Постанова

від 11.06.2014 по справі 802/1745/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 11 червня 2014 р.                                                                    Справа № 802/1745/14-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Мультян Марини Бондівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі    до:   відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  Могилеві-Подільському   про: зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих ВСТАНОВИВ: До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України   в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (далі - УПФУ в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  Могилеві-Подільському про зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих в сумі 1211 грн. 95 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за спірний період управління в акти звірки включило витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в загальній сумі 31230 грн. 06 коп. Однак, відповідач включив до відшкодування лише кошти в сумі 30018 грн. 11 коп. та протиправно відмовляє у включенні до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам, яким заподіяно каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року включно. Вважає, що відшкодування зазначених витрат Пенсійного фонду України повинно здійснюватися за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, однак надав заперечення на адміністративний позов згідно яких просить відмовити у задоволенні адміністративного позову та розглянути справу без його участі (а.с. 18-19). Згідно із частиною 6 статті 128 КАС України, якщо  немає  перешкод  для  розгляду  справи  у  судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Як випливає із матеріалів справи, що за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року між УПФ України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі та Фондом була проведена щомісячна звірка витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. При цьому загальна сума витрат, що підлягала відшкодуванню УПФ України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі становила 31230 грн. 06 коп. Водночас Фондом було прийнято до відшкодування 30018 грн. 11 коп. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відмовлено у включенні до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам, яким заподіяно каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року в сумі 1211 грн. 95 коп. Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд враховує наступне. Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі – Основи) передбачено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.    Відповідно до ст. 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. За пенсійним страхуванням згідно із ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту четвертого цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі – Угода) визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатності осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Статтею 5 Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Згідно із ст. 3 Угоди усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає таке забезпечення. Частина 2 статті 2 Закону № 1105-XIV визначає, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або  законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону. Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Проте пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язано  співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону  № 1105-XIV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку. При цьому слід зазначити, що згідно з підпунктом "в" пункту першого частини першої Закону Україні "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Правовий аналіз вищевказаних норм законодавства дає змогу зробити висновок про те, що Фонд є особою, яка відповідно до закону зобов'язана здійснювати спірні виплати. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону  № 1105-XIV якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з Фонду витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам, яким заподіяно каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД, які переїхали в Україну, в сумі 1211 грн. 95 коп.  за період з грудня 2013 року по квітень 2014  року є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Вказаний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висвітлена у постанові по справі № 21-361а11 від 12 листопада 2013 року та інших рішеннях в справах цієї категорії. Вирішуючи адміністративний позов в частині вимог позивача про покладення на Фонд обов'язку з включення в акти щомісячної звірки спірної суми витрат, суд зазначає наступне. Верховний Суд України неодноразово висловлював свою позицію у спорах цієї категорії (постанови 20.03.2007 року № 21-1087во06, від 06.06.2011 року № 21-116а11, від 20.06.2011 року № 21-76а11, від 28.11.2011 року), яка полягає, зокрема, в тому, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене ним правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору. У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватись у судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами Пенсійного фонду України позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання Фонд включити в акти звірки витрати по особових справах потерпілих. Тому позовні вимоги УПФ України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі про зобов'язання відповідача включити в акти щомісячної звірки спірні суми задоволенню не підлягають. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити виключно в частині стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, в сумі 1211 грн. 95 коп. за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року. Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.     Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити частково. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  Могилеві-Подільському  (проспект Незалежності, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, р/р 37171001000874 в УДК у Могилів-Подільському районі, МФО 802015, код 25937564) на користь управління Пенсійного фонду України   в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (вул. 3-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37865377, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 303076) витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 95 копійок. В решті позовних вимог відмовити.   Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                         Мультян Марина Бондівна