Рішення

від 12.06.2014 по справі 909/494/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 909/494/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віардо",

вул. Заводська, 13/4,м. Львів,79019;

до відповідача: Приватного підприємства "Лідер VТМ",

вул. Кобринських, б.49, м.Снятин, Івано-Франківська область,78300;

про: стягнення заборгованості в сумі 48 726,27грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Карп Х.М., (довіреність № б/н від 30.04.2014р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Віардо", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ПП "Лідер VТМ", заборгованість в сумі 48 726,27грн.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору купівлі -продажу №12/01-П від 12.01.10р., в частині здійснення розрахунків за поставлений Продавцем/позивачем Покупцю/відповідачу, по видаткових накладних №В-09/17-01 від 17.09.12р., №В-10/22-01 від 22.10.12р., №В-11/01-01 від 01.11.12р., №В-11/15-06 від 15.11.12р., №В-12/17-05 від 17.12.12р., товар (термозбіжна плівка), на загальну суму 99 432,64грн., внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 43 543,91грн. (55 888,73грн. відповідачем сплачено);

- норму ст. 181 Господарського кодексу України (допускається укладення господарських у спрощений спосіб), відповідно до якої, позивач передав у власність відповідача товар (термозбіжна плівка) на загальну суму 255 682,36грн., по видаткових накладних №В-02/01-01 від 01.02.13р., №В-02/08-08 від 08.02.13р., №В-02/20-01 від 20.02.13р., №В-03/18-02 від 18.03.13р., №В-05/07-02 від 07.05.13р., №В-05/14-04 від 14.05.13р., №В-06/04-15 від 07.06.13р., №В-07/25-04 від 25.07.13р., №В-07/31-02 від 31.07.13р., №В-08/06-01 від 06.08.13р., №В-08/20-04 від 20.08.13р., №В-09/02-05 від 02.09.13р., №В-09/05-05 від 05.09.13р., №В-09/09-07 від 09.09.13р., №В-09/16-01 від 16.09.13р., №В-09/23-01 від 23.09.13р. та неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань по оплаті коштів за отриманий товар, у зв"язку з чим, утворилась заборгованість в розмірі 5 182,36грн.- (255 682,36грн. відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №40326/1 від 26.03.14р., про погашення заборгованості в сумі 48 726,27грн. (43 543,91грн. + 5 182,36грн.), яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст.ст. 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.181, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 14.05.14р., 27.05.14р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та у Спеціальному витягу з ЄДРЮО та ФО-П, наданого господарському суду Івано-Франківської області за електронним запитом №18735824 від 27.05.14р. (вул. Кобринських, будинок 49, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300), на адресу суду, підприємством зв"язку, не повернуто.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що позивач - ТОВ "Віардо", передав у власність відповідачу - ПП "Лідер VТМ", по видаткових накладних №В-09/17-01 від 17.09.12р., №В-10/22-01 від 22.10.12р., №В-11/01-01 від 01.11.12р., №В-11/15-06 від 15.11.12р., №В-12/17-05 від 17.12.12р., №В-02/01-01 від 01.02.13р., №В-02/08-08 від 08.02.13р., №В-02/20-01 від 20.02.13р., №В-03/18-02 від 18.03.13р., №В-05/07-02 від 07.05.13р., №В-05/14-04 від 14.05.13р., №В-06/04-15 від 07.06.13р., №В-07/25-04 від 25.07.13р., №В-07/31-02 від 31.07.13р., №В-08/06-01 від 06.08.13р., №В-08/20-04 від 20.08.13р., №В-09/02-05 від 02.09.13р., №В-09/05-05 від 05.09.13р., №В-09/09-07 від 09.09.13р., №В-09/16-01 від 16.09.13р., №В-09/23-01 від 23.09.13р. (а.с.11-31), товар (термозбіжна плівка), на загальну суму 355 115,00грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткових накладних (а.с.11-31), які є первинним документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Постачальником Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Слід зазначити, що в матеріалах справи містяться банківські виписки по рахунках позивача - ТОВ "Віардо" (а.с. 52-76), з яких вбачається факт здійснення відповідачем - ПП "Лідер VТМ", часткової оплати за поставлений товар, по вищевказаних видаткових накладних, в загальній сумі 306 388,73грн. Разом з тим, неоплаченим залишився товар на загальну суму 48 726,27грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №40326/1 від 26.03.14р., про погашення заборгованості в сумі 48 726,27грн. (а.с.32-34). Однак дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача боргу за отриманий товар в розмірі 48 726,27грн.

Станом на 12.06.13р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Оскільки, позивачем не надано суду будь-яких доказів, в підтвердження того, що передача товару продавцем/позивачем у власність покупця/відповідача, по видаткових накладних №В-09/17-01 від 17.09.12р., №В-10/22-01 від 22.10.12р., №В-11/01-01 від 01.11.12р., №В-11/15-06 від 15.11.12р., №В-12/17-05 від 17.12.12р., на загальну суму 99 432,64грн. (а.с.11-15), здійснювалась на підставі вказаного позивачем Договору купівлі- продажу №12/01-П від 12.01.10р., то суд прийшов до висновку, що в даному спірному випадку, між сторонами виникли правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, підтвердженням чого є належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні (а.с.11-15). Крім того, факт укладення між сторонами договору поставки, у спрощений спосіб, вбачається з видаткових накладних №В-02/01-01 від 01.02.13р., №В-02/08-08 від 08.02.13р., №В-02/20-01 від 20.02.13р., №В-03/18-02 від 18.03.13р., №В-05/07-02 від 07.05.13р., №В-05/14-04 від 14.05.13р., №В-06/04-15 від 07.06.13р., №В-07/25-04 від 25.07.13р., №В-07/31-02 від 31.07.13р., №В-08/06-01 від 06.08.13р., №В-08/20-04 від 20.08.13р., №В-09/02-05 від 02.09.13р., №В-09/05-05 від 05.09.13р., №В-09/09-07 від 09.09.13р., №В-09/16-01 від 16.09.13р., №В-09/23-01 від 23.09.13р., на загальну суму 255 682,36грн. (а.с16-31).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму .

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, видаткові накладні (а.с.11-31), за якими позивач поставив, а відповідач отримав товар, є підставою виникнення у відповідача обов"язку здійснити розрахунки за отриманий товар.

Оскільки, інший строк оплати товару у видаткових накладних сторонами не встановлений, то відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару. Така ж правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48 726,27грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віардо" до відповідача Приватного підприємства "Лідер VТМ" про стягнення заборгованості в сумі 48 726,27грн.- задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер VТМ", вул. Кобринських, будинок 49, м.Снятин, Івано-Франківська область, 78300 (ідентифікаційний код 31979590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віардо", вул. Заводська, 13/4, м. Львів, 79019 (код ЄДРПОУ 30275880) 48 726,27грн. (сорок вісім тисяч сімсот двадцять шість грн. 27коп.) - заборгованості, 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2014р.

Суддя С.Кобецька