Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/8634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8634/14 10.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД ТЕХНІКА»

до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»

про стягнення 195 547,67 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Медвідь О.І. - довіреність б/н від 10.03.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД ТЕХНІКА» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» про стягнення 195 547,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати вартості отриманого товару згідно умов Договору купівлі-продажу №6 від 14.05.2008 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 132 960,17 грн. - основного боргу (заборгованості по оплаті вартості отриманого товару), 32 065,52 грн. - 3% річних, 30 521,98 грн. - інфляційних втрат, 3 911,16 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 12.05.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.06.2014 року.

В судове засідання 10.06.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 12.05.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.06.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 10.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД ТЕХНІКА» (далі по тексту - позивач, продавець) та Закритим акціонерним товариством «Київфундаментбуд» (перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Київфундаментбуд»; далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №6 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом даного Договору є купівля-продаж стаціонарного бетононасосу MBP 1206D (далі по тексту - Товар), в комплектності і з технічними характеристиками згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість Товару, що продається Продавцем Покупцеві за даним Договором, становить 625 000,00 гривень (шістсот двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 20% 104 166,67 гривень.

Відповідно до п. 8.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань.

Факт продажу Товару позивачем відповідачу підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною № РН-0000064 від 16.05.2008 року на суму 625 000,00 грн.

Розрахунки за Договором Відповідачем проведені частково, а саме:

- Відповідно до Угоди про залік взаємних вимог від 27 червня 2008 року проведено залік заборгованості Відповідача на суму 330 238,48грн.;

- Відповідно до Угоди про залік взаємних вимог від 19 травня 2010 року проведено залік заборгованості Відповідача на суму 0,00 грн.;

- Відповідно до Угоди про залік взаємних вимог від 01 липня 2013 року проведено залік заборгованості Відповідача на суму 25 721,35 грн.;

- Відповідно до Угоди про залік взаємних вимог від 05 серпня 2013 року проведено залік заборгованості Відповідача на суму 67 818,00грн.;

- Відповідно до Угоди про залік взаємних вимог від 20 серпня 2013 року проведено залік заборгованості Відповідача на суму 56 202,00грн.;

- Відповідно до Угоди про залік взаємних вимог від 10 грудня 2013 року проведено залік заборгованості Відповідача на суму 12 060,00 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманого Товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 132 960,17 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, продав відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 132 960,17 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за проданий товар в розмірі 132 960,17 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 521,98 грн. - інфляційних втрат, та 32 065,52 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, та спростовується наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 30 521,98 грн. - інфляційних втрат, та 32 065,52 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» (04073, м. Київ, ВУЛ.КУРЕНІВСЬКА, будинок 16-А, код ЄДРПОУ 33056977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД ТЕХНІКА» (03186, м. Київ, БУЛЬВАР ЧОКОЛІВСЬКИЙ, будинок 19, код ЄДРПОУ 35378778) 132 960 (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 17 коп. - основного боргу, 30 521 (тридцять тисяч п'ятсот двадцять одну) грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 32 065 (тридцять дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 00 грн. - 3% річних, 3 911 (три тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 22 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.06.2014 року.