Рішення

від 29.05.2014 по справі 911/1327/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р. Справа № 911/1327/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернівецькій області, м.Чернівці

до ДП «Дніпровибухпром», м.Вишгород

про стягнення 9540,35 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Христич О.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернівецькій області (далі - позивач) до ДП «Дніпровибухпром» (далі - відповідач) про стягнення 9540,35 грн.

Провадження у справі №911/1327/14 порушено відповідно до ухвали суду від 16.04.2014 року та призначено справу до розгляду на 06.05.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.05.2014 року позовні вимоги підтримав, однак не надав обґрунтований розрахунок позову з зазначенням строку виконання зобов'язання.

Представник відповідача в судове засідання 06.05.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 29.05.2014 року.

В судовому засіданні 29.05.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 29.05.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не тповідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процессуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

10.12.2013 року між ВДСО при УМВС України в Чернівецькій області (позивач) та Державним підприємством «Дніпровибухпром» (відповідач) було укладено Договір № 941 про охорону та супроводження СГМО «Титан» ВДСО при УМВС України в Чернівецькій області вибухових матеріалів, що перевозяться уповноваженою на те особою відповідача (далі - Договір).

Відповідно до умов укладеного сторонами Договору, позивач прийняв на себе зобов'язання по здійсненню заходів охорони, спрямованих на забезпечення схоронності та цілісності майна відповідача (п. 1.1. розділу II Договору), а відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати позивачеві встановлену плату (п.3.2.,3.3. розділу III Договору) після здійснення заходів охорони та відповідно до актів виконаних робіт, шляхом перерахування відповідної суми на банківській рахунок Охорони.

Згідно з наказом позивача від 23.12.2013 року № 2143 відповідно до умов Договору з 15.00 год. 10.12.2013 року по 19.00 год. 12.12.2013 року під охорону та супроводження було прийнято вантаж, що перевозився уповноваженою на те особою ДП «Дніпровибухпром».

Належне виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань підтверджується затвердженими сторонами Актом прийому-здачі виконаних робіт/послуг за період виникнення заборгованості, відповідачем не заперечено та не спростовано.

На порушення прийнятих за Договором зобов'язань (п.3.3. розділу III Договору) в частині оплати послуг позивача, відповідачем сплата за Договором не проведена, внаслідок чого станом на 18.02.2014 року заборгованість відповідача з оплати наданих послуг складає 9380,00 грн.

27.01.2014 року позивачем на юридичну адресу відповідача надіслано претензію про оплату послуг охорону, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено, що відповідачем не оплачені послуги охорони за Договором на загальну суму 9380 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв'язку з не оплатою наданих послуг з охорони, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 6.2.3. Договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року в сумі 160,35 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, таким чином, вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дніпровибухпром» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Проммайданчик, код 20588567) на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернівецькій області (58001, м. Чернівці, вул. У.Кармелюка, 9, код 08597078) 9380 грн. основного боргу, 160,35 грн. пені та 1827 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.