Постанова

від 24.01.2007 по справі 19/85пн (18/192пн)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

24 січня 2007 р.                                                                                  

№ 19/85пн (18/192пн) 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Невдашенко

Л.П. -головуючий,

Михайлюка

М.В.,

Дунаєвської

Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ринок міста

Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих товариств на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року у справі №

19/85пн (18/192пн) Господарського суду Луганської області за позовом

Дочірнього підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної

спілки споживчих товариств, м. Стаханов Луганської області, до

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, за участю

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору Стаханівська міська рада, м. Стаханов Луганської області, про

витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення збитків у вигляді

неотриманого прибутку у сумі 404,20 грн., штрафу у сумі 3000 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов.

НОМЕР_1 від 13.06.2005 р.);

третьої особи -не з'явився;

встановив:

У квітні 2005 року  позивач -ДП „Ринок міста Стаханова”

Луганської спілки споживчих товариств пред'явив у господарському суді позов до

відповідача -Приватного підприємця ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного

чужого володіння та стягнення 3 404 грн. 20 коп.

Вказував, що 1 листопада 2003 року

між ним та відповідачем був укладений 

договір НОМЕР_2 про надання торгівельного місця, відповідно до умов

якого він надав відповідачу для здійснення торгової діяльності торгівельне

місце на території ринку для розміщення контейнера НОМЕР_3, розміром 2,3

погонні метри, загальною площею 6,9 кв. м. та кіоску НОМЕР_4 розміром 3,6

погонні метри, загальною площею 9,36 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Строк дії договору продовжено до

31.12.2003 року додатковою угодою від 01.12.2003 року до Договору.

Посилаючись на закінчення строку

дії договору та невиконання відповідачем п. 5.10 умов договору щодо звільнення

торгівельних місць протягом трьох днів з моменту припинення дії договору, п.

5.4. про обов'язки дотримуватися правил торгівлі на ринках та несплату орендної

плати, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Спір розглядався судами

неодноразово.

Рішенням Господарського суду Луганської

області від 8 червня 2006 року (колегія суддів у складі: Шеліхіна Р.М.

-головуючий, Василенко Т.А., Пономаренко Є.Ю.) у позові відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного

господарського суду від 31 жовтня 2006 року у справі № 19/85пн (18/192пн) (колегія

суддів у складі: Бойченка К.І. -головуючий, Єжової С.С., Парамонової Т.Ф.)

рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що

вимоги позивача щодо стягнення збитків у вигляді не отриманого прибутку не

підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю факту розташування

торговельного павільйону відповідача на території орендованої позивачем

земельної ділянки та надання йому майна -торговельного місця.

У касаційній скарзі Дочірнє

підприємство "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки

споживчих товариств просить скасувати судові рішення у даній справі з підстав

неправильного застосування судами норм процесуального права та порушення норм

матеріального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, представника

відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх

встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм

матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду

України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у

судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова

апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин

справи в їх сукупності.

Під час нового розгляду справи

місцевим господарським судом враховані вказівки Вищого господарського суду

України зазначені у постанові від 30 листопада 2005 року у справі № 18/192,

перевірено доводи та заперечення сторін, встановлено правове становище майна та

підстави користування відповідачем торговими місцями.

Судами попередніх інстанцій

встановлено, що 8 серпня 2003 року між Територіальною громадою в особі

Стахановської міської ради (третя особа) та ДП “Ринок міста Стаханова” укладено

договір оренди земельної ділянки площею 2,9824 га терміном до 6 червня 2004

року.

Згідно договору оренди землі від 7

червня 2005 року, укладеного між Територіальною громадою в особі Стахановської

міської ради та ДП “Ринок міста Стаханова” останньому в оренду передавалась

земельна ділянка площею 2,9559 га на термін з 08.06.2005 року по 08.06.2006

року.

1 листопада 2003 року між ДП

"Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки споживчих

товариств та ПП ОСОБА_1 було укладено договір НОМЕР_2, згідно якого позивач

зобов'язався передати відповідачу у користування торгівельне місце на

території, яку орендує позивач у Стахановської міської ради, Центр контейнер

НОМЕР_3 ряд 2 центральна дорога, кіоск НОМЕР_4 ряд 2 розміром 5,9 погонних

метрів за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами вказаного договору

позивач зобов'язався надати відповідачу торговельне місце -площу, яка відведена

для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагонів, лотків,

контейнерів, тощо).

Відповідно до вимог п. 13 Правил

торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України,

Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації,

метрології та сертифікації України 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 та

зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 р. за № 288/6576,

торгівельне місце -це площа, яка відведена для розміщення необхідного для

торгівлі інвентарю (вагонів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з

прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі

ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

При розгляді справи господарськими

судами встановлено, що майно -кіоск та контейнер, які позивач вимагає знести з

торговельного місця, належить відповідачу на праві власності. Крім того судами

встановлено, що позивач не надавав відповідачу торговельного місця під розміщення

майна, а тому торгівельні місця, у відповідності до наведених правил торгівлі,

відповідач не займає та не має в своєму користуванні взагалі.

Приймаючи рішення у даній справі

місцевий та апеляційний суди виходили з того, що відповідно до ст. 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

підставу своїх вимог та заперечень. Позивач не довів суду факту розміщення

торговельного павільйону відповідача саме на території земельної ділянки, яка

надана йому у користування на умовах оренди Стаханівською міською радою для

розміщення та обслуговування торгових місць на ринку. Розмежування території

землі в натурі, яка надана позивачу в оренду та на якій розташовані торговельні

споруди позивача і інших власників та користувачів земельних ділянок за

адресою: АДРЕСА_1 не здійснено.

До того ж судами встановлено, що

сторони по справі не укладали договору суборенди (або іншого договору) на право

зайняття відповідачем земельної ділянки на території землі, наданої позивачу в

оренду, адже майно відповідача міститься на певній території землі, право

володіння та користування якою позивачем не доведено.

За правилами ч.3 ст. 125 Земельного

кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її

меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї,

забороняється.

Право власності на земельну ділянку

і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними

актами -ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України.

Враховуючи вище викладене, місцевий

та апеляційний господарські суди повно, всебічно дослідили надані сторонами

докази, доводи, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованого висновку про відмову

у задоволенні позовних вимог.

З даними висновками судів

попередніх інстанцій повністю погоджується судова колегія Вищого господарського

суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом

обставинам та вимогам закону.

Твердження касаційної скарги про

те, що постанова Луганського апеляційного господарського суду від 31 жовтня

2006 року у справі № 19/85пн (18/192пн) необгрунтована, прийнята при

неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи не

заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Посилання скаржника в касаційній

скарзі на те, що суди не прийняли до уваги договір оренди з актом

приймання-передачі, які підтверджують право ДП „Ринок міста Стаханова” на

земельну ділянку, на якій розташовані кіоски відповідача на увагу не

заслуговують, оскільки дані обставини були досліджені судами у повному обсязі.

З зазначених підстав слід вважати

необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судами вимог

норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи, наведені у касаційній

скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над

іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги

не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній

інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої

інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин

справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного

законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього

підприємства "Ринок міста Стаханова" Луганської обласної спілки

споживчих товариств залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 31 жовтня 2006 року у справі № 19/85пн (18/192пн)

залишити без змін.

Головуючий                                                                          

Л. Невдашенко

Судді:                                                                                            

   М. Михайлюк

Н. Дунаєвська