Рішення

від 12.06.2014 по справі 913/1013/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 червня 2014 року Справа № 913/1013/14

Провадження №28/913/1013/14

За позовом Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" , м. Кремінна Луганської області

до Державного підприємства "Свердловське лісомисливське господарство" , м.Свердловськ Луганської області

про стягнення 9465 грн 28 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Головченко А.О., представник за довіреністю № 003 від 01.01.2012;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8512 грн 20 коп., пені в сумі 536 грн 37 коп. за період з 11.10.2013 по 11.04.2014 та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп. за період з 23.08.2012 по 11.04.2014.

Відзивом на позовну заяву № 204 від 05.05.2014 відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що 09.04.2012 між ним та позивачем укладено договір купівлі-продажу № 88, згідно якого позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товар, а саме піломатеріали.

Також відповідач вказав на те, що 09.04.2012 між ним та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі продажу №88 від 09.04.2012; згідно з п. 1 додаткової угоди позивач у 2012 році зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товар; згідно п. 2 додаткової угоди умови поставки - доставка товару на склад відповідача у м. Краснодон (Краснодонське ОЛ ДП "Свердловське ЛМГ"), вартість автопослуг складає 9, 18 грн з ПДВ за 1 км (відстань за маршрутом м. Кремінна - м. Краснодон - м. Кремінна 400 км), загальна вартість послуг складає 3672 грн з ПДВ, а загальна вартість поставки складає 20502 грн 00 коп. з ПДВ.

Відповідач також зазначив про те, що на виконання умов договору №88 від 09.04.2012 позивач здійснив поставку за товарно-транспортною накладною №00518 (копія додана до матеріалів справи) на загальну суму 16830 грн 00 коп.; 23.08.2012 позивач здійснив поставку за товарно-транспортною накладною №00719 на загальну суму 19038 грн 00 коп.

Відповідач вказав на те, що за обома поставками він оплатив товар на загальну суму 45500 грн 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень № 213 від 24.06.2012р., №308 від 04.10.2012, №314 від 11.10.2012, № 438 від 24.12.2012, № 442 від 25.12.2012, № 455 від 28.12.2012 (копії перелічених платіжних доручень додано до матеріалів справи).

Також відповідач послався на те, що до позовної заяви позивачем не надано розрахунку суми боргу, тобто не зрозуміло, звідки виникла за ним заборгованість у сумі 8512 грн 00 коп., оплати відповідача та залишок суми боргу.

20.05.2014 позивач надав пояснення, в якому зазначив, що заборгованість відповідача виникла на підставі наступних документів: товарно-транспортної накладної №000518 від 09.04.2012 відповідачу були поставлені пиломатеріали на загальну суму 16830 грн 00 коп.; акта виконаних робіт №32 від 09.04.2012 відповідачу були надані авто послуги на доставку товару на загальну суму 3672 грн 00 коп; товарно-транспортної накладної №00719 від 23.08.2012 відповідачу були поставлені пиломатеріали на загальну суму 19038 грн 00 коп.; акта виконаних робіт №3 від 23.08.2012 відповідачу були надані авто послуги на доставку товару на загальну суму 1972 грн 20 коп.

Позивач також зазначив, що відповідачу відповідно до договору №88 від 09.04.2012 були поставлені пиломатеріали на загальну суму 41512 грн 20 коп.

Також позивач вказав на те, що відповідно до платіжних доручень№18 від 25.06.2012, №213 від 24.06.2012, №314 від 11.10.2012 та № 442 від 25.12.2012 відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача 33000 грн 00 коп.; що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 01.02.2014, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, про що свідчать, як вказує позивач, підписи директора ДП Кремінського ЛМГ та бухгалтера ДП Свердловського ЛМГ та скріплені печатками юридичних осіб заборгованість відповідача складає 8512 грн 12 коп.

Таким чином, на думку позивача, належним доказом існування за відповідачем заборгованості в сумі 8512 грн 12 коп. є акт звірки взаємних розрахунків від 01.02.2014.

20.05.2014 відповідач надав пояснення №226 від 19.05.2014, в якому, посилаючись на п.9.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 зазначає, що у договорі купівлі-продажу №88 від 09.04.2012 не передбачено обов'язковості складання актів звірок; що у преамбулі акту звірки не вказано прізвища, ім'я та по батькові уповноваженої особи на складання та підпис акту, на підставі чого діє уповноважена особа; що головний бухгалтер, який поставив підпис на акті вже не працює на підприємстві.

На думку відповідача, акт звірки від 01.02.2014 не може бути визначений юридичним документом та не може бути залученим до матеріалів справи.

30.05.2014 від позивача надійшло письмове пояснення б/н від 30.05.2014, в якому він зазначив про те, що на виконання умов договору відповідач отримав товар за обома поставками на загальну суму 45500 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №213 від 24.06.2012, №308 від 04.10.2012, №314 від 11.10.2012, №438 від 24.12.2012, №442 від 25.12.2012, №445 від 28.12.2012 (додано до матеріалів справи); що відповідно до товарно-транспортної накладної №000518 від 09 квітня 2012 відповідачу були поставлені пиломатеріали на загальну суму 16830 грн 00 коп.; згідно акту виконаних робіт №32 від 09 квітня 2012 відповідачу були надані авто послуги на доставку товару на загальну суму 3672 грн 00 коп.; відповідно до товарно-транспортної накладної №000719 від 23.08.2012 відповідачу поставлені пиломатеріали на загальну суму 19038 грн 00 коп.; згідно акту виконаних робіт №3 від 23 серпня 2012 відповідачу були надані авто послуги на доставку товару на загальну суму 1972 грн 20коп., отже, як зазначає позивач, відповідачу відповідно до договору №88 від 09.04.2012 були поставлені пиломатеріали на загальну суму 41512 грн 20 коп.

Позивач також вказав на те, що відповідно до платіжних доручень №18, 213 від 26.06.2012, №314 від 12.10.2012 та №442 від 26.12.2012 відповідач сплатив 33000 грн 00 коп., що посилання відповідача на існування платіжних доручень №308 від 04.10.2012 на суму 10000 грн 00 коп., №438 від 24.12.2012 на суму 8000 грн 00 коп. та №213 від 24.06.2012 на суму 4500 грн 00 коп. не повинні братись до уваги суду, оскільки в платіжних дорученнях №308 від 04.10.2012, №438 від 24.12.2012 та №213 від 24.06.2012 не вірно зазначено код підприємства одержувача коштів; що ним в платіжних дорученнях помилково зазначено в графі код підприємства одержувача коштів свій код підприємства 00993627 та всі грошові кошти по платіжним дорученням №308 від 04.10.2012, №438 від 24.12.2012 та №213 від 24.06.2012 на загальну суму 22500 грн 00 коп. були повернуті відповідачу.

Також позивач зазначив, що згідно до звіту по дебетових та кредитових операцій по рахунку 26001053726555 "ДП Кремінського ЛМГ" з 20.06.2012 по 02.07.2012 за платіжним дорученням №213 від 24.06.2012 грошові кошти у розмірі 4500 грн 00 коп., з 05.10.2012 по 19.10.2012 за платіжним дорученням №308 від 04.10.2012 грошові кошти у розмірі 10000 грн 00 коп. та з 19.12.2012 по 03.01.2013 за платіжним дорученням №438 від 24.12.2012 грошові кошти у розмірі 8000 грн 00 коп. на його розрахунковий рахунок не надходили, що підтверджується звітом по дебетових та кредитових операцій по рахунку 26001053726555 "ДП Кремінського ЛМГ" (додано до матеріалів справи).

Крім того, позивач вказав на те, що 28.01.2014 на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою сплатити борг у сумі 8512 грн 12 коп. до 10.02.2014, на що відповідач у листі від 14.02.2014 №57 просив про реструктуризацію суми заборгованості за договором № 88 від 09.04.2012 згідно до графіка рівними частинами у розмірі 851 грн 20 коп. щомісячно починаючи з березня 2014 року по грудень включно 2014 року.

Також позивач зазначив, що відповідачем у відзиві на позовну заяву визнано, що відповідно до товарно-транспортної накладної №000518 від 09 квітня 2012 та товарно-транспортної накладної №000719 від 23.08.2012 ним отримано товар, який визначений у цих накладних.

12.06.2014 позивач подав заяву про відмову від позову в частині вимог позову про стягнення пені в сумі 536 грн 37 коп. та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Заяву про відмову від позову від 12.06.2014 підписано представником позивача - Головченко А.О., повноваження якого підтверджені довіреністю № 003 від 01.01.2012 (а.с. 14).

Судом досліджено, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, позивач обізнаний щодо наслідків відмови від позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 536 грн 37 коп. та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою; неподання відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу №88 від 09.04.2012, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується передати, покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату згідно умов договору.

Відповідно до п.1 договору позивач зобов'язується передати, а відповідач зобов'язується прийняти та сплатити відповідно умовам договору пиломатеріали, іменовані надалі - товар, номенклатура, кількість, ціна якого обумовлюється сторонами у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1 договору вказаний товар поставляється на умовах та в строки, узгоджені сторонами у додаткових угодах.

По факту передачі товару позивач надає відповідачу рахунок-фактуру та товарно-транспортну накладну по 1 екз. (п.4.3 договору).

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 від 09.04.2012 до договору №88 від 09.04.2012 продавець у 2012 році зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умов договору пило продукцію, іменовано в подальшому товар: пиломатеріали необразні хвойних порід товщиною 50 мм довжиною 4,5 м 2 сорт по ціні 702 грн 00 коп з ПДВ за 1 м 3 у кількості 10,0 м 3 на суму 7020 грн 00 коп. з ПДВ та пиломатеріали необразні хвойних порід товщиною 25мм довжиною 4,5 м 2 сорт по ціні 654 грн 00 коп. з ПДВ за 1м 3 у кількості 15,0 м 3 на суму 9810 грн 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 09.04.2012 до договору №88 від 09.04.2012 умови поставки - доставка товару на склад покупця у м. Краснодон (Краснодонське ОЛ ДП «Свердловське ЛМГ») вартість авто послуг складає 9, 18 грн з ПДВ за 1 км (відстань по маршруту м. Кремінна м. Красно дон - м. Кремінна 400 км). Загальна вартість авто послуг складає 3672 грн 00 коп. з ПДВ. Загальна сума поставки складає 20502 грн 00 коп.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною №000518 від 09.04.2012 на суму 16830 грн 00 коп., актом виконаних робіт №32 від 09.04.2012 суму 3672 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною №000719 від 23.08.2012 на суму 19038 грн 00 коп., актом виконаних робіт №3 від 23.08.2012 на суму 1972 грн 20 коп., всього на загальну суму 41512 грн 20 коп. (а.с. 48-51).

Відповідач надані послуги оплатив частково, несплаченою залишилась сума боргу 8512 грн. 20 коп., яку він просить стягнути з відповідача.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору договір купівлі-продажу №88 від 09.04.2012.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу №88 від 09.04.2012 у сумі 8512 грн. 20 коп.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він повністю розрахувався з позивачем за 2 поставками - 09.04.2012 по ТТН №000518 на суму 16830 грн 00 коп. та по ТТН №000719 від 23.08.2013 на суму 19038 грн. 00 коп., оскільки вказані відповідачем у відзиві на позовну заяву платежі по платіжним дорученням №213 від 24.06.2012р., №308 від 04.10.2012, №314 від 11.10.2012, № 438 від 24.12.2012, № 442 від 25.12.2012, № 455 від 28.12.2012 на загальну суму 45000 грн 00 коп. позивачем не були отримані в повному обсязі.

Позивач надав банківські документи, згідно яким на його розрахунковий рахунок надійшли платежі по платіжним дорученням №18, 213 від 26.06.2012, №314 від 12.10.2012 та №442 від 26.12.2012 на загальну суму 33000 грн 00 коп.

Позивач зазначив, що в платіжних дорученнях №308 від 04.10.2012, №438 від 24.12.2012 та №213 від 24.06.2012 не вірно зазначено код підприємства одержувача коштів та що ним в платіжних дорученнях помилково зазначено в графі "код підприємства одержувача коштів" свій код підприємства 00993627 та всі грошові кошти по платіжним дорученням №308 від 04.10.2012, №438 від 24.12.2012 та №213 від 24.06.2012 на загальну суму 22500 грн 00 коп. були повернуті відповідачу.

Суд приймає до уваги те, що 28.01.2014 позивач на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою сплатити борг у сумі 8512 грн 12 коп. до 10.02.2014, на що відповідач у листі від 14.02.2014 №57 просив про реструктуризацію суми заборгованості за договором № 88 від 09.04.2012 згідно до графіка рівними частинами у розмірі 851 грн 20 коп. щомісячно починаючи з березня 2014 року по грудень включно 2014 року.

Заявою від 12.06.2014 позивач відмовився від вимог позову в частині стягнення пені в сумі 536 грн 37 коп. за період з 11.10.2013 по 11.04.2014 та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп. за період з 23.08.2012 по 11.04.2014.

Суд приймає відмову позивача від цієї частини позову та на підставі п.4 ст. 80 ГПК України припиняє провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 536 грн 37 коп. та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп.

За таких обставин позов Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" до Державного підприємства "Свердловське лісомисливське господарство" про стягнення заборгованості в сумі 8512 грн 20 коп. задовольнити, в частині стягнення пені в сумі 536 грн 37 коп. за період з 11.10.2013 по 11.04.2014 та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп. за період з 23.08.2012 по 11.04.2014 провадження у справі припинити.

На користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно від суми саме задоволених та обґрунтовано заявлених позовних вимог (щодо суми боргу у розмірі 8512 грн 20 коп. з урахуванням заяви про відмову від позову від 12.06.2014). Сплата судового збору з решти вимог (від яких позивач відмовився) лежить саме на позивачеві.

Судовий збір покладаються на відповідача пропорційно задоволеним та обґрунтовано заявленим вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" до Державного підприємства "Свердловське лісомисливське господарство" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Свердловське лісомисливське господарство" , Луганська область, м.Свердловськ, вул. Максима Бриксіна, 1, ідентифікаційний код 00993627, на користь Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство", Луганська область, м. Кремінна, вул. Хвойна, 1, ідентифікаційний код 00993604, заборгованість у сумі 8512 грн 20 коп. та судовий збір у сумі 1643 грн 03 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі за позовом Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" до Державного підприємства "Свердловське лісомисливське господарство" про стягнення пені в сумі 536 грн 37 коп. та 3% річних в сумі 416 грн 71 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.06.2014 .

Суддя І.В. Семендяєва