Постанова

від 11.06.2014 по справі 813/2938/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року № 813/2938/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань - Чернявської О.Д.,

за участю:

представника позивача - Петришина Р.Є., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ізоляторна компанія" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ізоляторна компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 58631,31 грн., що складається з податку на додану вартість та адміністративних штрафів і санкцій.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача наявна заборгованість, яка узгоджена, але ним самостійно не сплачена, тому підлягає стягненню судом.

Представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого повноважного представника.

Суд вважає за доцільне зазначити, що кореспонденція, яка скеровувалася на адресу відповідача судом, повернулась з довідкою укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Згідно ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно відомостей відносно ТзОВ "Українська ізоляторна компанія" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адреса реєстрації відповідача наступна: 80134, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Липники, 12.

За таких обставин суд вважає, що відповідач належним чином, в порядку ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи та таку можливо розглядати за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ізоляторна компанія", ЄДРПОУ 36929717, зареєстроване за адресою 81134, Львівська область, Пустомитівський район, м. Липники, буд. 12, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Довідкою позивача від 04.03.2014 року № 1413041400402 підтверджено факт взяття відповідача на облік платників податків 15.01.2010 року за № 62760.

На підставі акта № 391/88/15-2/36929717 від 23.04.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002791521 від 23.05.2012 року на суму 51566,25 грн. податку на додану вартість (в т.ч 41253,00 грн. - за основним платежем, 10313,25 грн. - за штрафними фінансовими санкціями).

23.01.2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі № 180960/12 (№ 2а-5686/12/1370), якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі за позовом ТзОВ "Українська ізоляторна компанія" до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002791521 від 23.05.2012 року та у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили.

Крім того, на підставі актів перевірки № 935/189/15-2/36929 від 27.08.2012 року та № 590/124/15-2/36929717 від 19.06.2013 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення № 0003741521 від 05.09.2012 року на суму 6549,66 грн. та № 0004451510 від 16.09.2013 року на суму 170,00 грн. податку на додану вартість.

Заборгованість відповідача по адміністративних штрафах та інших санкціях нарахована згідно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2013 року № 000052220 на загальну суму 510,00 грн.

В матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу даних повідомлень-рішень та відсутні докази їх оскарження чи сплати заборгованості.

01.11.2013 року відповідачу виставлено податкову вимогу № 31-22 за узгодженими грошовими зобов'язаннями на суму 6895,00 грн., згідно з якою борг по ПДВ становить 6385,06 грн., адміністративних штрафах та інших санкцій - 510,00 грн.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу зазначеної вимоги та відсутні докази її оскарження.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У п. 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктами 36.1 та 36.2 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Платниками податків згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 20.1.34 ст. 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ізоляторна компанія" станом на 05.03.2014 року становить 58631,31 грн. (в т.ч. 1390,19 грн. нарахованої пені).

На даний час сума податкового зобов'язання в розмірі 58631,31 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи все вищеперераховане, суд вважає вимоги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 33-35, 69, 70- 72, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ізоляторна компанія" (код ЄДРПОУ 36929717, Львівська область, Пустомитівський район, м. Липники, буд. 12) до бюджету податковий борг в сумі 58631,31 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять одну) гривню 31 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.