ПДВ 6 583, 50 грн. та оригіналу платіжного доручення позивача від 25.07.2012р. № 242 щодо сплати вартості товарів в сумі 39 501, 00 грн. (з ПДВ), з відмітками банку про прийняття до виконання та здійснення переказу суми коштів; по взаємовідносинам з ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» - 1) договору про рекламу товарів (робіт, послуг) від 01.03.2012р. № 15 з доданою до нього Програмою рекламіста, акта надання послуг від 30.09.2012р. № 54 на суму 59 814, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 9 969, 00 грн.), податкової накладної від 30.09.2012р. № 54 на суму ПДВ 9 969, 00 грн., квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», датованих лютим 2013 року, всього на загальну суму 18 779, 22 грн., звіту позивача про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 30.12.2013р. № 31 (кошти в сумі 18 779, 22 грн. використанні для погашення заборгованості по договору від 01.03.2012р. № 15), акта звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «готель-Сервіс Україна» і ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» з період з 01.01.2012р. по 15.03.2013р.; 2) договору поставки від 16.07.2012р. № 25, видаткових накладних, датованих липнем-груднем 2012 року та січнем-лютим 2013 року, всього на загальну суму 257 706, 13 грн. (в т.ч. ПДВ - 42 951, 04 грн.), податкових накладних, датованих липнем-груднем 2012 року та січнем-лютим 2013 року, всього на загальну суму ПДВ у розмірі 42 951, 04 грн., документів на підтвердження відповідності та якості товару, завірених ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», генеральної довіреності ТОВ «Готель-Сервіс Україна» від 16.07.2012р. № 2, строком дії до 13.12.2012р., видана директору Грицаєнко О.М. та завідувачу складом Ткаченку І.М. для ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», та оригіналів платіжних доручень позивача від 02.10.2012р. № 391, від 15.10.2012р. № 424, від 09.01.2013р. № 14, від 25.02.2013р. № 103 та від 14.03.2013р. № 143 щодо сплати вартості товарів в сумі 298 740, 91 грн. (з ПДВ), з відмітками банку про прийняття до виконання та здійснення переказу сум коштів; по взаємовідносинам з МПП Фірма «Андромеда» - договору поставки від 28.05.2012р. № 28, видаткових накладних від 01.06.2012р. № 3, від 11.06.2012р. № 26, від 20.06.2012р. № 60, від 02.07.2012р. № 1, від 09.07.2012р. № 39, всього на загальну суму 154 127, 36 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 687, 89 грн.), податкових накладних від 01.06.2012р. № 3, від 11.06.2012р. № 26, від 20.06.2012р. № 60, від 02.07.2012р. № 1, від 09.07.2012р. № 39 на загальну суму ПДВ у розмірі 25 687, 89 грн., генеральної довіреності ТОВ «Готель-Сервіс Україна» від 28.05.2012р. № 3, строком дії до 31.12.2012р., видана директору Грицаєнко О.М. та завідувачу складом Ткаченку І.М. для МПП Фірма «Андромеда», та оригіналів платіжних доручень позивача від 17.09.2012р. № 365, від 11.07.2012р. № 218 щодо сплати вартості товарів в сумі 154 127, 36 грн. (з ПДВ), з відмітками банку про прийняття до виконання та здійснення переказу сум коштів; по взаємовідносинам з ТОВ «Новий Градъ» - договору перевезення вантажу від 14.02.2012р. № 14, актів надання послуг, датованих червнем, вереснем і груднем 2012 року, на загальну суму 534 584, 99 грн. (в т.ч. ПДВ - 89 097, 49 грн.), податкових накладних, датованих червнем, вереснем і груднем 2012 року, на загальну суму ПДВ у розмірі 89 097, 49 грн., товарно-транспортних накладних, датованих червнем-вереснем 2012 (в яких в якості «Автопідприємства» зазначене ТОВ «Новий Градъ», в якості «Замовника (платника) перевезення» і «Вантажовідправника» - ТОВ «Готель-Сервіс Україна», «Вантажоодержувачів» - інші суб'єкти господарської діяльності, «Пункт навантаження» - Київська обл., Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Леніна, 1, а «Пункт розвантаження» - різні адреси в межах міста Київ), та оригіналів платіжних доручень позивача від 31.07.2012р. № 250, від 26.10.2012р. № 441, від 12.11.2012р. № 477, від 15.01.2013р. № 28, від 24.01.2013р. № 40, від 14.02.2013р. № 77 щодо сплати вартості транспортно-експедиційних послуг та послуг перевезення в сумі 534 584, 99 грн. (з ПДВ), з відмітками банку про прийняття до виконання та здійснення переказу сум коштів

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані підприємствами ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МПП Фірма «Андромеда» і ТОВ «Новий Градъ» на адресу позивача за результатами поставки товарів, надання послуг і виконання робіт за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Готель-Сервіс Україна» надало суду наступні документи, які підтверджують факт придбання спірних послуг з метою використання їх в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії свого Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Готель-Сервіс Україна» та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість; копії договору оренди складського приміщення від 03.01.2012р. № 3, укладеного ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (як Орендарем) з ТОВ «Фірма Стугна ЛТД» (Орендодавець) щодо строкового платного користування приміщенням складу, загальною площею 190 кв.м., яке знаходиться в будинку, що розташований за адресою: Київська обл., с. Григорівка, вул. Леніна, 1, (строк дії договору до 31.12.2012р.), та договору оренди нежитлового приміщення від 21.12.2011р., укладеного ТОВ «Готель-Сервіс Україна» (як Орендарем) з ОСОБА_8 (Орендодавець) щодо строкового платного користування приміщенням, загальною площею 72,01 кв.м., яке знаходиться в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення підприємством офісу, та актів прийому-передачі таких приміщень; штатних розписів підприємства, що діяли протягом 2012 - 2013 років; оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 1122 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» станом на 20.11.2013р.; копії первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «Готель-Сервіс Україна» з контрагентами-покупцями товарів (видаткові накладні. договори поставки), перевезення яких в свою чергу здійснювалося ТОВ «Новий Градъ» відповідно до договору перевезення вантажу від 14.02.2012р. № 14; оригінали банківських виписок по особовому рахунку позивача за 2012 рік.

В ході судового розгляду даної справи відповідачем не було надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МПП Фірма «Андромеда» і ТОВ «Новий Градъ») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів (виписки самих податкових накладних). Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентами-постачальниками (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

Також, в ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Готель-Сервіс Україна» і підприємствами ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МПП Фірма «Андромеда» і ТОВ «Новий Градъ», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 19.11.2013р. № 1604/26-51-22-03/38021027 відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МПП Фірма «Андромеда» і ТОВ «Новий Градъ» за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В ході розгляду даної справи судом представником відповідача не було надано суду жодних достовірних відомостей з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Готель-Сервіс Україна» або його контрагентів - ТОВ «ВКФ «Мілана», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», МПП Фірма «Андромеда» і ТОВ «Новий Градъ», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 487, 20 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель-Сервіс Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2013 року № 0005622230 і № 0005632230, та від 13 лютого 2014 року № 0000872230.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель-Сервіс Україна» (місцезнаходження: 02068, м. Київ, просп. Петра Григоренка, буд. 13-Б, офіс 1, ідентифікаційний код 38021027) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова