Постанова

від 12.06.2014 по справі 803/989/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № 803/989/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кременець» про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області (далі - Відділення Фонду, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кременець» (далі - СВК «Кременець», відповідач) про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 1110490,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СВК «Кременець» з 05.06.2001 року зареєстровано у Відділенні Фонду як страхувальник зі сплатою обов'язкових страхових платежів. 18.02.2014 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про рішення засновників щодо припинення СВК «Кременець» в результаті ліквідації. В зв'язку з цим 01.04.2014 року Відділення Фонду направило відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення кредиторську вимогу № 224 щодо проведення капіталізації платежів для задоволення вимог, які виникли з його, як роботодавця, зобов'язань. Зокрема, вказані зобов'язання у СВК «Кременець» виникли перед громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з якими трапилися нещасні випадки під час роботи у відповідача, внаслідок чого вони частково втратили працездатність та отримують відповідні страхові виплати у Відділенні Фонду. Проте, кредиторську вимогу залишено без задоволення.

Відділення Фонду здійснило розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку із потерпілими на СВК «Кременець», що становить станом на 01.04.2014 року (на момент пред'явлення кредиторської вимоги) 1110490,82 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 1110490,82 грн. капіталізованих платежів.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не подав.

До судового засідання представник позивача подала заяву від 13.06.2014 року № 465/01-17 про розгляд справи за її відсутності (а. с. 73).

Представник відповідача в судове засідання не прибув з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 72), клопотань про розгляд справи за відсутності представника чи про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що СВК «Кременець» з 05.06.2001 року зареєстровано у Відділенні Фонду як страхувальник зі сплатою обов'язкових страхових платежів, що підтверджується страховим свідоцтвом № 0317000137 від 05.06.2001 року (а. с. 14). 18.02.2014 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про рішення засновників щодо припинення СВК «Кременець», що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18733085 від 26.05.2014 року (а. с. 66-68).

01.04.2014 року Відділення Фонду направило відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення кредиторську вимогу № 224 щодо проведення капіталізації платежів в сумі 1110490,82 грн. для задоволення вимог, які виникли з його, як роботодавця, зобов'язань. Зокрема, вказані зобов'язання у СВК «Кременець» виникли перед громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з якими трапилися нещасні випадки під час роботи у відповідача, внаслідок чого вони частково втратили працездатність та отримують відповідні страхові виплати у Відділенні Фонду (а. с. 7-10). Вказану кредиторську вимогу залишено відповідачем без реагування.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

Як передбачено статтею 5 вказаного Закону, основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно із статтями 15, 46 цього ж Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, яка провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Крім того, відповідно до статті 46 цього Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок № 765).

Виходячи з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 року у справі № 21-156а12, яка в силу вимог статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України, у випадку ліквідації платоспроможної юридичної особи застосовуються положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положення Порядку № 765. Аналогічна.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 цього ж Порядку визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації інваліда; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

З урахуванням даних Державної служби статистики України про середню очікувану тривалість життя чоловіків за 2012 рік (а. с. 22-26) та на підставі Порядку № 765 Відділення Фонду здійснило розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку із потерпілими на СВК «Кременець», що становить станом на 01.04.2014 року 1110490,82 грн., в т. ч.: по потерпілому ОСОБА_2 - 110640,55 грн., по потерпілому ОСОБА_1 - 92782,27 грн., по потерпілому ОСОБА_3 - 917068,00 грн. (а. с. 17-22).

Так, потреба в капіталізації коштів для виплати потерпілому ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, тракторист, 30.10.1996 року отримав виробничу травму ноги, про що складено акт Н-1 від 31.10.1996 року № 7, висновком МСЕК від 17.05.2000 року з датою переогляду безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності без потреби в додаткових видах допомоги) впродовж 18,56 років щомісячних страхових сум Фонду складає 100640,55 грн. (а. с. 28-33).

Потреба в капіталізації коштів для виплати потерпілому ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, пастух, 11.08.1979 року отримав виробничу травму - закритий внутрішній перелом лівої бедрової кості, висновком ЛТЕК (МСЕК) від 12.10.2001 року з датою переогляду безстроково встановлено 30% втрати професійної працездатності, висновком МСЕК від 03.04.2008 року встановлена друга група інвалідності по трудовому каліцтву з медичними показаннями для забезпечення автомобілем) впродовж 5,12 років щомісячних страхових сум складає 33913,32 грн. Крім того, існує потреба в капіталізації коштів для забезпечення ОСОБА_1 автомобілем в сумі 57800,00 грн. та для виплати вказаному потерпілому впродовж 5,12 років компенсації витрат на бензин в сумі 1068,95 грн. (а. с. 34-43).

Потреба в капіталізації коштів для виплати потерпілому ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, тракторист, 06.09.1982 року отримав виробничу травму, про що складено акт Н-1 від 07.09.1982 року № 4, висновком МСЕК від 10.02.2000 року з датою переогляду безстроково встановлено 90% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності по трудовому каліцтву, а висновком МСЕК від 25.04.2012 року встановлено 100% втрати професійної працездатності та І групу інвалідності підгрупи А по трудовому каліцтву) впродовж 16,63 років щомісячних страхових сум складає 188677,90 грн. Крім того, існує потреба в капіталізації коштів для: виплати потерпілому втраченого заробітку (пенсії по інвалідності) 2550,00 грн., забезпечення автомобілем 115600,00 грн., компенсації витрат на бензин 3472,01 грн., на спеціальний медичний догляд 243064,08 грн., постійний сторонній догляд 121532,04 грн., побутове обслуговування 60766,02 грн., виплати витрат на постільну та натільну білизну 13437,60 грн., памперси 144768,31 грн., для забезпечення кріслом-каляскою 23200,00 грн. (а. с. 44-64).

Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За правилами частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість позовних вимог у сумі 1110490,82 грн., відповідач такі доводи не спростував, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кременець» (45151 Волинська область, Рожищенський район, село Кременець, ідентифікаційний код 03735966) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рожищенському районі Волинської області (45100 Волинська область, місто Рожище, вулиця Незалежності, будинок 5, ідентифікаційний код 25910163) капіталізовані платежі в сумі 1110490 гривень 82 копійки (один мільйон сто десять тисяч чотириста дев'яносто гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх