Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/5458/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5458/14 03.06.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго"

про стягнення 286 978,68 дол. США, що еквівалентно 2 977 748,18 грн. та 4 115 281,18 грн.

Представники сторін:

від позивача: Умен І.М. - представник за довіреністю № б/н від 17.03.2014 року;

від відповідача-1: Дема Н.І. - представник за довіреністю № 26/05-14 від 26.05.2014 року;

від відповідача -2: Цигинко В.Р. - представник за довіреністю б/н від 14.05.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ", товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" про стягнення 286 978,68 дол. США, що еквівалентно 2 977 748,18 грн. та 4 115 281,18 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.08.2008 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ» укладено кредитний договір № 0024/08/10-КLI, відповідно до умов якого банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 875 000,00 доларів США, із графіком зниження ліміту кредитної лінії щомісячно рівними частинами у сумі 36100 доларів США, строком по 05.08.2009 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування та можливої неустойки ТОВ «Корпорація УБТ» між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерго» 13.08.2008 року укладено договір поруки.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договору, у зв'язку з чим у останнього станом на 25.03.2014 року утворилась заборгованість по договору, а саме: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США: 273313,02 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні: 3 531 118,79 грн., що разом еквівалентно 6 367 069,35 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами в доларах США 13 665.66 дол. США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами в гривні 174 088,22 грн., що разом еквівалентно 315 885.84 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

В судове засідання 15.04.2014 року представники відповідачів 1, 2 не з'явилися, вимоги ухвали від 31.03.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, але 11.04.2014 року та 14.04.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідачі 1, 2 подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2014 розгляд справи відкладено на 19.05.2014 року.

19.05.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач 2 подав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 31.03.2014 року та клопотання про зупинення провадження по справі.

В судове засідання 19.05.2014 року представник відповідача 1 не з'явився, вимоги ухвали від 31.03.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 28552878, але 19.05.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 2 підтримав подане клопотання про зупинення провадження по справі та клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи та клопотання відповідача 2 про зупинення провадження про справі.

Суд відмовив у задоволені клопотання відповідача 2 про зупинення провадження по справі.

Представник відповідача 2 не виконав вимоги ухвали суду від 31.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2014 справи відкладено на 27.05.2014 року.

26.05.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

27.05.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач 2 подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 27.05.2014 року представник відповідача 1 підтримав подані клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представник позивача заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 2 підтримав клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено перерву до 03.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2014р. задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

03.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач 1 подав додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 03.06.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 частково визнав позові вимоги та просив відмовити у задоволенні іншій частині позовних вимог.

Представник відповідача 2 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.08.2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ» (позичальник) укладено кредитний договір № 0024/08/10-КLI, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі не відновлювальної кредитної лінії на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 875 000,00 доларів США із графіком зниження ліміту кредитної лінії щомісячно рівними частинами у сумі 36 100 доларів США.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 29 квітня 2013 року (протокол №2/2013), публічне акціонерне товариство «Банк Форум» є правонаступником усіх прав та зобов'язань акціонерного комерційного банку «Форум» у зв'язку зі зміною його найменування (назви).

В подальшому між сторонами укладалися договори про внесення змін до кредитного договору № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, а саме:

- договором №1 від 08.08.2008 року внесено зміни до п.1.1 кредитного договору та встановлено, що кредитні кошти надаються в сумі 1 875 000.00 доларів США із графіком зниження ліміту кредитної лінії щомісячно рівними частинами у сумі 36 100 доларів США, починаючи з квітня 2009 року, з погашенням залишку заборгованості в кінці строку кредитування;

- договором №2 від 18.11.2008 року, змінено п.1.3 договору та зазначено, що за користування кредитними коштами для траншів, що видані до 17 листопада 2008р. встановлюється плата в розмірі 13,5 процентів річних. За користування кредитними коштами для траншів, що видані після 17 листопада 2008р. встановлюється плата в розмірі 17,0 процентів річних;

- договором №3 від 05.08.2009 року, змінено ліміт кредитування до 1 100 000 доларів США. змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії, змінено строк надання кредитних коштів до 04.08.2010 року, встановлено плату за користування кредитними коштами - 17% річних;

- договором № 01/10 від 04.08.2010 року, змінено строк надання кредитних коштів до 03.09.2010 року;

- договором № 02/10 від 03.09.2010 року сторони домовились внести зміни до п.п. 1.1.. 1.2. 1.3, 2.1. 2.3, 2.4 ,2.., 2.6, 3.3.7, виклавши їх у наступній редакції: банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США, та/або в євро у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 8 825 000,00 гривень на поповнення обігових коштів (в сумі 400 000,00 грн.) та на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії, на придбання та запуску обладнання (лінії) з виробництва джгута та трубки із спіненого поліетилену (в сумі залишку ліміту кредитування) із графіком зниження ліміту кредитної лінії у відповідності до додатку № 1 до цього договору про внесення змін. Кредитні кошти в межах суми, зазначеної вище можуть надаватися позичальнику окремими частинами (траншами) лише у гривні, відповідно до письмової заяви позичальника, а також змінено строк надання кредитних коштів по 02 вересня 2011 року, встановлено плату за користування кредитними коштами, наданими у гривні - 20% річних, для наданих у доларах США/євро -14% річних, відкрито відповідні рахунки для повернення кредитних коштів, змінено порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування;

