Рішення

від 12.06.2014 по справі 913/1367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 червня 2014 року Справа № 913/1367/14

Провадження №4/913/1367/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮВЕРС", м. Стаханов Луганської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Шахта «Білоріченська»", смт.Білоріченське Лутугінського району Луганської області

про стягнення 61 876 грн. 32 коп.

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання Варакута Р.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Нестеренко Ю.М., довіреність №б/н від 26.05..2014;

від відповідача - представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за надані послуги в розмірі 55 592 грн. 00 коп. відповідно до договору про надання транспортних послуг № 18 від 14.09.2012, 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп., інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп.

Представник позивача 12.06.2014 подав суду лист від 12.06.2014 № б/н, відповідно до ст. 22 ГПК України, яким просить долучити до матеріалів справи надані документи. Вказаний лист судом долучений до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвала суду направлялася за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання вказаної ухвали відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЮВЕРС" (далі за текстом - Виконавець, позивач) та Публічного акціонерного товариства "Шахта «Білоріченська»" (далі за текстом - Замовник, відповідач) укладено договір про надання транспортних послуг №18 від 14.09.2012 із внесеними змінами Додатковою угодою № 1 від 01 жовтня 2012р. (далі за текстом - Договір), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг з розміщення гірної маси на вугільному складі Замовника, за допомогою бульдозера ДЗ-171, згідно заявок Замовника. Виконавець зобов'язаний надати послуги, а Замовник прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору (п.1.1, п.1.2 Договору).

Строк надання послуг з 14.09.2012 по 31.12.2012 (п.2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата послуг за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийомки наданих послуг.

На виконання умов договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 236592 грн. 00 коп., що підтверджено актами приймання-здавання виконаних робіт до договору на надання транспортних послуг № 18 від 14.09.2012 із внесеними змінами додатковою угодою № 1 від 01.10.2012.: актом № 59 від 30.09.2012 . на суму 51000,00 грн., актом № 72 від 31.10.2012 на суму 133342,00 грн., актом № 78 від 30.11.2012 на суму 52250,00 грн.

Вказані вище послуги були прийняті відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на актах приймання-здавання виконаних робіт (а.с.17,19,21).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, провів часткову оплату за надані позивачем послуги на суму 181 000 грн. 00 коп., тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги складає 55 592 грн. 00 коп.

Також, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп. за період з 07.12.2012 по 21.05.2014, інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп. за період січень 2013 року по квітень 2014 року згідно наданого позивачем розрахунку(а.с.9-10).

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду і за даним позовом за яким просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за надані послуги в розмірі 55 592 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп., інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору про надання транспортних послуг № 18 від 14.09.2012 та положення ст.ст. 525, 526, 530, 625,629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Відповідач запереченням на позовні вимоги не надав..

Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЮВЕРС" (далі за текстом - Виконавець, позивач) та Публічного акціонерного товариства "Шахта «Білоріченська»" (далі за текстом - Замовник, відповідач) укладено договір про надання транспортних послуг №18 від 14.09.2012 із внесеними змінами Додатковою угодою № 1 від 01.10.2012 (далі за текстом - Договір).

Строк надання послуг з 14.09.2012 по 31.12.2012 (п.2.2 Договору).

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Вказаний вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей.

Відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг з розміщення гірної маси на вугільному складі Замовника, за допомогою бульдозера ДЗ-171, згідно заявок Замовника. Виконавець зобов'язаний надати послуги, а Замовник прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору (п.1.1, п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата послуг за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийомки наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято транспортні послуги на загальну суму 236592 грн. 00 коп., що підтверджено актами приймання-здавання виконаних робіт до договору на надання транспортних послуг № 18 від 14.09.2012 із внесеними змінами додатковою угодою № 1 від 01.10.2012.: актом № 59 від 30.09.2012 . на суму 51000,00 грн., актом № 72 від 31.10.2012 на суму 133342,00 грн., актом № 78 від 30.11.2012 на суму 52250,00 грн(а.с.17,19,21).

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем були надані вищевказані послуги, що підтверджується актами приймання-здавання виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств.

Вказані вище послуги були прийняті відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на актах приймання-здавання виконаних робіт (а.с.,17,19,21).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, провів часткову оплату за надані позивачем транспортні послуги на суму 181 000 грн. 00 коп. (12.10.2012- 51000,00 грн., 08.11.2012 - 25000,00 грн., 13.12.2012 - 25000,00 грн., 09.01.2013 - 80000,00 грн.) , тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги складає 55592 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги в сумі 55592 грн. 00 коп. згідно договору про надання транспортних послуг № 18 від 14.09.2012 підтверджена довідкою Державної фінансової інспекції в Луганській області від 04.09.2013 № 05-21/120 «з» зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Люверс» з метою документального та фактичного підтвердження виду,обсягу і якості операцій та розрахунків, з'ясування їх реальності та повноти відображення і обліку ПАТ «Білоріченська» за період з 01.01.2011 по 31.07.2013.

Виходячи з наведених вище обставин слід зазначити, що на момент звернення позивачем до суду із даним позовом, у останнього виникло право вимоги заборгованості за надані транспортні послуги в сумі 55592 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп. за період з 07.12.2012 по 21.05.2014, інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп. за період січень 2013 року по квітень 2014 року згідно наданого позивачем розрахунку(а.с.9-10) слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства слід визначити, що нарахування позивачем 3% річних, інфляційних нарахувань за вказаний період у зв'язку із прострочкою сплати грошового зобов'язання, яке було припущено відповідачем є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп. за період з 07.12.2012 по 21.05.2014, інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп. за період січень 2013 року по квітень 2014 року згідно наданого позивачем розрахунку(а.с.9-10), відповідно до вищезазначеного розрахунку суду, слід задовольнити.

Суд вважає, вимоги позову слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги в сумі 55 592 грн. 00 коп. відповідно до договору про надання транспортних послуг № 18 від 14.09.2012, 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп., інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп., та вважати їх такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 12.06.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Люверс" до Публічного акціонерного товариств "Білоріченська" про стягнення 61876 грн. 32 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариств "Білоріченська",вул. Шкільна,107, смт. Білоріченський, Лутугінський район Луганської області, код ЄДРПОУ 00176897 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люверс" , вул. Тельмана, адмінбудинок ПКІВ «Горняк», м.Стаханов Луганської області, код ЄДРПОУ 23259367, заборгованість за надані послуги в сумі 55592 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2426 грн. 24 коп., інфляційні нарахування в сумі 3858 грн. 08 коп., витрати зі сплати судового зборі в сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 16.06.2014.

Суддя Г.М.Старкова