Постанова

від 27.05.2014 по справі 826/3022/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 27 травня 2014 року               12:45                           № 826/3022/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді                  Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стілф» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення №0006542207 від 08.11.2013 року, - ВСТАНОВИВ:           До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілф» (надалі – позивач або ТОВ «Стілф») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення №0006542207 від 08.11.2013 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № №0006542207 підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Стілф» не порушувало вимог Податкового кодексу України щодо порядку формування податкового кредиту, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу та засвідчують реальність здійснення ТОВ «Стілф» господарських операцій з контрагентом, а також належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом. У судове засідання 14.05.2014 року з'явився представник відповідача. Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, подавши заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0006542207 з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє позивача як платника податку права на формування податкового кредиту по таким взаємовідносинам. Суд у судовому засіданні 14.05.2014 року на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження. Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському  районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Стілф», код за ЄДРПОУ 35033679 щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по взаємовідносинах з ТОВ «БКФ Європа-Буд» (код 37000996), ТОВ «Промислово – Будівельна компанія «Аквілон» (код 33869975), ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп»(код 37177924), ТОВ «ЛК «Укрстальресурс – 2010» (код 37177992), ТОВ «НВГІ «ДЗМК» (код 37211671), ТОВ «Торос – Вік» (код 35012554), ТОВ «ПМК 555» (код 34933632), ТОВ «Клімат – Контроль» (код 32159319) за період з 01.11.2010 року по 31.12.2012 року. При проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «Стілф» відповідачем були використані наступні документи: комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві АІС «Податковий блок»; податкова звітність ТОВ «Стілф» з податку на додану вартість та декларації про прибуток підприємства за період 01.11.2010 року по 31.12.2012 року; первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами; акт про результати перевірки ТОВ «БКФ «Європа - Буд» (код 37000996) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 26/2208/37000996 від 14.03.2012 року, що надійшов від ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів; акт про результати перевірки ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Аквілон» (код 33869975) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 859/2221/33869975 від 31.05.2013 року, що надійшов від ОДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області ГУ Міндоходів; акт про результати перевірки ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» (код 37177924) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1619/160 від 23.06.2011 року та № 876/23-2/37177924 від 10.11.2011 року, що надійшли від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ГУ Міндоходів; акт про результати перевірки ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» (код 37177992) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 424/2320/37177992 від 07.11.2011 року, що надійшов від ДПІ у Артемівському районі м. Луганська Луганської області ГУ Міндоходів; акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВГІ «Дніпровський завод металевих конструкцій» (код 37211671) № 409/226/37211671 від 23.04.2013 року та № 443/226/337211671 від 16.05.2013 року, що надійшли від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ГУ Міндоходів; акт про результати перевірки ТОВ «Торос – Вік» (код 35012554) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1063/22-621/35012554 від 24.05.2012 року, що надійшов від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ГУ Міндоходів; акт про результати перевірки ТОВ «Клімат – Контроль» (код 32159319) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 512/22.10 від 28.05.2013 року, що надійшов від ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів. Вищенаведеними актами встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій. Відповідно до наданих до перевірки документів відповідачем було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з рядом контрагентів – ТОВ «Промислово – Будівельна компанія «Аквілон» в січні та березні 2011 року, ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» в лютому, квітні та липні 2011 року, ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» в червні та липні 2011 року, ТОВ «НВГІ «Дніпровський завод металевих конструкцій» в жовтні, листопаді та грудні 2011 року, ТОВ «Торос–Вік» в листопаді та грудні 2011 року, ТОВ «Клімат – Контроль» в липні, серпні та жовтні 2012 року, ТОВ «БКФ «Європа –Буд» в листопаді 2010 року, реальність яких відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, що свідчить про відсутність підстав для податкового обліку господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами. За результатами перевірки позивача, відповідачем було складено акт від 05.11.2012 року № 1716/26-59-22-07/35033679, яким зафіксовані наступні висновки: перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання ТОВ «Стілф» будівельних робіт у субпідрядників – ТОВ «БКФ Європа –Буд» (код 37000996), ТОВ «Промислово – Будівельна компанія «Аквілон» (код 33869975), ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» (код 37177924), ТОВ «ЛК «Укрстальресурс – 2010» (код 37177992), ТОВ «НВГІ «ДЗМК» (код 37211671), ТОВ «Торос-Вік» (код 35012554), ТОВ «Клімат – Контроль» (код 32159319) за період з 01.11.2010 року по 31.12.2012 року та поставки будівельних робітПАТ «Дніпровська пристань» (код ЄДРПОУ 30605029), ТОВ «Призма Альфа» (код ЄДРПОУ 34001452) та ТОВ «Промислово – Будівельна компанія «Аквілон» (код 33869975); за результатами перевірки зменшуються задекларовані ТОВ «Стілф» податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 6   774   955 грн. по взаємовідносинах з ПАТ «Дніпровська пристань» (код ЄДРПОУ 30605029), ТОВ «Призма Альфа» (код ЄДРПОУ 34001452) та ТОВ «Промислово – Будівельна компанія «Аквілон» (код 33869975); за результатами перевірки зменшується задекларований ТОВ «Стілф» податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 6   774   955 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «БКФ Європа-Буд» (код 37000996), ТОВ «Промислово – Будівельна компанія «Аквілон» (код 33869975), ТОВ «ЛБФ «Укрпромгрупп» (код 37177924), ТОВ «ЛК «Укрстальресурс – 2010»  (код 37177992), ТОВ «НВГІ «ДЗМК» (код 37211671), ТОВ «Торос-Вік» (код 35012554), ТОВ «Клімат – Контроль» (код 32159319); за результатами перевірки встановлено заниження ТОВ «Стілф» податку на додану вартість на загальну суму 200   344 грн., в тому числі по періодам: за серпень 2012 року в сумі 129   800 грн., за жовтень 2012 року в сумі 70   544 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Клімат-Контроль» (код 32159319). При цьому, суд одразу звертає увагу на те, що у висновках акту перевірки від 05.11.2012 року № 1716/26-59-22-07/35033679 відсутній опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог Податкового кодексу України та Порядку  оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та є неприпустимим. На підставі акта перевірки позивача від 05.11.2012 року № 1716/26-59-22-07/35033679 відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2013 року №0006542207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 200   344,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100   172,00 грн. Висновки акту перевірки від 05.11.2012 року № 1716/26-59-22-07/35033679, покладені відповідачем в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2013 року №0006542207, обґрунтовані з боку відповідача відсутністю реального здійснення господарських операцій контрагентами позивача, що встановлено та зафіксовано в актах перевірки відповідних контрагентів позивача, перелік яких наведено вище. При цьому, зважаючи на висновки акту перевірки від 05.11.2012 року № 1716/26-59-22-07/35033679 та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 200   344,00 грн., збільшену позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 08.11.2013 року №0006542207, відповідні висновки та оскаржуване рішення прийняте по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Клімат-Контроль» за серпень та жовтень 2012 року. Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення «Р» від 08.11.2013 року №0006542207 протиправним та необґрунтованим, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки від 05.11.2012 року № 1716/26-59-22-07/35033679 взаємовідносини позивача з ТОВ «Клімат-Контроль»  ґрунтувалися на договірних відносинах, зокрема на: договорі субпідряду від 20.02.2012 року №М26/140, на виконання будівельних робіт на об'єкті «торгівельно-розважальний комплекс та паркінг у 26-мікрарайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Клімат-Контроль») зобов'язується на умовах договору та відповідно до вимог діючого законодавства, у відповідності до завдань та вимог Генпідрядника (позивач), на власний ризик, власними силами, засобами, технікою та обладнанням поставити матеріали до місця виконання робіт, виконати та здати Генпідряднику у встановлений Договором строк комплекс робіт по монтажу станції холодопостачання (з трьома чиллерами); договорі від 12.07.2011 року №22-06/11-ВК на виконання будівельних робіт на об'єкті «торгівельно-розважальний комплекс та паркінг у 26-мікрарайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Клімат-Контроль») зобов'язується на умовах договору та відповідно до вимог діючого законодавства, у відповідності до завдань та вимог Генпідрядника (позивач), на власний ризик, власними силами, засобами, технікою та обладнанням поставити матеріали до місця виконання робіт, виконати та здати Генпідряднику у встановлений Договором строк комплекс робіт по монтажу системи водопроводу та каналізації; договорі субпідряду від 02.11.2011 року № М26/111, на виконання будівельних робіт на об'єкті «торгівельно-розважальний комплекс та паркінг у 26-мікрарайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва, за умовами якого субпідрядник (ТОВ «Клімат-Контроль») зобов'язується на умовах договору та відповідно до вимог діючого законодавства, у відповідності до завдань та вимог Генпідрядника (позивач), на власний ризик, власними силами, засобами, технікою та обладнанням поставити матеріали до місця виконання робіт, виконати та здати Генпідряднику у встановлений Договором строк комплекс робіт по монтажу станції холодопостачання. На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій, виконання умов зазначених договорів, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи, позивачем надані суду копії виписаних ТОВ «Клімат-Контроль» податкових накладних, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Також, на підтвердження виконання умов зазначених договорів, сторонами складені двосторонні акти приймання виконаних будівельних робіт. З наданих позивачем доказів судом встановлено, що надані ТОВ «Клімат Контроль» будівельні роботи були використані у власній господарській діяльності, з огляду на те, що вони були використані позивачем при будівництві торгівельно-розважальний комплексу та паркінгу у 26-мікрарайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва, відповідно до договору генерального підряду від 11.01.10 року №СТ-26, укладеного між ПАТ «Дніпровська пристань» (код ЄДРПОУ 30605029) - «Замовник», ТОВ «Призма Девелопмент» (код ЄДРПОУ 33948255) – «Представник Замовника» та ТОВ «Стілф» - «Генпідрядник». Розрахунки позивача з контрагентом здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку позивача. В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача та/або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредит  виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи – продавця або податкова адреса фізичної особи –продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу). Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу). Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року (надалі – Порядок № 1379). Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на  додану  вартість  у податковій   накладній   повинна   відповідати   сумі   податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податкова  накладна  є  підставою  для   віднесення   до податкового  кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379). Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником  податку – продавцем товарів/послуг  податкових  накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником,  звільненим від сплати податку  за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379). Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені відповідними первинними документами – податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Податковим органом не заперечується, що позивачем як платником податків,  у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «Клімат-Контроль» на підставі первинних документів – податкових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи в якості доказів. Крім того, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом – ТОВ «Клімат-Контроль», – судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, отже такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача. Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені належним чином укладеними договорами, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентом відповідними, належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими накладними. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом – ТОВ «Клімат-Контроль». Отже, операції позивача з ТОВ «Клімат-Контроль», здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновків, що позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом – ТОВ «Клімат-Контроль». Суд критично оцінює доводи відповідача, сформовані на підставі акта про результати перевірки ТОВ «Клімат-Контроль» (код 32159319) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 512/22.10 від 28.05.2013 року, що надійшов від ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів, оскільки, фактично, зафіксовані у ньому висновки покладені в основу висновків акту перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України. Крім вищевикладеного, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкового кредиту, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Таким чином, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускає його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди – як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Клімат-Контроль». З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів - податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2013 року №0006542207. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії. Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0006542207 від 08.11.2013 року з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Позов задовольнити повністю. 2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08.11.2013 року №0006542207. Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                             Т.О. Скочок