Постанова

від 12.06.2014 по справі 821/1477/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. 16 год. 10 хв.м. ХерсонСправа № 821/1477/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Потенциал-Агро" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Потенциал-Агро" (далі - ТОВ "Потенциал-Агро", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Каховська ОДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2014 №№ 0000632200, 0000642200.

Сторони просили розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ "Потенциал-Агро" як юридична особа зареєстроване 30 вересня 2010 року та як платник податків перебуває на обліку в Каховській ОДПІ.

До видів діяльності ТОВ "Потенциал-Агро" згідно зі статутом та довідкою АБ № 607869 з ЄДРПОУ, зокрема, належать вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур, овочів, баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

29 квітня 2011 року між ТОВ "Потенциал-Агро" та Каховським міжрайонним управлінням водного господарства було укладено договір № 130, предметом якого є надання останнім товариству послуг, пов'язаних з подачею води для поливу сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 96,01 га.

В березні 2014 року Каховською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Потенциал-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за період з 01.04.2011 р. по 20.02.2012 р., про що складено акт від 31.03.2014 № 90/21-15-22-026/37315966 (далі - акт перевірки).

За змістом акта перевірки ТОВ "Потенциал-Агро" у 2011 році отримувало послуги з водопостачання поверхневих вод на території Каховського району, фактичний обсяг використаних водних ресурсів на зрошення склав 1093000 куб. м. Проте, ТОВ "Потенциал-Агро" не задекларувало зобов'язання по збору за спецводокористування (не подало податкові декларації за перше півріччя 2011 року, 9 місяців 2011 року та 2011 рік), чим порушило пп. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120, п.п. 326.1, 326.2, 326.10 ст. 326 ПК України.

На підставі акта перевірки Каховською ОДПІ були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені грошові зобов'язання зі збору за спеціальне використання води в сумі 350443,13 грн., в тому числі за основним платежем - 280354,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70088,63 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання податкових декларацій в сумі 510,00 грн.

Позивач з податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що згідно з п. 323.1 ст. 323 ПК України платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Виходячи з семантико-синтаксичного (структурно-семантичного) аналізу цього речення саме суб'єкти, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, є платниками збору. ТОВ "Потенциал-Агро" використовує воду для поливу сільськогосподарських культур, а отже не підпадає під ознаки платників збору за спеціальне використання води, визначені у наведеній нормі ПК України. З цих підстав ТОВ "Потенциал-Агро" не зобов'язане подавати декларацію з вказаного збору та сплачувати сам збір.

Відповідач надав письмове заперечення на позов, за змістом якого позов не визнає, наполягає на тому, що позивач є водокористувачем та повинен був подавати до податкової інспекції податкову звітність по збору за спеціальне використання водних ресурсів, належним чином нараховувати та сплачувати збір. В задоволенні позову відповідач просить відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що спірним у справі є не розмір грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, а існування у позивача обов'язків щодо декларування та сплати збору за спеціальне використання води за вказаних вище обставин.

Статтею 42 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За змістом ст. ст. 46-48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 30 Водного кодексу України збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

За приписами пп. 14.1.67 п. 14.1 ст. 14 ПК України збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне:

а) використання води водних об'єктів;

б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;

в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

г) використання води для потреб рибництва.

Розділ XVI Податкового кодексу України (статті 323 - 328) визначає платників збору, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення та сплати збору.

Відповідно до п. 323.1 ст. 323 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Суд не погоджується з позивачем в тому, що пункт 323.1 ст. 323 ПК України обмежує коло суб'єктів господарювання, які є платниками збору за спеціальне використання води, лише тими суб'єктами, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Суд вважає, що пункт п. 323.1 ст. 323 ПК України поділяє суб'єктів господарювання - платників збору на декілька категорій: тих, що використовують воду шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі), тих, що отримують воду від первинних та/або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та тих, що використовують воду без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту, а також для потреб рибництва.

Таке тлумачення п. 323.1 ст. 323 ПК України повністю відповідає пп. 14.1.67 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, яким встановлено види спеціального використання води.

Одним з аргументів на користь такого висновку є доповнення в подальшому статті 323 ПК України пунктом 323.2, яким встановлено перелік осіб, які не є платниками збору. А саме згідно з цією нормою не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку. Для цілей цього розділу під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Таким чином, пунктом 323.2 ст. 323 ПК України конкретизовано перелік платників збору за спеціальне використання води та визначено водокористувачів, які не є платниками збору. Позивач до таких водокористувачів не належить, оскільки використовує воду для зрошення сільськогосподарських культур в процесі здійснення господарської діяльності.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що платниками збору за спеціальне використання води є всі суб'єкти господарювання, які використовують воду для потреб господарської діяльності, а отже і позивач, а тому він зобов'язаний обчислювати, декларувати та сплачувати цей збір.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, підстави, на які посилається відповідач, та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Потенциал-Агро" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2014 №№ 0000632200, 0000642200 відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Потенциал-Агро" (ідентифікаційний код 37315966) недоплачений судовий збір у сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) до державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.3.15