Постанова

від 04.06.2014 по справі 813/3414/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року Справа № 813/3414/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Дорош Я.С.

представника відповідача Пилип'яка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Галдімбуд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001362210/6281 від 28.04.2014 року, -

встановив :

Приватне підприємство «Галдімбуд» (надалі - ПП «Галдімбуд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 року №0001362210/6281.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність застосування до ПП «Галдімбуд» штрафних санкцій за не своєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року. Вказує на те, що підприємством своєчасно, у передбачений законом строк, з дотриманням встановленого порядку, подано до податкового органу засобами електронного зв'язку належним чином заповнену податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року. Зазначає, що надіслання позивачем 20.02.2014 року о 15:27:07 податкової звітності на сервер Головного управління Міндоходів підтверджується квитанцією № 1. Щодо квитанції № 2, продовжує позивач, така також була сформована 20.02.2014 року о 15:27:07 год, але з незалежних від позивача причин, отримана підприємством 21.02.2014 року о 00:30 хв. Звертає увагу на те, що платник податку не може нести відповідальність за збій у сервері zwit@sta.gow.ua, який видав інформацію про надходження квитанцій № 1 та № 2 в різний час.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав на безпідставність позовних вимог. Зазначає, що ПП «Галдімбуд» в порушення вимог пункту 49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України несвоєчасно подано податкову звітність з податку на додану вартість за січень 2014 року.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, з'ясувавши усі обставини у справі та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

ПП «Галдімбуд» 04.01.2011 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа за адресою: 79022, Львівська область, м.Львів, вул.Андрія Головатого, будинок №4, квартира №79 , що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №777015 та довідки АА №722422 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, ідентифікаційний код - 37483928.

Як видно з матеріалів справи, 20.02.2014 року ПП «Галдімбуд» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, реєстраційний № 2311425885 разом розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2014 року.

Так, факт подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року підтверджується квитанцією №1 від 20.02.2014 року, час отримання 15:27:07, в якій зазначено, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, документ збережено на центральному рівні (а.с.9).

21.02.2014 року о 00:30 год на електронну адресу ПП «Галдімбуд» надійшла квитанція № 2, в якій вказано, що документ не прийнято 20.02.2014 року 15:27:07, помилка - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів (а.с.10, 11).

Отже, з наведеного вище вбачається, що ПП «Галдімбуд» своєчасно відправило податкову звітність за січень 2014 року, що підтверджується квитанцією № 1 про прийняття. Квитанції №2 із відомостями про неприйняття такої звітності, отримано позивачем лише - 21.02.2014 року о 00:30 год (а.с.11). Такі обставини не заперечувались представниками сторін у судовому засіданні.

16.04.2014 року посадовими особами ДПІ проведено камеральну перевірку позивача з питань подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року та складено Акти перевірки № 62/13-03-22-10-17/37483928 від 16.04.2014 року.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ПП «Галдімбуд»» положень підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасному поданні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року. В акті перевірки зазначено, що граничним строком подачі податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року є 20.02.2014 року, тоді як дата фактичного її подання - 22.02.2014 року.

Тобто, відповідач днем подання відповідної податкової звітності визначив її повторну здачу до інспекції, а не дату направлення у електронному вигляді.

На підставі Акта перевірки 62/13-03-22-10-17/37483928 від 16.04.2014 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № №0001362210/6281 від 28.04.2014 року, згідно з яким за порушення п.п.49.18.1. п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України до ПП «Галдімбуд» застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість, в розмірі 1020 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як передбачає стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 46.5 статті 46 Податкового кодексу України), повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (пункт 48.1 статті 48 цього ж кодексу).

За приписами пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Зокрема, в силу положень пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно норм пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 кодексу.

Згідно норм пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що в разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України).

Як встановлює пункт 49.15 цієї ж статті податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

У силу пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою, зокрема, в разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (підпункт 49.9.2. пункту 49.9 статті 49).

За нормами пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді передбачений Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за №320/15011 (надалі - Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

За положеннями її пункту 7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

У відповідності до пункту 7.4 такої Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Так, пунктом 7.5 Інструкції №233 визначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

При цьому, пунктом 7.6 Інструкції № 233 встановлено, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

В даному випадку, платником податку ПП «Галдімбуд» 20.02.2014 року о 15:27:07 була отримана квитанція № 1 про одержання податковим органом податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року. 21.02.2014 року о 00:30 год позивачем отримана квитанція №2, в якій зазначено дату 20.02.2014 року 15:27:07, про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року.

В матеріалах справи наявний лист - відповідь АЦСК «МАSTERKEY» на запит ПП «Галдімбуд» «щодо помилки в квитанції», зі змісту якого вбачається: «на даний момент надходять численні звернення щодо помилки «….- пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності». Ймовірною причиною даної помилки є навантаження на сервері міністерства доходів і зборів України, зокрема, коли сервер не встиг опрацювати всі файли пакету в межах однієї доби. Одним з виходів з цієї ситуації є повторна відправка пакету. Компанія-розробник програмного продукту Арт-звіт звернулася за роз'ясненням причини даної помилки до Міністерства доходів а зборів України» (а.с.12).

Отже, наведене вище вказує на те, що позивачем своєчасно, а саме 20.02.2014 року о 15:27:07 год скеровано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість за січень 2014 року, що підтверджується квитанцією № 1. Проте, позивач, з причин несправності сервера Міністерства доходів та зборів України про неприйняття вказаної вище податкової звітності, дізнався після спливу граничного строку подання декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, а саме 21.02.2014 року о 00:30 год,. Тобто, позивач в силу усіх об'єктивних обставин не міг знати про неприйняття його податкової звітності в межах граничного строку подання декларації за січень 2014 року.

Таким чином, на думку суду, твердження відповідача про порушення строків подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року є безпідставним. При цьому, дублювання подання такої податкової звітності у подальшому не може розцінюватися як дата першопочаткового подання, оскільки платник податку скористався належним йому правом подання документів у електронному вигляді у встановлений строк, виконавши свій обов'язок по направленню податкової звітності у передбачений законодавством строк. Після цього ж вирішив зробити це ще раз у іншій формі, що не тягне за собою втрати юридичної значимості попередніх дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо належного та своєчасного виконання обов'язку із подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, і, відповідно, відсутність порушення податкового законодавства таким платником податку.

Крім того, суд звертає увагу на відсутність заперечень на позовну заяву та обов'язок, у випадку, який розглядається, доведення правомірності оскаржуваних рішень саме відповідачем.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 28.02.2014 року №0001362210/6281.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Галдімбуд» сплачений судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови виготовлений 09 червня 2014 року.

Суддя Мричко Н.І.