Рішення

від 28.05.2014 по справі 908/1484/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/36/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 Справа № 908/1484/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт ЛТД" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 19)

про стягнення 11754,23 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Шкабуро О.В., довіреність б/н від 27.05.2014 р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт ЛТД" про стягнення 11754,23 грн., які складаються з 9800,56 грн. основного боргу за договором поставки товару № ОС/ОП 285 від 28.11.2011 р., 294,02 грн. - 3% річних та 679,59 грн. пені та 980,06 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1484/14, присвоєно номер провадження справи 32/36/14, з призначенням судового засідання на 28.05.2014 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

26.05.2014 р. до господарського суду Запорізької області від ТОВ "АВЕР - ТЕХ" надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, які були витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 07.05.2014 р. та розглянути справу без участі представника позивача за наявними доказами.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 216, 218, 220, 230, 231 Господарського кодексу України та умовами договору поставки товару № ОС/ОП 285 від 28.11.2011 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2014 р. повідомив суду, що після звернення позивача до суду з позовом, погасив суму основного боргу в розмірі 9800,56 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 169 від 21.05.2014 р.

За письмовим клопотанням представника відповідача судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 28.05.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флайт, ЛТД" (відповідач по справі) було укладено договір поставки товару № ОС/ОП-285 (надалі - договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався здійснити поставку в Україну і передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити вартість товару, відповідно до накладних ( п. 1.1 договору).

Загальна сума поставленого товару складається з сум вартості отриманих відповідачем партій товару, вказаних в накладних на відпуск товару (п. 4.1. договору).

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 9800,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № АЗ-30359 від 29.03.2013 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 43 від 29.03.2013 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач оплачує поставлений позивачем товар за цінами, вказаними в накладних на відпуск товару, на умовах відстрочення платежу, з врахуванням п. 4.3., п. 5.3. та п. 5.4. договору.

Відповідно п. п. 5.1.- 5.3. договору, розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку. Валютою платежу є гривня. Протягом 21 календарного дня з дати, вказаної в накладній на відпуск товару відповідачу, відповідач зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок позивача повну вартість поставленого товару.

Позивачем було надано відповідачу для сплати товару рахунок № АЗ-30475 від 28.03.2013 р. (на суму 8900,56 грн.), копія долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 9800,56 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Після порушення провадження у справі (07.05.2014 р.) відповідач погасив основний борг за договором поставки товару № ОС/ОП-285, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 9800,56 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 169 від 21.05.2014 р. (на суму 9800,56 грн.).

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором поставки товару № ОС/ОП-285 в сумі 9800,56 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 294,02 грн. - 3 % річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив що вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 279,52 грн. В решті щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 679,59 грн. пені та 980,06 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що за порушення строків і порядку розрахунків за поставлений товар, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, від невчасно сплаченої суми, за перші 10 календарних днів прострочення платежу, а у випадку прострочення понад 10 ( десять) календарних днів - штраф у розмірі 10% від суми невчасно оплаченої партії товару та пеню у вищевказаному розмірі.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно. Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 635,29 грн. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Судом розрахунок штрафу в сумі 980,06 грн. перевірено та встановлено, що вимога позивача про стягнення 980,06 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, тому що частина боргу ним погашена після звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт ЛТД" про стягнення 11754,23 грн. задовольнити частково.

2. В частині стягнення 9800,56 грн. основного боргу провадження у справі припинити

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт ЛТД" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 19, код ЄДРПОУ 22135640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж, код ЄДРПОУ 21665318) 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 52 коп. - 3% річних, 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 29 коп. пені, 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 06 коп. штрафу та 1817 (одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 86 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "29" травня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.