- додатковою угодою від 28.12.2011 року змінено п.п.1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору, а саме: банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США, та/або євро у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 8 825 000,00 грн. на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії із графіком зниження ліміту кредитної лінії у відповідності до додатку № 1 до даного договору, також змінено строк надання кредитних коштів по 30 листопада 2012 року, відкриваються рахунки для повернення кредитних коштів, встановлено порядок сплати процентів по кредиту та повернення кредитних коштів.

- додатковим договором від 29.03.2012 року внесено зміни в п.1.3 кредитного договору та встановлено, що за користування кредитними коштами у будь-якій валюті встановлено плату у розмірі 5% річних, відкрито відповідні рахунки для повернення кредитних коштів, змінено порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування (п.2.6 кредитного договору);

- додатковим договором від 28.05.2013 року сторони встановили, що заборгованість позичальника перед кредитором за основною сумою боргу та процентами за користування кредитним коштами за кредитним договором, становить 3 557 971.00 (три мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) гривні 00 копійок та 275 704,50 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот чотири) доларів США 50 центів - вважати строковою, починаючи з 28 травня 2013 року. Одночасно сторони дійшли згоди викласти текст кредитного договору в новій редакції.

Так, у відповідності до пункту 1.1 кредитного договору, кредитор, на умовах, визначених цим договором, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні та/або доларах США, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами, надалі - «вибірки», на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором (п. 1.2) граничної суми коштів (надалі за текстом - кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на у мовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 кредитного договору максимальна заборгованість позичальника за цим договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 5 774 000 (п'ять мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається з метою (на цілі): на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії.

Кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 30 вересня 2013 року (п.1.4 кредитного договору).

Відповідно до п.3.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3. цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна стдака в розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні та умовно 360 днів у відповідному році - для вибірок в іноземній валюті. Протягом строку дії цього договору максимальний розмір процентної' ставки, що встановлюється згідно з п.3.2. цього договору, не повинен перевищувати 100% (сто процентів) річних.

Розмір процентів (процентної ставки), ще нараховуються за цим договором, може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків, тощо у випадках, передбачених п.3.4 цього договору.

Згідно з п.3.2 кредитного договору, за користування кредитом, наданим в національній валюті України - гривні, позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договором в розмірі 10% річних.

За користування кредитом, наданим в доларах США, позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 10% річних.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що у разі чергового надання кредиту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування кредитом нараховуються кредитором за період від дати надання кредиту по 25-те число поточного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 25-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно.

У разі чергового надання кредиту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за кредитом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування кредитом нараховуються кредитором за період від дати надання кредиту (а у разі продовження існування заборгованості за кредитом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-го числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно.

При повному остаточному погашенні заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом нараховуються кредитором до дати повного остаточного погашення погашення заборгованості за кредитом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення заборгованості за кредитом (кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом (п. 1.4 договору).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем 1 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи заявками та меморіальними валютними ордерами.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

30.08.2008 року між товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" (поручитель) та акціонерним комерційним банком «Форум» в особі начальника юридичного відділу Львівської філії АКБ «Форум» укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ», надалі боржник, зобов'язань за кредитним договором № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року, який було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі.

Згідно з п.2.1 договору поруки, поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме несплачені суми: кредиту, нарахованих відсотків по кредиту, відсотків по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором протягом 15 банківських днів з моменту отримання від кредитора відповідного повідомлення. Черговість проплат погоджується з кредитором.

У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та даним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.3.1 договору поруки).

При внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя (п.3.4 договору поруки).

Згідно з ч.1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Суд не погоджується з твердженням товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" про те, що порука припинилася, оскільки збільшено обсяг відповідальності ТОВ "Укренерго" без його згоди оскільки, в договорі поруки не встановлено строк його дії та кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя та зазначає наступне.

Як вбачається з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 559 ЦК України, порука припиняється:

- з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем ;

- у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

- після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 3.4 договору поруки, при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя.

Також, між сторонами укладалися договори про внесення змін до договору поруки від 13.08.2008 року відповідно до умов яких поручитель поручався перед кредитором за виконання ТОВ «Корпорація УБТ» зобов'язання за кредитним договором № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року та всіма укладеними договорами про внесення змін до нього.

Відповідно до п.4.1 договору поруки, порука припиняється, зокрема, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 5.8 договору поруки в редакції додаткового договору від 28.05.2013 року передбачено, що договір діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором та договором .

Також, суд не погоджується з твердженнями відповідачів про те, що додатковим договором від 28.05.2013 року до кредитного договору сторони не тільки зафіксували розмір заборгованості відповідача перед позивачем на момент його укладення, а й погодили додаткове кредитування.

