Постанова

від 28.05.2014 по справі 810/2557/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 28 травня 2014 року                          №810/2557/14 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про стягнення заборгованості за бюджетними позичками, ВСТАНОВИВ: 25.04.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – позивач, Податковий орган) до товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (далі – відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості за бюджетними позичками та пені в загальній сумі 13331,25 грн., у тому числі основний борг 5000,00 грн. та пеня 8331,25 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в зазначеній сумі, наданій відповідно до договору №6-а від 18.10.1998 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 №220, яка в добровільному порядку відповідачем не погашена. Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», код за ЄДРПОУ 31379720, є юридичною особою та як платник податків перебуває на обліку у Васильківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 №220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році» 18.10.1998 між Товариством та Відділенням державного казначейства у Васильківському районі Київської області (далі – Відділення) укладено договір №6-а про надання фінансової допомоги на проведення весняно-польових робіт в 1998 році, відповідно до умов якого Відділення надає Товариству фінансову допомогу у сумі 5000,00 грн. для закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів та сплату послуг для забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки для проведення весняно-польових робіт в 1998 році на умовах повернення зазначених коштів до 01.10.1999; Відділення зобов'язується надати Товариству допомогу в сумі 5000,00 грн. для проведення зазначених робіт, а Товариство зобов'язується забезпечити повне повернення фінансової допомоги в сумі 5000,00 грн. не пізніше 01.10.1999. З платіжного доручення №1937 від 19.11.1998 вбачається, що Відділенням на рахунок АО «Київська обласна база МТі СЗ» перераховано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., призначення платежу: «за запасні частини; в т.ч. ПДВ 833,33 грн.; №194 від 05.11.1998 /за КСГП «Хлібороб»/ КФК 250101 КВК 873 КЕКВ 3000». 03.03.2014 Васильківське управління Державної казначейської служби України у Київській області звернулося до Податкового органу із Поданням №3 для здійснення до Товариства заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетної позички) станом на 01.03.2014 у сумі основного боргу 5000,00 грн. та пені 8331,25 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №220 від 26.12.1998. Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного. Статтею 67 Конституції України та статтею 16 Податкового кодексу України на платників податків покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до пункту 4 статті 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників. Відповідно до пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється. У відповідності до підпункту 4 пункту 2 Порядку, бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги. Згідно з підпунктом 9 пункту 2 Порядку прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги. На виконання пункту 10 Порядку з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені, а також нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені. Як було зазначено вище, 03.03.2014 Васильківське управління Державної казначейської служби України у Київській області звернулося до Податкового органу із відповідним поданням. Облік заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством  фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року №174 (далі - Порядок). Пунктом 15 Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку контролюючими органами за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують територіальні органи Міндоходів за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують територіальні органи Міндоходів за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені. Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному  судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до положень статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. За приписами частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів сплати відповідачем частково або в повному обсязі вказаної заборгованості та нарахованої пені суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (код за ЄДРПОУ 31379720) на користь Державного бюджету України заборгованість за бюджетними позичками в сумі 13331 (тринадцять тисяч триста тридцять одна) грн. 25 коп., у тому числі основний борг в розмірі 5000,00 грн. та пеня, нарахована на суму простроченої заборгованості, в розмірі 8331,25 грн. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.