Рішення

від 15.05.2014 по справі 22-ц/796/3310/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3310/2014

Головуючий у 1 інстанції: Скрипник О.Г.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Калініній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМТ Груп» про розірвання угод та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

22 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ІМТ Груп», у якому з урахуванням уточнень просив розірвати угоду № 75-1-1/12 про користування коштами на інвестиційному рахунку від 03.08.2012 року, укладеному між ним та ТОВ «ІМТ Груп»; розірвати Додаткову угоду №1 від 04.09.2012 року до угоди №75-1-1/12 від 03.08.2012 року; розірвати додаткову угоду №2 від 12.09.2012 року до угоди №75-1-1/12 від 03.08.2012 року; стягнути з ТОВ «ІМТ Груп» на свою користь суму заборгованості за договором у розмірі 403 646, 50 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 03 серпня 2012 року між ним та ТОВ «ІМТ Груп» була укладена угода про користування коштами на інвестиційному рахунку, відповідно до якого він передав ТОВ «ІМТ Груп» в користування 6 250, 0 дол . США строком на 12 місяців з виплатою винагороди у розмірі 9.5 % щомісячно від початкової ціни. 04 вересня 2012 року укладено додаткову угоду №1 до основного угоди , відповідно до вінпередав ТОВ «ІМТ Груп»у користування грошові кошти у розмірі 12 500 дол. США. Крім того, 12.09.2012 року укладено додаткову угоду N2 до основної угоди, відповідно до якої ТОВ «ІМТ Груп» у користування передано додатково ще 5 000, 00 дол США. ТОВ «ІМТ Груп» умови угоди не виконав, в строки, зазначені в угоді , суму грошових коштів не повернув, винагороду не сплатив.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, розірвано угоду № 75-1-1/12 від 03.08.2012 року про користування коштами на інвестиційному рахунку, укладену між ТОВ «ІМТ Груп» та ОСОБА_1, додаткову угоду № 1 від 04.09.2012 року до угоди № 75-1-1/12 про користування коштами на інвестиційному рахунку, укладену між ТОВ «ІМТ Груп» та ОСОБА_1, додаткову угоду N 2 до угоди № 75-1-1/12 про користування коштами на інвестиційному рахунку, укладену між ТОВ «ІМТ Груп» та ОСОБА_1; в частині позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості - відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

24 січня 2014 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «ІМТ Груп» на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 403 646, 5 грн. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що спочатку заявив вимоги про стягнення боргу у розмірі 25 000 грн. у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, однак згодом подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку суд першої інстанції залишив поза увагою. Також апелянт вказав, що строк угоди про користування коштами на інвестиційному рахунку від 03 серпня 2012 року закінчився, у зв'язку з чим ТОВ «ІМТ Груп» зобов'язане видати йому суму вкладу разом з винагородою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник за довіреністю - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.

Представник ТОВ «ІМТ Груп» у судове засідання не з'явився, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України був належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за його відсутності.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення позивача і його представника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 03 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІМТ Груп» була укладена угода №75-1-1/12 про користування грошовими коштами на інвестиційному рахунку, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язувався передати ТОВ «ІМТ Груп» в користування 6 250 дол. на 386 днів зі сплатою винагороди у розмірі 9, 5 % в місяць від початкової ціни.

Того ж дня кошти у розмірі 6 250 дол. США були передані ТОВ «ІМТ Груп», що підтверджується актом про отримання коштів, оформленим як додаток № 1 до угоди (а.с. 8).

04 вересня 2012 року ОСОБА_1 і ТОВ «ІМТ Груп» уклали додаткову угоду №1 до угоди №75-1-1/12, відповідно до якої та відповідно до акту отримання коштів до додаткової угоди №1 ОСОБА_1 передав ТОВ «ІМТ Груп» кошти у розмірі 12 500 дол. США у користування зі сплатою винагороди у розмірі 10 % на місяць.

12 вересня 2012 року ТОВ «ІМТ Груп» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 2 до угоди №75-1-1/12, відповідно до якої позивач передав в користування позивачу грошові кошти у сумі 5 000 дол. США.

Також судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_1 належним чином виконав свої зобов'язання за угодою та передав ТОВ «ІМТ Груп» в користування кошти, останній умови договору не виконав, суму грошових коштів та винагороду у строки та в розмірах, вказаних в договорі, не повернув.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині розірвання угоди №75-1-1/12 про користування грошовими коштами на інвестиційному рахунку від 03 серпня 2012 року та додаткових угод до неї суд першої інстанції керувався ч. 2 ст. 651, ч.ч. 3, 5 ст. 653 ЦК України та виходив з того, ТОВ «ІМТ Груп» істотно порушив умови угоди, внаслідок чого ОСОБА_1 не отримав того, на що розраховував при її укладенні.

Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині суд першої інстанції виходив з того, що позивач не ставив питання щодо відшкодування йому збитків, заподіяних розірванням договору, не зазначив, з чого він виходив визначаючи суму заборгованості у розмірі 25 000, 0 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свої вимоги про стягнення коштів у розмірі 403 646, 5 грн. обґрунтовував тим, що ТОВ «ІМТ Груп» не виконав свої зобов'язання щодо виплати йому винагороди за користування вкладом, а також не повернув позичені кошти після закінчення строку угоди.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами існує позикове зобов'язання, ТОВ «ІМТ Груп» свої зобов'язання належним чином не виконував, у встановлений строк позичені кошти не повернув, відсотки за користування ними не сплатив.

З огляду на викладене, ТОВ «ІМТ Груп» зобов'язаний повернути ОСОБА_1 позичені кошти та сплати проценти у розмірі 26 281, 25 дол. США, з яких:

- 593, 75 дол. США, що становить 9,5 % на місяць від суми 6 250 дол. США за період з 06 серпня 2012 року по 04 вересня 2012 року;

- 437, 5 дол. США, що становить 10 % на місяць від суми 18 750 дол. США за період з 05 вересня 2012 року по 11 вересня 2012 року;

- 25 250 дол. США, що становить 10 % на місяць від суми 23 750 дол. США за період з 12 вересня 2012 року по 06 серпня 2013 року.

Відповідно до заявлених вимог ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ «ІМТ Груп» суму боргу у гривневому еквіваленті станом на 22 серпня 2013 року за офіційним курсом НБУ (1 долар США=7,993 грн.). З огляду на викладене, з ТОВ «ІМТ Груп» слід стягнути суму у розмірі 399 899, 78 грн.

З огляду на викладене, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ІМТ Груп» про стягнення боргу з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення коштів у розмірі 399 899, 78 грн.

Керуючись ст.ст. 208, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМТ Груп» про стягнення коштів у розмірі 403 646, 5 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМТ Груп» (код ЄДРПОУ 38002177) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти у розмірі 399 899, 78 грн. та судовий збір у розмірі 5 095,26 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді