Рішення

від 10.06.2014 по справі 922/1196/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 922/1196/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Охтирський м"ясокомбінат" м. Охтирка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К", м. Харків про стягнення 94814,16 грн. за участю представників сторін:

позивача - Артеменко І.П., за довіреністю № 425 від 14.04.2014 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Охтирський м`ясокомбінат" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К" про стягнення 71890,41 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 248 від 02.08.2012 року щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 квітня 2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.04.2014 року від представника відповідача надійшла заява (вх. № 12417) про відкладення розгляду справи для надання часу з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2014 року усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено; заява відповідача про відкладення розгляду справи задоволена судом; розгляд справи відкладено на 19.05.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.05.2014 року представник позивача супровідним листом (вх. № 16150) надав документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.05.2014 року від представника відповідача надійшла заява (вх. № 16107) про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року заяву відповідача про відкладення розгляду справи задоволено судом; розгляд справи відкладено на 28.05.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 28.05.2014 року представник позивача надав клопотання (вх. №17777/14) про продовження строку розгляду справи №922/ 1196/14 за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2014 року клопотання позивач про продовження строку вирішення спору на 15 днів за межі встановлені ст. 69 ГПК України задоволено; строк розгляду справи продовжено по 16.06.2014 року; розгляд справи відкладено на 10.06.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.06.2014 року від представника відповідача надійшла заява (вх. № 18962), в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з хворобою генерального директора.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.06.2014 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 19067) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.06.2014 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 19243), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 71491,71 грн., пеню в розмірі 4951,15 грн., штраф в розмірі 17872,92 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Cуд, дослідивши заяву надану позивачем, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дані уточнення стосуються зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача Артеменко І.П. що діє на підставі довіреності № 425 від 14.04.2014 року, ця довіреність підписана головою правління ПАТ "Охтирський м`ясокомбінат" Хоменко В.М. Зменшення позовних вимог стосується часткової відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Суд, розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляду справи керується наступним.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати нові докази тощо). Проте, нових доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в заяві про відкладення справи не зазначено. Водночас суд, вважає за необхідне зазначити, що справа розглядалась впродовж двохмісячного строку та за клопотанням позивача строк було продовжено на 15 днів до 16.06.2014 року.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Заява позивача є необґрунтованою і такою, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами. До заяви не додано жодного доказу, який би підтверджував, що саме особисто генеральний директор Бородай М.О. задіяний у відповідній справі і ніхто інший зі штату ТОВ "Юність І К" не в змозі захищати права товариства у відповідному процесі.

Крім того, суд відмовляючи в задоволенні цієї заяви і вважаючи неповажними причини неявки представника відповідача у судове засідання, керується ч. 1 ст. 28 ГПК України. Згідно її положень справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Причини неявки в судове засідання інших представників, які могли представляти інтереси відповідача суду не відомі.

Представник відповідача в судове засідання 10.06.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, , про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Присутній в судовому засіданні 10 червня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2014 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

02.08.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Охтирський м`ясокомбінат" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність І К" (відповідач) було укладено договір постачання № 248, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується постачати, а відповідач приймати та оплачувати м`ясо та м`ясопродукти (товар) згідно домовленості.

Відповідно до п. 1.2 договору основні характеристики товару: найменування, асортимент, кількість та ціна вказуються в товарних накладних.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за товар проводиться відповідачем по факту постачання продукції або з відстрочкою платежу до 3 календарних днів.

Відповідно до п. 4.2 договору ціни на товар погоджуються сторонами та вказуються у товаросупровідних документах.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 71491,71 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними: № 6769 від 29.05.2013 року на суму 2615,58 грн., № 4136 від 05.04.2013 року на суму 8010,67 грн., № 7032 від 04.06.2013 року на суму 4041,62 грн., № 7002 від 04.06.2013 року на суму 8993,58 грн., № 9561 від 22.07.2013 року на суму 6491,98 грн., № 7815 від 18.06.2014 року на суму 4823,80 грн., № 12218 від 03.09.2013 року на суму 9635,02 грн., № 12376 від 04.09.2013 року на суму 5711,26 грн., № 12557 від 06.09.2013 року на суму 3920,60 грн., № 13073 від 13.09.2013 року на суму 14361,60 грн., № 10517 від 06.08.2013 року на суму 2886,00 грн. (наявні в матеріалах справи).

Вищезазначені накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив умови договору та не виконав свого обов`язку оплатити поставлений позивачем товар, в строк, вказаний в п. 4.1. договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що 30.01.2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 108 (а.с. 24) про сплату заборгованості, яка була отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (а.с. 26).

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг перед позивачем в сумі 71491,71 грн. не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 248 від 02.08.2012 року у розмірі 71491,71 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 4951,15 грн. пені та 17872,92 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату вартості товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення, від вартості товару за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Також, у випадку, якщо період прострочення заборгованості складає більше 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу додатково штраф у розмірі 25% суми заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення штрафу в сумі 17872,92 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 4951,15 грн. та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахувань пені, у зв'язку з чим невірно нарахована пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Зважаючи на норму вказаної статті, а також враховуючи п. 4.1 договору, у відповідності до умов якого оплата товару здійснюється відповідачем по факту постачання товару або з відстрочкою платежу до 3 календарних днів, а тому період нарахування пені за порушення відповідачем умов договору складає за товарно - транспортними накладними:

- № 4136 від 05.04.2013 року (з 10.04.2013 року по 08.10.2013 року) 182 дні - 560,09 грн.;

- № 6769 від 29.05.2013 року складає (з 02.06.2013 року по 30.11.2013 року) 182 дні - 175,28 грн.;

- № 7032 від 04.06.2013 року складає (з 06.06.2013 року по 07.12.2013 року) 182 дні - 269,29 грн.;

- № 7002 від 04.06.2013 року складає (з 06.06.2013 року по 07.12.2013 року) 182 дні - 599,24 грн.;

- № 7815 від 18.06.2013 року складає (з 22.06.2013 року по 21.12.2013 року) 182 дні - 319,43 грн.;

- № 9561 від 22.07.2013 року складає (з 26.07.2013 року по 24.01.2014 року) 182 дні - 423,85 грн.;

- № 10517 від 06.08.2013 року складає (з 10.08.2013 року по 08.02.2014 року) 182 дні - 187,23 грн.;

- № 12218 від 03.09.2013 року складає (з 07.09.2013 року по 08.03.2014 року) 182 дні - 624,57 грн.;

- № 12376 від 04.09.2013 року складає (з 08.09.2013 року по 09.03.2014 року) 182 дні - 370,21 грн.;

- № 12557 від 06.09.2013 року складає (з 10.09.2013 року по 11.03.2014 року) 182 дні - 254,14 грн.;

- № 13073 від 13.09.2013 року складає (з 17.09.2013 року по 18.03.2014 року) 182 дні - 930,95 грн.;

Таким чином, пеня за прострочення зобов`язання за договором за вищеперелічиними накладними складає 4344,07 грн.

Щодо стягнення решти пені в сумі 607,08 грн., то суд приходить до висновку що вона нарахована позивачем необґрунтовано, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні, як безпідставно нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню 1805,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, пров. Лиманський, буд. 1, п/р 26000000138145 у АТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 34471092) на користь Публічного акціонерного товариства "Охтирський м`ясокомбінат" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Грибоєдова, 27, р/р 26004011124000 АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 00444010) 71491,71 грн. суми заборгованості, 17872,92 грн. суми штрафу, 4344,07 грн. суми пені та 1805,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 607,08 грн. відмовити.

Повне рішення складено 12.06.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/1196/14