Оскільки, як вбачається з додаткового договору від 28.05.2013 року п.1 договори сторони встановили заборгованість, а п.2 договору дійшли згоди викласти кредитний договір в новій редакції, тобто змінені умови договору, а не умови додаткового кредитування.

У зв'язку із настанням строку повернення кредитних коштів (30.09.2013 року )та їх фактичним не поверненням відповідачем 1 позивач 23.01.2014 року направив товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" та товариству з обмеженою відповідальністю "Укренерго" вимоги про усунення порушень.

Проте, надіслані вимоги були залишені без реагування, кредитні кошти, проценти за їх користування та штрафні санкції не сплачені.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 25.03.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року по простроченій заборгованості по поверненню кредитних коштів в доларах США: 273 313,02 дол. США; по простроченій заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні: 3 531 118,79 грн., що разом еквівалентно 6 367 069,35 грн., по прострочена заборгованість за нарахованими процентами в доларах США: 13 665,66 дол. США, по простроченій заборгованості за нарахованими процентами в гривні: 174 088,22 грн., що разом еквівалентно 315 885,84 грн. відповідача 1 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про надання кредиту №0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в доларах США в розмірі 17 271,86 дол. США, пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в доларах США в розмірі 469,41 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів і гривнях в розмірі 220 090,29 грн. та пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в гривнях в розмірі 5 896,92 грн., що разом еквівалентно в гривні в розмірі 410 074,17 грн. (10,3762 грн. за 1 долар США).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 кредитного договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Щодо тверджень відповідачів про те, що чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, то розрахунок пені в доларах США з використанням ставки, встановленої для гривні є незаконним, та перевищує максимальний розмір згідно законодавства України, зазначає наступне.

Відповідно до п.8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р., іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Частина третя статті 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків , коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

У відповідності до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 р. №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Банк, як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Укладаючи договір банк мав право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто здійснювати кредитування в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії, що не заперечується сторонами у справі, у зв'язку з чим пеня повинна бути нарахована як відсоток від суми невиконаного зобов"язання у доларах США.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в доларах США в розмірі 17 271,86 дол. США, пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в доларах США в розмірі 469,41 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів і гривнях в розмірі 220 090,29 грн. та пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в гривнях в розмірі 5 896,92 грн., що разом еквівалентно в гривні 410 074,17 грн. (10,3762 грн. за 1 долар США), наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники , якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" перед публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" заборгованості за кредитним договором № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008 року встановленої судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" та товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" по простроченій заборгованості по поверненню кредитних коштів в доларах США: 273 313,02 дол. США; по простроченій заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні: 3 531 118,79 грн., що разом еквівалентно 6 367 069,35 грн., по простроченій заборгованості за нарахованими процентами в доларах США: 13 665,66 дол. США, по простроченій заборгованості за нарахованими процентами в гривні: 174 088,22 грн., що разом еквівалентно 315 885,84 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в доларах США в розмірі 17 271,86 дол. США, пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в доларах США в розмірі 469,41 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в гривнях в розмірі 220 090,29 грн. та пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в гривнях в розмірі 5 896,92 грн., що разом еквівалентно в гривні 410 074,17 грн. (10,3762 грн. за 1 долар США) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Ціна позову становить 7 093 029,36 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 73 080,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. повноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

За таких обставин, з відповідачів солідарно стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 73 080,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст. 44, ч. 2 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (01014, м. Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 8, квартира 11, код ЄДРПОУ 32310078) та товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" (79005, Львівська обл., місто Львів, вул. Конопницької, будинок 10, квартира 7, код ЄДРПОУ 30162581) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США в розмірі 273 313 (двісті сімдесят три тисячі триста тринадцять) дол. США 02 центи; прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні: 3 531 118 (три мільйони п'ятсот тридцять одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 79 коп., що разом еквівалентно 6 367 069 (шість мільйонів триста шістдесят сім тисяч шістдесят дев'ять) грн.. 35 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в доларах США: 13 665 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) дол. США 66 центів, прострочену заборгованість за нарахованими процентами в гривні 174 088 (сто сімдесят чотири тисячі вісімдесят вісім) грн. 22 коп., що разом еквівалентно 315 885 (триста п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 84 коп. та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в доларах США в розмірі 17 271 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят один) дол. США 86 центів, пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в доларах США в розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) дол. США 41 центів, пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в гривнях в розмірі 220 090 (двісті двадцять тисяч дев'яносто) грн. 29 коп. та пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в гривнях в розмірі 5 896 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 92 коп., що разом еквівалентно в гривні 410 074 (чотириста десять тисяч сімдесят чотири) грн. 17 коп.

3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (01014, м. Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 8, квартира 11, код ЄДРПОУ 32310078) та товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" (79005, Львівська обл., місто Львів, вул. Конопницької, будинок 10, квартира 7, код ЄДРПОУ 30162581) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.06.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий