Постанова

від 04.06.2014 по справі 910/21669/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 910/21669/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Горбаль К.П. дов. № 67/11 від 19 листопада 2013 року та відповідача - Трачук Н.Ф. № И2605/2Ю від 26 травня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2014 року у справі Господарського суду Донецької області за позовом ТОВ фірма "Аттіс-1" до ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ТОВ фірма "Аттіс-1" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 4230000,00 гривень основного боргу (неповернутого депозиту), 92990,70гривень процентів на депозит та 12680,53 гривень - 3% річних, всього - 4335671, 23 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з повернення депозиту за договором № 0503/1 про депозитний рахунок від 5 березня 2013 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" на користь ТОВ фірма "Аттіс-1" основний борг за депозитом у розмірі 4230000, 00 гривень, проценти на депозит у розмірі 27474, 52 гривень та 3% річних у розмірі 12680, 53 гривень.

У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2014 року апеляційні скарги ТОВ фірма "Аттіс-1" та ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року - без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2014 року та припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 526, 625, 1058 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4 3 ,22, 56 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 7, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України", п. 9.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та Іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року, п. 3.1 глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 3 грудня 2003 року.

Наполягає на тому, що належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за спірним договором, що підтверджується випискою по особовим рахункам, у зв'язку з чим предмет спору у справі відсутній.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 5 березня 2013 року між ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі директора Київської філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" (банк) та ТОВ фірма "Аттіс-1" (клієнт) укладено договір про депозитний рахунок № 0503/1, за умовами якого клієнт перераховує банку вільні грошові кошти (депозит) в сумі 5530000, 00 гривень на депозитний рахунок на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

За своєю правовою природою договір про депозитний рахунок № 0503/1 від 5 березня 2013 року є договором банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

За положеннями ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

За п. п. 1.3, 3.1 договору строк розміщення коштів на депозитному рахунку встановлюється з моменту надходження коштів на рахунок по 30 вересня 2013 року включно.

Згідно п. 1.2 договору за користування депозитом банк виплачує клієнту проценти із розрахунку 22% річних.

Розрахунок відсотків за депозитом здійснюється за весь період розміщення коштів, починаючи з дня, наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок. Нарахування відсотків за депозитом припиняється по закінченню терміну розміщення депозиту, передбаченого п. 3.1 цього договору, а в разі дострокового повернення депозиту - в день, що передує даті дострокового повернення депозиту (п. п. 3.4, 3.5 договору). Відсотки за користування депозитом виплачуються клієнтові щомісяця, кожного 2-го числа місяця, наступного за звітним. Відсотки, нараховані за останній місяць терміну дії цього договору, підлягають виплаті одночасно із сумою внеску наступного дня після закінчення терміну розміщення депозиту, передбаченого п. 3.1 договору (п. 3.6 договору).

За п. 2.2.2 договору клієнт має право вимагати від банку повернення депозиту, починаючи з наступного дня після закінчення терміну розміщення коштів, передбаченого п. 3.1 договору; на дострокове повернення вкладу, частково або у повному обсязі, у порядку, визначеному цим договором та нормами чинного законодавства, в т. ч. ст. ст. 1058-1061 Цивільного кодексу України (п. 2.2.3 договору).

Банк зобов'язується, зокрема, виплачувати клієнту відсотки, згідно п. п. 1.2, 3.4-3.6 даного договору (п. 2.3.2 договору), повернути клієнту депозит частково, на підставі заяви клієнта, протягом трьох банківських днів (п. 2.3.4 договору), повернути клієнту депозит не пізніше одного банківського дня після закінчення терміну його розміщення, передбаченого п. 3.1 даного договору на поточний рахунок клієнта № 26006010025979, відкритий в АТ "УКРЕКСІМБАНК ", код банку 322313 (п. 2.3.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту надходження коштів на рахунок, вказаний у п. 2.1.1 цього договору, та діє до закінчення строку, зазначеного у п.3.1 цього договору або строку, зазначеного в п. 3.8 цього договору (п. 4.11 договору).

Судами встановлено, що позивач виконав прийняті на себе зобов'язання за договором про депозитний рахунок № 0503/1 від 5 березня 2013 року з перерахування 7 березня 2013 року на депозитний рахунок № 26104040013625 в Київській філії ПАТ "КБ "Промекономбанк" грошових коштів у сумі 5530000, 00 гривень.

Листами № 10/04 від 1 квітня 2013 року, № 13/04 від 3 квітня 2013 року, № 27/06 від 20 червня 2013 року, адресованими банку, позивач просив частково повернути кошти з депозитного рахунку у розмірах - 160000,00 гривень, 640000,00 гривень та 400000, 00 гривень відповідно.

Вказані суми депозиту повернуто банком на поточний рахунок ТОВ фірма "Аттіс-1" № 26006010025979 в АТ "УКРЕКСІМБАНК ".

Листами № 15/04 від 25 квітня 2013 року, № 22/05 від 29 травня 2013 року, № 28/06 від 21 червня 2013 року, № 30/07 від 1 липня 2013 року, № 37/09 від 2 вересня 2013 року позивач просив відповідача частково повернути депозитні кошти, однак, вказані листи залишені банком без відповіді та задоволення.

Листами № 29/06 від 21 червня 2013 року та № 41/09 від 13 вересня 2013 року ТОВ фірма "Аттіс-1" повідомило банк про порушення договірних відносин та просило здійснити перерахування депозитних коштів згідно зазначених вище заяв, однак, кошти відповідачем перераховані не були.

У зв'язку з закінченням терміну дії договору про депозитний рахунок № 0503/1 від 5 березня 2013 року ТОВ фірма "Аттіс-1" надіслало банку листи № 42/09 від 23 вересня 2013 року та № 44/10 від 8 жовтня 2013 року з проханням повернути грошові кошти з депозитного рахунку на поточний рахунок № 26006010025979 в АТ "УКРЕКСІМБАНК ".

Судами встановлено, що 22 жовтня 2013 року позивачу перераховано частину депозиту на зазначений рахунок у сумі 100000, 00 гривень.

За випискою по особовим рахункам позивача за період з 5 березня 2013 року по 18 листопада 2013 року в якості повернення депозиту позивачу 18 листопада 2013 року банком перераховано грошові кошти у сумі 4230000,00гривень на рахунок № 26003000013625, відкритий в ПАТ "КБ "Промекономбанк".

Листом № 71/11 від 26 листопада 2013 року клієнт просив банк провести платіж за платіжним дорученням № 3 від 25 листопада 2013 року на суму 4230000,00 гривень шляхом переведення депозитних коштів з поточного рахунку позивача в КФ ПАТ "КБ "Промекономбанк" (МФО 380032) на поточний рахунок в АТ "УКРЕКСІМБАНК", як це передбачено умовами договору депозиту.

Отримання банком вказаного листа того ж дня підтверджується штампом банку вх. № 11/322 від 26 листопада 2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

За приписами п.1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1172/8493 17 грудня 2003 року, умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (п.1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах).

Так, умовами укладеного сторонами у справі договору передбачено право клієнта на дострокове повернення вкладу, частково або в повному обсязі право вимагати від банку повернення депозиту починаючи з наступного дня, після закінчення терміну розміщення коштів, та зобов'язання банку повернути клієнту депозит частково, на підставі заяви клієнта, протягом трьох банківських днів, та повернути клієнту депозит не пізніше одного банківського дня після закінчення терміну його розміщення.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що повернення депозиту або його частини з депозитного рахунку клієнта здійснюється винятково на його поточний рахунок № 26006010025979, відкритий в АТ "УКРЕКСІМБАНК", код банку 322313. Виплата нарахованих відсотків здійснюється винятково на його поточний рахунок № 26003000013625, відкритий в Київській філії ПАТ "КБ "Промекономбанк", код банку 380032.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання з повернення залишку депозиту у розмірі 4230000,00 гривень шляхом переведення коштів на поточний рахунок в АТ "УКРЕКСІМБАНК" № 26006010025979, як це передбачено умовами договору, банком не виконано.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідачем порушено зобов'язання з повернення депозитних коштів, суди попередніх інстанцій правильно застосували статтю 599 ЦК України, обгрунтовано не прийняли до уваги твердження заявника касаційної скарги про належне виконання ним умов договору з повернення депозиту.

За таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права в частині позовної вимоги щодо основного боргу та обгрунтовано стягли з відповідача на користь позивача 4230000,00 гривень основного боргу - суму залишку депозиту.

Також ТОВ фірма "Аттіс-1" заявлено вимогу про стягнення з банку 3 % річних у сумі 12680,53 гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судами обставини порушення банком договірного зобов'язання з повернення депозитних коштів, суди попередніх інстанцій правильно застосували наведену норму ст.625 ЦК України та обгрунтовано задовольнили вимогу про стягнення з банку 3 % річних у сумі 12680,53 гривень.

За таких обставин рішення та постанова судів попередніх інстанцій є законними та обгрунтованими в частині задоволення позовних вимог про стягнення з банку основного боргу (частини неповернутого депозиту) у сумі 4230000, 00 гривень та 12680, 53 гривень - 3 % річних, а отже, в даній частині зміні не підлягають.

Частково відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих позивачем 22 % річних на суму неповернутого депозиту за період прострочення з 2 жовтня 2013 року по 21 жовтня 2013 року у розмірі 52197,26гривень та за період з 22 жовтня 2013 року по 6 листопада 2013 року у розмірі 40793,44 гривень, а всього 92990,70 гривень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що умовами п. 3.5 договору сторонами погоджено припинення нарахування відсотків за депозитом по закінченню терміну розміщення депозиту, передбаченого п. 3.1 договору, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст.631, ч. 2 ст. 1061 Цивільного кодексу України, дійшли висновку про необхідність нарахування процентів на суму вкладу після закінчення дії договору в сумі 27474,52 гривні, виходячи з облікової ставки Національного банку України.

Проте, такий висновок суду є помилковим.

Відповідно до ч. 5 ст.1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Таким чином, суд вірно вказав, що проценти на неповернутий вчасно з вини банку вклад нараховуються до дня, який передує його поверненню.

Частиною 1 статті 1061 ЦК України визначено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлено розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Тобто, проценти на депозит нараховуються у розмірі облікової ставки Національного банку України лише в тому випадку, якщо сторони у договорі не обумовили інший розмір процентів на депозитний вклад.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони обумовили в договорі розмір процентів на суму вкладу - 22 % річних.

Отже, саме з цього розміру процентів повинен відбуватись розрахунок суми процентів, які підлягають стягненню до дня повернення вкладу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму частини 1 статті 1061 ЦК України щодо розміру процентів на суму вкладу, помилково ототожнивши наслідки закінчення строку договору з припиненням зобов'язання та, відповідно, відсутністю у договорі умови щодо розміру процентів за умови невиконання зобов'язань відповідачем, отже, розрахунок відповідача з 22% річних є вірним і позов у цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме, на суму 92990 гривень 70 коп.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині вирішення вимоги про стягнення процентів на суму вкладу з прийняттям нового рішення про задоволення позову, в решті рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2014 року та рішення господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року в частині стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" на користь ТОВ фірма "Аттіс-1" 27474 гривень 50 коп. процентів на депозит.

У цій частині позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" (83062, м. Донецьк, пр. Ленінський, 4, код ЄДРПОУ № 20058668) в особі Київської філії ПАТ "Комерційний банк "Промекономбанк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 54, код ЄДРПОУ 26333822) на користь ТОВ фірма "Аттіс-1" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18, н/п 103, код ЄДРПОУ 23734035) проценти на депозит у сумі 92990 гривень 70 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

У решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2014 року та рішення господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року залишити без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир