Постанова

від 10.06.2014 по справі 916/1441/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 916/1441/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів : Журавльова О.О., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Крушенівський Р.О., довіреність № б/н, дата видачі : 29.08.13;

від відповідача-1 - Лисюк С.О., довіреність № б/н, дата видачі : 28.04.14; Рачинський В.А., довіреність № б/н, дата видачі : 05.06.14;

Представники ТОВ "Продінторг", ТОВ "Еверест-Сервіс", ТОВ "Променергопостач", приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 15 квітня 2014 року

по справі № 916/1441/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікор»

до відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінторг»,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Сервіс»

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергопостач»

5) Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання недійсними правочинів та виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амікор» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергопостач», Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними правочинів та виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтований тим, що 22.08.2013 року між ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Амікор» укладено договір купівлі-продажу обладнання №22/08-2013, право власності на яке ТОВ «Фрегат» отримало внаслідок укладення договорів поставки від 09.07.2013р. та від 02.08.2013року з ТОВ «Променергопостач» та ТОВ «Еверест-Сервіс», від імені яких діяв АТ «Імексбанк».

В свою чергу, право продажу від імені вищевказаних підприємств належало АТ «Імексбанк» внаслідок звернення стягнення на заставне майно, яке було предметом застави відповідно до договорів застави від 07.07.2008 року та віл 15.09.2008 року.

Між тим, позивач зазначав про існування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі №813/7917/13-а, згідно якої визнано протиправною бездіяльність відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції щодо не проведення опису та арешту рухомого майна згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Украни 18.09.2013 року. Зобов'язано відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції провести опис та арешт рухомого майна, а саме майно, яке, за твердженням позивача, належить йому на праві власності.

Крім того, враховуючи ту обставину, що станом на теперішній час триває виконавче провадження за спірним виконавчим написом нотаріуса, є реальна загроза, що в будь-який момент можуть бути порушені майнові права ТОВ «Амікор» внаслідок вивезення майна, внаслідок чого повернення майна у володіння ТОВ «Амікор» може бути неможливим.

За таких обставин, позивач просив забезпечити позов ТОВ «Амікор» шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони відповідачам та будь-яким третім особам усіх форм власності та управління, у тому числі органам державної влади та управління, органам місцевого самоврядування, вчиняти певні дії щодо майна, в тому числі дії щодо демонтажу, обмеження доступу, відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, інших форм та способів набуття права володіння, користування та/або розпорядження цим майном, дії направлені на вилучення цього майна у ТОВ "АМІКОР", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на наступне майно, розташоване за адресою м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10:

Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300,

Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6 ,

Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці ,

Когенераційна установка Wilson 1250.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2014 року (суддя Літвінов С.В.) клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „ Амікор " /65007, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 5, код ЄДРПОУ 33983771/ про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено, накладено арешт на майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю „Амікор" /65007, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 5, код ЄДРПОУ 33983771/, та розташоване за адресою м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10, а саме:

1. Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300

2. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6

3. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці

4. Когенераційна установка Wilson 1250.

Заборонено Публічному Акціонерному товариству акціонерно-комерційний банк "Львів"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Продінторг; Товариству з обмеженою відповідальністю "Еверест-Сервіс"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Променергопостач"; Приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та будь-яким третім особам (підприємствам, установам та організаціям), усіх форм власності та управління, у тому числі органам державної влади та управління, органам місцевого самоврядування, вчиняти певні дії щодо майна, в тому числі дії щодо демонтажу, обмеження доступу, відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, інших форм та способів набуття права володіння, користування та/або розпорядження цим майном, дії направлені на вилучення цього майна у ТОВ "АМІКОР", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на наступне майно, розташоване за адресою м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10,:

1.Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300

2.Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6

3.Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці

4.Когенераційна установка Wilson 1250.

При винесенні ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність накладення арешту на спірне майно з метою недопущення порушення прав ТОВ „Амікор " та забезпечення реальності виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також недопущення можливих майбутніх порушень прав позивача, які можуть витікати із спірних правовідносин..

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою , Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що прийнята ухвала суперечить закону та підлягає скасуванню з таких підстав.

Скаржник зазначає про те, що ухвала господарського суду Одеської області від 05.04.2014 року у справі №916/1441/14 повністю суперечить постанові Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі №813/7917/13-а, якою зобов'язано відділ ДВС провести опис та арешт рухомого спірного майна.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року по справі №916/2272/13 апеляційне провадження у справі № 916/2272/13 зупинено до вирішення господарським судом м. Києва пов'язаних справ № 910/24184/13 та № 910/24489/13.

Таким чином, рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2013 року про визнання за ТОВ «Амікор» права власності на майно, придбане за договором купівлі-продажу обладнання №22/08-2013 від 22.08.2013р. зупинене, а отже відсутні будь-які підстави для накладення арешту на майно.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги апелянт зазначав, що питання забезпечення позову вже було предметом розгляду в інших справах, у рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2013 року по справі №914/3919/13 суд відмовив в задоволення клопотання про накладення арешту, оскільки не вбачав підстав для його задоволення.

Таким чином, на думку скаржника, аналогічна за змістом заява про забезпечення позову, хоча і заявлена іншим учасником процесу - ТОВ «Продінторг», вже була предметом розгляду, у її задоволенні було відмовлено за безпідставністю.

Представники ТОВ "Продінторг", ТОВ "Еверест-Сервіс", ТОВ "Променергопостач", приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу у судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили. Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки повноважних представників суду не повідомлялись.

Також, від приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене та обмеження щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду відповідно до ст. 102 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників ТОВ "Продінторг", ТОВ "Еверест-Сервіс", ТОВ "Променергопостач", приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

При цьому, на заявника, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, покладається тягар доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Судовою колегією встановлено, що фактично предметом розгляду справи є спір про визнання недійсним правочинів, а саме договорів, на підставі яких до ТОВ «Продінторг» від ТОВ «Променергопостач», та від ТОВ «Компанія «Еверест-сервіс» перейшло право власності на рухоме майно, яке, на думку позивача, належить йому на праві власності.

Крім того, предметом позовних вимог являється визнання недійсним договору застави, укладений між ПАТ АКБ «Львів» та ТОВ «Продінторг», що був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 09.11.2011р., та вимога про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, що вчинений 21.08.2013р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 за №3491 про звернення стягнення на рухоме майно, що належить ТОВ «Продінторг».

Дослідивши суть позовних вимог, судова колегія відзначає, що в даному випадку позивач заперечує дійсність вище перелічених правочинів, оскільки, на його думку, ПАТ АКБ «Львів» уклало договір застави щодо спірного майна 09.11.2011р., яке вже було в заставі АТ «Імексбанк» з 07.07.2008 року. Тобто, позивач вважає, що відчуження майна відбулось без згоди заставодержателя.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком правомірно накладено арешт на спірне майно, оскільки можливе відчуження цього майна може ускладнити в майбутньому виконання судового рішення по даній справі.

Колегія суддів вважає, що перелічене майно не підлягає відчуженню шляхом демонтажу, обмеження доступу, відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, інших форм та способів набуття права володіння, користування та/або розпорядження цим майном, дій направлених на вилучення цього майна у ТОВ "АМІКОР", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дій пов'язані з державною реєстрацією речових прав до повного з'ясування судом всіх обставин справи та належності права власності на спірне майно .

Доводи апелянта про те, що ухвала господарського суду Одеської області від 05.04.2014 року у справі №916/1441/14 повністю суперечить постанові Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі №813/7917/13-а, якою зобов'язано відділ ДВС провести опис та арешт рухомого спірного майна, судовою колегією відхиляється, виходячи з такого.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року по справі №813/7917/13-а позов ПАТ АКб «Львів» задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції щодо не проведення опису та арешту рухомого майна, згідно переліку, згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.09.2013 року. Зобов`язано Відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції провести опис та арешт рухомого майна згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.09.2013 року.

При цьому, у постанові суд зазначив про те, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.09.2013 року доручено лише здійснити заходи щодо проведення опису та арешту майна для забезпечення реального виконання виконавчого напису, а не відчуження, розпорядження майном, вилучення майна у ТОВ «Амікор», часткового або повного демонтажу майна, проведення державної реєстрації речових прав на це майно.

Суд наголошує на тому, що норми діючого законодавства не містять приписи щодо заборони накладення декілька арештів на одне майно. Доводи апелянта про перешкоджання виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року по справі №813/7917/13-а спростовуються тим, що подача даного позову у даній справі стосується права позивача в порядку ст. 129 Конституції України на звернення до суду за захистом свого права.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відсутні будь-які підстави для накладення арешту на майно, оскільки провадження у справі №916/2272/13 про визнання за ТОВ «Амікор» права власності на майно, придбане за договором купівлі-продажу обладнання №22/08-2013 від 22.08.2013р. зупинене.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен об'єктивно та всебічно досліджувати всі обставини справи, наявність підстав для забезпечення позову, а тому наявність ухвали про зупинення провадження у іншій справі №916/2272/13 не заважає накладенню арешту в рамках іншої справи.

Також суд відхиляє доводи скаржника про те, що рішенням господарського суду Львівської області від 16.12.2013 року по справі №914/3919/13 суд відмовив в задоволення клопотання про накладення арешту, оскільки не вбачав підстав для його задоволення.

На думку судової колегії, посилання скаржника жодним чином не стосуються даної справи, та мотиви суду при відмові в задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі №914/3919/13 неможливо застосувати у даній справі, оскільки, як вбачається з рішення суду, предметом спору у справі №914/3919/13 являється визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, обов'язок відповідача вчиняти певні дії не встановлюється - такі рішення не мають зобов'язального характеру по відношенню до відповідача, оскільки не передбачають примусового виконання. Крім того, у таких справах відсутній причинно-наслідковий зв'язок між можливістю виконання судового рішення та вжиттям заходів до забезпечення позову.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про наявність у провадженні господарського суду Львівської області справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, провадження за якою порушено 14.04.2014 року, оскільки скаржником не надано в підтвердження своїх доводів жодних доказів.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, оскільки у даній справі розглядається питання належності права власності на спірне майно, тому суд першої інстанції цілком правомірно наклав арешт на дії щодо відчуження рухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та обґрунтованості вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді дій щодо демонтажу, обмеження доступу, відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, інших форм та способів набуття права володіння, користування та/або розпорядження цим майном, дії направлені на вилучення цього майна у ТОВ "АМІКОР", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на наступне майно, розташоване за адресою м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10.

За таких обставин, ухвала господарського суду Одеської області від 15 квітня 2014 року по справі № 916/1441/14 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 15 квітня 2014 року по справі № 916/1441/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 13.06.2014 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді О.О. Журавльов

Я.Ф. Савицький