Ухвала

від 29.05.2014 по справі 803/2792/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 876/1700/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пленті» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у адміністративній справі №803/2792/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пленті» до Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пленті» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2013 року №9/22.3/0037259163 та №10/22.3/0037259163.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що під час розмитнення автомобіля 20 грудня 2012 року митному органу було надано вантажну митну декларацію (ВМД) за формою МД-2, згідно з якою було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товар, вартість якого вказана наступним чином: фактурна ціна товару - 39190,05 грн. та митна вартість - 40190,05 грн. Під час митного оформлення будь-яких суперечностей щодо визначення митної вартості товару не виникало, а поданих документів, що підтверджують правильність визначення митної вартості було достатньо. Позивач є лише покупцем товару та не міг вплинути на його ціну; йому не було відомо про наявність експортної декларації від 18 грудня 2012 року, на яку посилається відповідач, та його вартість іншу, ніж та, що вказана продавцем в рахунку-фактурі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Згідно із наказом ГУ Міндоходів у Волинській області від 23 вересня 2013 року №384 відповідно до пунктів 1, 4 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТзОВ «Пленті» вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині перевірки правильності визначення митної вартості при митному оформленні товару - вантажного автомобіля Renault Trafic, кузов VF1FLBJA67Y213294, оформленого згідно з митною декларацією від 20 грудня 2012 року №205070000/2012/072319.

За результатами перевірки складено акт від 30 жовтня 2013 року №9/22.3/0037259163, з якого видно, що на Ягодинську митницю Міндоходів надійшли листи Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України від 17 травня 2013 року № 4312/5/99-99-24-03-10 (реєстраційний номер Ягодинської митниці Міндоходів від 27 травня 2013 року № 7985/5-14 про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності поставки транспортних засобів на митну територію України.

Листом від 23 липня 2013 року №1/1.1-14/977 Ягодинською митницею на адресу ГУ Міндоходів у Волинській області направлено листи Департаменту митної справи Міністерства доходів та зборів від 17 травня 2013 року №4312/5/99-99-24-03-10 щодо отриманих відповідей митних органів Литовської Республіки на запити про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів. Під час опрацювання вищевказаного запиту проведено порівняння документів, надісланих з митних органів Литовської Республіки, та документів, які стали підставою для митного оформлення на Ягодинській митниці товару за ВМД типу ІМ40ДЕ від 20 грудня 2012 року № 205070000/2012/72319. В результаті проведеного аналізу та порівняння товарно-супровідних документів встановлено, що вартість товару в інвойсі, поданому до митного оформлення на Ягодинській митниці, занижена. Недостовірність заявлених під час митного оформлення даних вплинула на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці.

В ході проведення перевірки встановлено, що за митною декларацією від 20 грудня 2012 року № 205070000/2012/072319 позивачем, ТзОВ «Пленті», ввезено на митну територію України товар (вантажний автомобіль марки Renault, номер кузова VF1FLBJA67Y213294) та задекларовано характеристики товару, які наведені в акті перевірки (а.с.11). При цьому перевірці підлягав транспортний засіб, головною ідентифікаційною ознакою якого є індивідуальний номер - номер кузова. Аналіз та співставлення даних, отриманих у відповідях з митних органів іноземних країн, надає можливість ідентифікувати товар, зазначений у документах, отриманих з митних органів іноземних країн, як товар, митне оформлення якого здійснювалося за ВМД, що підлягала перевірці. В результаті співставлення даних встановлено, що при митному оформленні товару, його вартісні показники були задекларовані недостовірно.

В ході перевірки встановлена невідповідність вартісних показників товару - заявлена при митному оформленні вартість товару та вартість товару, що вказана в експортній митній декларації, отриманій від Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки. Заявлена декларантом самостійно митна вартість товару за ВМД від 20 грудня 2012 року №205070000/2012/72319 - 40190,05 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 63742,01 грн. Таким чином, сума заниження митної вартості товару (вантажного автомобіля Renault Trafic VF1FLBJA67Y213294) становить 23551,96 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено факти: недостовірного декларування вартісних показників товару ТзОВ «Пленті»; заниження податкових зобов'язань; неправильного визначення митної вартості товарів, що є порушенням вимог статті 49 Митного кодексу України (МК України) та вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (ПК України), у зв'язку з чим розраховано суму податкових зобов'язань у розмірі 7536,62 грн., в тому числі мито - 2355,19 грн., ПДВ - 5181,43 грн.

На підставі акта перевірки від 30 жовтня 2013 року №9/22.3/0037259163 винесено податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №9/22.3/0037259163, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 5181,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1295,36 грн., а всього на суму 6476,79 грн., та №10/22.3/0037259163, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, за основним платежем 2355,19 грн., за штрафними санкціями 588,80 грн., а всього на суму 2943,99 грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження висновки відповідача, викладені в акті перевірки позивача від 30 жовтня 2013 року №9/22.3/0037259163, щодо недостовірного декларування ТзОВ «Пленті» вартісних показників товару, заниження податкових зобов'язань, неправильного визначення митної вартості товарів, тому відсутні підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України). Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що ТзОВ «Пленті» у грудні 2012 року ввезло на митну територію України вантажний автомобіль Renault Trafic, кузов VF1FLBJA67Y213294, що стверджується наявною в матеріалах справи копією митної декларації від 20 грудня 2012 року №205070000/2012/072319 та товар був поставлений в Україну згідно з контрактом купівлі-продажу від 25 квітня 2011 року, укладеного між позивачем та фірмою Harley Investments S.A. (Республіка Панама).

Як передбачено пунктом 2.3. контракту, товар завантажується на фірмі постачальника (Панама). При розмитненні товару позивач самостійно визначив митну вартість товару та суму податкового зобов'язання з ПДВ і ввізного мита.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України, що встановлено пунктом 185.1 статті 185 ПК України. Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з тим, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах (пункт 54.4 статті 54 ПК України).

Такі ж положення містяться у МК України, що набрав чинності 01 червня 2012 року. Так, пунктом 2 частини другої статті 351 МК України передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України, проводиться документальна невиїзна перевірка. Предметом вказаної перевірки є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (частина перша статті 351 МК України).

Невиїзна документальна перевірка позивача з приводу дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо повноти нарахування та сплати до бюджету мита та ПДВ при митному оформленні товару - вантажного автомобіля Renault Trafic VF1FLBJA67Y213294, проведена відповідачем у зв'язку з отриманням від митних органів Литовської Республіки документів, які свідчать про те, що вартість товару є вищою, ніж та, що була задекларована при митному оформленні.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 352 МК України отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення можуть бути використані посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок.

Таким чином, отримані від уповноважених органів Литовської Республіки документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару - вантажного автомобіля Renault Trafic, кузов VF1FLBJA67Y213294, відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення, і правомірно були використані посадовими особами ГУ Міндоходів у Волинській області.

Крім цього, позивач самостійно визначив митну вартість товару, а не за рішенням митного органу, а тому його доводи про неможливість подальшого визначення податкових зобов'язань, з урахуванням положень МК України судом до уваги не беруться.

З урахуванням наведеного. суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2013 року №9/22.3/0037259163 та №10/22.3/0037259163.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пленті» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у адміністративній справі №803/2792/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

В.С. Затолочний